Із-за великої різноманітності притоку і надто обмеженого ряду шахтних з насосів останні вибираються з визначеним запасом по подачі. Резерв подачі насосів потрібен ще й тому, що можливе змінення притоку у часі і зниження напірній характеристики.
У своїй роботі Гейер В.Г. та інші [9] доказує, що при визначенні раціональної глибини регулювання подачі потрібно крім енергетичних показників враховувати ресурс насосу, оскільки з ростом добової роботи зменшується календарний строк служби.
Оптимальна глибина регулювання подачі насосу при його роботі на приток визначається за формулою:
Q/Qx=[(ηx/η)(α/ β)/(2(1-Hг/H)]1/3,
де
Гранично допустиме значення зниження КПД насосу визначимо за формулою:
ηx/η=6,751[(1-Hг/H)(α/ β)]2/[(1-Hг/H)+α/β]3,
де
6,751 - коефіцієнт перерахунку.
Вартість одної години роботи насосного агрегату (без витрат на електроенергію) за час експлуатації визначимо за формулою:
α=(P1+P2+C0-M)/T,
де
Р1 - вартість нового насосу, грн.;
Р2 - вартість капітальних ремонтів, грн.;
С0 - вартість обслуговування насосу, грн.;
М - залишкова вартість насосу, грн.;
Т - час роботи насосу, г.
Вартість витрат електроенергії за годину, яка споживається насосом в початковому режимі, визначимо за формулою:
β=CэN,
де
СЭ - тариф на електроенергію, грн./(кВт·г);
N - потужність, яка споживається насосом у початковому режимі, кВт.
Припускаючи ,що при регулюванні подачі насосу повітрям зниження КПД на 20% (так як у цих границях регулювання повітрям найбільш економічне), формулу для визначення оптимальної глибини регулювання можна записати:
Q/Qx=[(0,4α/ β)/(1-Hг/H)]1/3.
У нашому випадку потрібно перевірити вибраний насос, який повинен регулюватися на глибину, яку визначимо за формулою:
Q/Qx < Qн/(1,2Qmax).
де
Або :
Q/Qx<0,83Qн/Qmax.