Лукина В.Е.

УДК 504. 06 (305.5)

В.Є.Лукіна - бакалавр екології, С.В.Поль

ТЕХНОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ДОНЕЦЬКА ВІД ПРИСУТНІХ АВТОЗАПРАВНИХ СТАНЦІЙ

Автозаправні станції згідно з Постановою Кабінета Міністрів України №142 від 14.02.2001 року занесені до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку [1,2]. Тільки за 1998-2000 роки у Донецьку побу довано 51 нову АЗС, тобто збільшилося навантаження від станцій на навколишнє природне середовище. У роботі розглянено ступінь техногенного навантаження на територію Донецька від присутніх автозаправних станцій з нової точки зору - з точки зору ступеню небезпечності цих об'єктів на прикладі АЗС, які подали з аяву на державну екологічну експертизу у 1997-2000 роках.
Проекти АЗС в обов'язковому порядку узгоджується з органами Міністерства З доров'я, Держнаглядохоронпраці й управлінням пожежної охорони МВС Україн и згідно з Постановою Кабінета Міністрів № 870 від 31.10.95. "Порядок передачі д окументації на Державну екологічну експертизу" [3].
На АЗС вжиті усі заходи щодо охорони навколишнього природного середовища [4]:

АЗС розташовуються на кинутих ділянках, які використовуються під звалища сміття, та на територіях, раніше вільних від будівельних споруд та зелених на саджень, тобто під час будівництва станцій не тільки не зрубається існуюча рос линність, а, навпаки, ділянки набувають культурного вигляду та чaстковому озел ененню (від 10 до 60 % території).
Для зберігання палива передбачені резервуари, які відповідають вимогам Д ержавного стандарту 1510-84 "Нафта і нафтопродукти. Маркіровка, упаковуванн я, транспортування і зберігання". Фундамент резервуарів вироблено в виді заліз обетонного піддону, що запобігає витіку нафтопродуктів і забрудненню грунтів. Між днищем резервуарів і піддоном виконують засипку-дренаж з щебеню, перед бачається установка оглядової труби для забезпечення своєчасного контролю за в итіком нафтопродуктів. Атикорозійний захист резервуарів виконано відповідно вк азівкам СНіП 2.03.11-85 та Державного стандарту 9.015-79.
Вертикальна планіровка площі станції вирішена таким чином, щоб дошеві вод и з території АЗС потрапляли безпосередньо на очисні споруди і тільки після очис тки в них відводилися на прилягаючу автодорогу. Таким чином, забруднена нафт опродуктами вода не потрапляє на грунти, тим самим не забруднює їх.
Осад, який витягли з камер очисних споруд, - це частинки грунту, глини, піску. Його разом з побутовим сміттям вивозять по договору з комунальними службами на спеціальне звалище побутових відходів м.Донецьк, а нафтопродукти, які про лили на асфальтове покриття території АЗС, засипають дерев'яною тирсою, яка по глинає їх. Уловлені у нафтоуловлювачах заводнені нафтопродукти збирають у спе ціальну тару (бочку) і періодично вивозять разом з тирсою та насиченими заводне ними нафтопродуктами касетами з фільтрів для спалювання у котельні на твердом у паливі чи на утилізацію на нафтобази. Отже, грунти не забруднюються відходам и від АЗС.
2. Заходи щодо охорони вод від забруднення:
Стічні води автозаправних станцій (після миття території та дрщеві води) перед відведенням на автодорогу проходять очистку у нафтоуловлювачах до останньо го змісту в них нафтопродутів 0,3-0,5 мг/л та вертикальних відстійниках до останн ього змісту зважених речовин 10-50 мг/л. З інших територій ливневі води потрпляю ть у каналізаційний колектор без очищення, тобто очищені ливневі стоки від АЗС н авіть розбавляють інші стоки.
3. Заходи щодо охорони атмосферного повітря від забруднення:
Під час приймання палива з автоцистерн в резервуари забезпечується гермет ичність зливу за допомогою використання зливних швидкорознімних муфт, в резу льтаті чого в повній мірі виключають які-небудь протіки при зливанні палива в ємко сті.
Санітарно-захисна зона - ділянка землі біля об'єкту, яка утворюється з ціллю з меншення його шкідливого впливу на здоров'я людини і для захисту атмосферно го повітря населених пунктів, у всіх автозаправних станцій витримана в рамках 50 м. Розрахунок розсіювання шкідливих речовин в приземному шарі атмосферного повітря показує, що для паров бензину і дизельного палива максимальні приземн і концентрації на кордоні санітарно-захисної зони не перевищують 0,1 ГДК.
Часткове озеленення території тaкож сприяє зменшенню викидів паров бензину та дизельного палива в атмосферу.

Взагалі автозаправні станції - це стаціонарні джерела викиду паров бензину та д изельного палива в атмосферу під час зберігання нафтопродуктів. Джерелами ви кидів шкідливих речовин в атмосферне повітря на автозаправних станціях є диха льні клапани резервуарів для зберігання нафтопродуктів, а також пістолети палив ороздавальних колонок. Ці джерела не мають очисних споруд, тобто шкідливі реч овини потрапляють безпосередньо у повітря. Але установлення очисних споруд на АЗС не доцільне: валові викиди шкідливих речовин в атмосферу в середньому ск ладають: паров бензину - 5.36 т/рік, паров дизельного палива - 1.19 т/рік. Якщо взя ти цифри по всім станціям, викиди бензину складають 196,91 т/рік, а дизельного п алива - 62,25 т/рік [4].
Кожного року кількість автозаправних станцій у м.Донецьк збільшується, тобто зб ільшуються викиди паров бензину та дизельного палива від стаціонарних джерел викиду. Але розвинена сіть станцій, які розташовуються по головним магістралям мі ста (вул.Куйбишева, Кірова, Петровського, бул.Шевченко, пр.Ілліча) на незначних відстанях одна від іншої (200-3000 м) дозволяє зменшити викиди шкідливих речо вин у атмосферне повітря від пересувних джерел - автотранспорту: автомобілі не від хиляються від свого маршруту, тобто не спалюють додаткової кількості палива на проїзд до автозаправної станції.
Аналіз наведених вище природоохоронних рішень (очистка ливневих вод, витри мання санітарно-захисних зон і приземних концентрацій шкідливих речовин на її кордонах нижчими, ніж ГДК, обмеження доступу викидів паров бензину та диз ельного палива у повітря за рахунок герметичності зливу, утилізація шкідливих відходів), а також незначні розміри майданчику будівництва, архітектурно-пла ніровочного рішення по благоустрою території автозаправних станцій і приляга ючих територій, дозволяють зробити висновок про те, що інтегральний ступінь в пливу АЗС на навколишнє природне середовище оцінюється як допустимий.
Таким чином, можна сказати, що АЗС хоча й є небезпечними об'єктами, але за ходи, які організовані, зменшують ступінь загрози стану навколишнього природн ого середовища Донецька.

Література

1. Постанова Кабінету Міністрів №554 від 27.07.95. "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку".
2. Постанова Кабінету Міністрів України №142 від 14.02.2001. "Про доповнення до постанови №554 від 27.07.95р.".
3. Постанова Кабінету Міністрів №870 від 31.10.95. "Порядок передачі документації на Державну екологічну експертизу".
4. Висновки екологічної експертизи, виконані експертами відділу екологічної експертизи управління Мінекоресурсів України в м.Донецьк.