АВТОЗАПРАВНІ СТАНЦІЇ - ОБ'ЄКТИ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ПІДВИЩЕНУ ЕКОЛОГІЧНУ НЕБЕЗПЕКУ
В.Є.Лукіна, С.В.Поль
Донецький національний технічний університет
Автозаправні станції згідно з Постановою Кабінета Міністрів України №142 від 14.02.2001 року занесені до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Тільки за 1998-2000 роки у Донецьку побудовано 51 нову АЗС, тобто збільшилося навантаження від станцій на навколишнє природне середовище. У чому ж полягає небезпечність АЗС для навколишнього середовища та людини?
По-перше, на АЗС зберігається паливо, що впливає й на стан атмосфери (за рахунок викидів під час випарування нафтопродуктів), й на здоров'я людини (в першу чергу обслуговуючого персоналу).
Щодо викидів, то на кожній АЗС вони незначні - розрахунок розсіювання шкідливих речовин в приземному шарі атмосферного повітря показує, що для паров бензину і дизельного палива максимальні приземні концентрації на кордоні санітарно-захисної зони не перевищують 0,1 ГДК. Таким чином, можна сказати, що на здоров'я населення ці викиди майже не впливають. У обслуговуючого персоналу спостерігається декілька інша ситуація: він постійно знаходиться біля джерел викидів. У цьому разі можливе хронічне отруєння з наступними основними симптомами: головний біль, запаморочення, порушення координації руху, нудота, нервові розлади, розвиток кон'юктивітів, частішають захворювання дихальних шляхів, розлади травлення і функціональні розлади печінки.
Викидами від АЗС є також й вибухові гази автотранспорту, який заїжджає на заправку. У склад вибухових газів входять такі речовини, як вуглеводні, оксиди азоту, вуглецю, діоксид сірки; при перемінних режимах роботи, запусках, зупинках автотранспорт викидає сажу, смоли, бенз(а)пірен, продукти неповного згорання палива, а також важкі метали (особливо свинець), які утворюються під час витірання гальмових колодок та зношуванні автопокришок. Сіть станцій, які розташовуються по головним магістралям міста на незначних відстанях одна від іншої дозволяє зменшити викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря від пересувних джерел - автотранспорту: автомобілі не відхиляються від свого маршруту, тобто не спалюють додаткової кількості палива на проїзд до автозаправної станції, але АЗС все ж таки притягають до себе транспорт.
Усі ці викиди - токсичні речовини, які часто спричиняють незворотну шкоду організму, що призводить до функціональних порушень, деформацій та летального кінця. Вони можуть викликати гострі та хронічні отруєння.
Токсиканти впливають на усі головні системи організму:
Кровотвірну та імунну системи (оксиди вуглецю, свинець);
Центральну нервову систему (ЦНС) й нейроендокринну систему (бензин й гас, оксиди азоту, оксид вуглецю(ІІ), свинець);
Опорно-руховий аппарат та систему виділення (оксид вуглецю(ІІ), бензин й гас);
Серцево-судинну та дихальну системи (бензин й гас, оксиди азоту, вуглецю, діоксид сірки, свинець);
Загальні симптоми у разі отруєння цими речовинами - це головний біль, запаморочення, порушення координації руху, нудота.
Для зменшення впливу шкідливих речовин на здоров'я людей прийняті наступні міри: при прийманні палива з автоцистерн в резервуари забезпечується герметичність зливу за допомогою використання зливних швидкорознімних муфт та фільтрів, в результаті чого в повній мірі виключають які-небудь протіки при зливанні палива в ємкості, проводять також регулювання викидів шкідливих речовин у атмосферу - їх короткочасне зменшення у періоди несприятливих метеорологічних умов, які приводять до формування високих рівней забруднення атмосферного повітря.
В залежності від рівня забруднення атмосфери під час НМУ, який очікується, існує попередження 3 ступінів, яким відповідають 3 режима роботи підприємства: припиняють приймання нафтопродуктів, заборонені ремонтні роботи, які приводять до збільшення виділення шкідливих речовин у атмосферу; під час другого режиму припиняють ще й заправку автотранспорту. У разі третього режиму треба різко скоротити рух автотранспорту у районі розташування АЗС.
По-друге, можливе протікання ємкості для зберігання палива. У цьому разі організовують відкачку нафтопродуктів з ушкодженої ємкості до повного спорожнення у вільні ємкості, які є на складі. Фундамент резервуарів вироблено в виді залізобетонного піддону, що запобігає витіку нафтопродуктів і забрудненню грунтів. Між днищем резервуарів і піддоном виконують засипку-дренаж з щебеню, передбачається установка оглядової труби для забезпечення своєчасного контролю за витіком нафтопродуктів.
По-третє, на таких об'єктах, як автозаправні станції, можливе виникнення пожеж. На АЗС передбачені наступні протипожежні заходи:
Вогневі запобіжники, поєднані з приймальними клапанами, улаштовані на засосуючих устроях резервуарів з паливом;
Улаштування алюмінієвих й гумових прокладок на кришках і оглядових люках технологічних колодязів.
У разі загорання нафтопродуктів, яке виникло в результаті ушкодження автомобілем паливороздавальної колонки, передбачені наступні дії обслуговуючого персоналу:
Припиняється відпуск нафтопродуктів від усіх паливороздавальних колонок;
Повідомлюють про загорання пожежну команду;
Для локалізації розливу нафтопродукта, який горить, утворюють бар'єр з піску;
Приступають до гасіння вогню, використовуючи пісок, вогнегасники й інші протипожежні засоби.
Аналіз наведених вище фактів дозволяє зробити висновок про те, що інтегральний ступінь впливу АЗС на навколишнє природне середовище оцінюється як допустимий. Отже, хоча АЗС й є небезпечними об'єктами, але заходи, які організовані, зменшують ступінь загрози стану навколишнього природного середовища Донецька і здоров'ю його населення.