ВПЛИВ АВТОЗАПРАВНИХ СТАНЦІЙ НА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ДОНЕЦЬКА
В.Є.Лукіна, С.В.Поль
Донецький національний технічний університет
Розвиток цивілізації у світі супроводжується значними екологічними витратами. У цьому значну роль грає збільшення світового парку автотранспортних засобів, у зв'язку з чим зростає потреба у паливі - збільшується й кількість автозаправних станцій, які згідно з Постановою Кабінета Міністрів України №142 від 14.02.2001 року занесені до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Тільки за 1998-2000 роки у Донецьку побудовано 51 нову АЗС, тобто збільшилося навантаження від станцій на навколишнє природне середовище.
Сіть автозаправних станцій робить свій внесок у формування міського фонового забруднення, у збільшення вмісту домішок на значній відстані від джерел забруднення й до глобальних змін у складі атмосфери, що може привести до багатьох небажаних наслідків, в тому числі до зміни климата.
АЗС являються стаціонарними джерелами забруднення атмосферного повітря - за рахунок випарування бензину й дизельного палива з резервуарів для їх зберігання. Вміст цих речовин у атмосферному повітрі міста не контролюється на постах спостереження. Щодо викидів, то на кожній АЗС вони незначні - розрахунок розсіювання шкідливих речовин в приземному шарі атмосферного повітря показує, що для паров бензину і дизельного палива максимальні приземні концентрації на кордоні санітарно-захисної зони не перевищують 0,1 ГДК. Але існує розвинена сіть станцій, до яких кожного року приєднуються нові, а бензин й гас - токсичні речовини, які можуть спричинити незворотну шкоду організму, що призводить до функціональних порушень Вони можуть викликати гострі та хронічні отруєння.
Токсиканти впливають на усі головні системи організму:
Кровотвірну та імунну системи;
Центральну нервову систему (ЦНС) й нейроендокринну систему;
Опорно-руховий аппарат та систему виділення;
Серцево-судинну та дихальну системи;
Шлунково-кишковий тракт.
Загальні симптоми у разі отруєння цими речовинами - це головний біль, запаморочення, порушення координації руху, нудота, нервові розлади, розвиток конўюктивітів, частішають захворювання дихальних шляхів, розлади травлення і функціональні розлади печінки. Можливо, що вже потрібно включити бензин й гас до переліку речовин, які контролюють?
В результаті проведеного розрахунку розсіювання цих шкідливих речовин за допомогою програми ЕОЛ з'ясувалося, що найбільшому навантаженню з боку АЗС підлягає Кіровський район, де уздовж вулиці Кірова автозаправні станції розташовані дуже щільно. В таблиці 1 наведені деякі результати розрахунку.
Таблиця 1 - Найбільші концентрації бензину й гасу і джерела з їх найбільшими внесками.
Найбільші отримані концентрації бензину (долі ГДК)
Номер джерела викиду
Внесок бензину (долі ГДК) ГДК=5 мг/куб.м
Найбільші отримані концентрації гасу (долі ОБРВ)
Найбільші отримані концентрації гасу (долі ОБРВ)
Внесок гасу (долі ОБРВ) ОБРВ=1,2 мг/куб.м
0.466
0036
0.464
0.620
0036
0.618
0.063
0036
0.062
0.127
0025
0.127
0.058
0026
0.057
0.085
0036
0.083
0.056
0036
0.056
0.075
0036
0.075
0.043
0025
0.043
0.061
0036
0.051
Як видно з таблиці, найбільші концентрації тут досягають 0,4 ГДК для бензину й 0,6 ГДК для гасу - тобто ситуація навіть у цьому районі відповідає вимогам.
Отже, можна зробити висновок, що ці речовини - хоча вони й небезпечні для здоров'я людини, ще не треба вносити до переліку речовин, вміст яких контролюють у атмосферному повітрі міста.
А для зменшення впливу шкідливих речовин на здоров'я людей прийняті наступні міри: при прийманні палива з автоцистерн в резервуари забезпечується герметичність зливу за допомогою використання зливних швидкорознімних муфт та фільтрів, в результаті чого в повній мірі виключають які-небудь протіки при зливанні палива в ємкості, проводять також регулювання викидів шкідливих речовин у атмосферу - їх короткочасне зменшення у періоди несприятливих метеорологічних умов, які приводять до формування високих рівней забруднення атмосферного повітря.
Викидами від АЗС є також й вибухові гази автотранспорту, який заїжджає на заправку. У склад вибухових газів входять такі речовини, як вуглеводні, оксиди азоту, вуглецю, діоксид сірки; при перемінних режимах роботи, запусках, зупинках автотранспорт викидає сажу, смоли, бенз(а)пірен, продукти неповного згорання палива, а також важкі метали (особливо свинець), які утворюються під час витірання гальмових колодок та зношуванні автопокришок. Але викиди вибухових газів від автотранспорту на АЗС незначні навіть у разі великої пропускної спроможності станції (750 машин на добу) - автомобілі тут затримуються тільки на декілька хвилин, а під час заправки вони повинні заглушати мотор (тобто не викидають шкідливих речовин у атмосферне повітря). Отже, можна не враховувати ці викиди від станцій, тому що вони незначні зрівняно з викидами від усього автотранспорту міста, до того ж розвинена сіть станцій, які розташовуються по головним магістралям міста (вул.Куйбишева, Кірова, Петровського, бул.Шевченко, пр.Ілліча) на незначних відстанях одна від іншої (200-3000 м) дозволяє зменшити викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря від пересувних джерел - автотранспорту: автомобілі не відхиляються від свого маршруту, тобто не спалюють додаткової кількості палива на проїзд до автозаправної станції.