Дата та місце народження
Я народилася у невеличкому, але дуже красивому і чистому містечку - місті Артемівську.
Рік мого народження припав до часу проведення літньої олімпіади в Москві - 1980 р.
Ну, а день, коли я народилась збігся зі святом, яке у той час святкувала уся наша Батьківщина - 12 квітня - День космонавтики.
До певної міри тому в мене й було божання вступити до Харьківского Авіаційного Інституту.
Космос мене завжди приваблював. У школі я із задоволенням писала реферат з російської літератури на тему "Космічне у поезії Фєта". В університеті працювала над проблемою радіолокації з використанням напівпроводникових середовищ у якості плівкового покриття поверхні параболічної антени. З цим матеріалом я виступала на конференції у Дніпропетрівську у молодіжному космічному центрі.
Але про це трохи пізніше...
Школа
У 1987році я вступила до середньої освітньої школи №11 мого рідного міста.
Під час мого там навчання, школа здобула статус профільної, та на завершальному
етапі освіти я навчалась у класі з фізико-математичним напрямком освітчення.
Те, що мені дали мої вчителі важко переоцінити. Це і класний керівник - Лариса
Іванівна Таранченко (фізик) - людина, яка привчила нас до серьозної роботи,
зумівший зацікавити нас привабливістю вічно непізнаного, але пізнаваємого
світу. І прекрасна людина та викладач математики Галина Іванівна Мірошниченко.
Своїм відношенням к нам: то, як до зовсім дорослих та відповідальних людей,
то, як до рідних неслухняних чад, вона зуміла прищепитиь нам інтерес до математики,
відкрила для нас світ, який побудован за математичними пропорціями - точений,
витриманий і красивий.
Величезний вклад у мою освіту внес мій шкільний вчитель інформатики, кандидат
технічних наук - Грібанов Генадій Миколаєвич. Ця людина навчила мене логіці,
навчила писати програми: спочатку на АМ (алгоритмичній мові), потім на Паскалі.
Дякуючи йому я прийшла до університету ще не зовсім темною людиною: я мала
уяву про ПК, про локальну мережу, про сервер и клієнта. Мої вчителя у галузі
гуманітарних наук,також залишили в моїй душі незгладимий відбиток. Марк Володимирович
(російська мова та література, а також етика та психологія семейного життя),
Нугаєва Ніна Романівна (видатний викладач української мови та літератури),
Ковальова Ольга Іосифовнівна (російська мова та література), Олена Анатоліївна
і Міра Петрівна (історики, на чиїх лекціях ми заслуховувались).
Одним словом, я пишаюсь своєю школою і дякую моїм вчителям за іх внесок.
Ососбисті мої досягнення дуже скромні. Якщо не враховувати шкільну міську олімпіаду
з біології, на якій я зайняла I-е чи II-е місце (вже не пом'ятаю яке саме), та
конференцію у Дніпропетрівську (про яку я казала
вище ), де я виступала з докладом про можливість використання реверсивних
(напівпровідних) середовищ в якості покриття параболичних антен. Пропонований
метод на нашу думку повинен облегшити задачу радіолакаційного сканування.
На IV курсі мною була почата розробка проекту дистанційного навчання, яка була
написана з використанням Web-засобів та язика Perl. В ній була опробована поки
ще єдина лекція з курсу локальних обчислювальних мереж - обмін поштових повідомлень
(лектор - Бойко В.В.). Якщо бажаєте спробувати її у дії, заходьте на сторінку
проектів.
Університет
У Донецкий Національний Технічний Університет (у той час ДонДТУ, а ще раніше
ДПІ) я вступила після відвідування Дня Відчинених Двірей, який щорічно спроваджується
для абітурієнтів. На той момент моїм прагненням задовольняли два факультета
цого ВНЗу: ОТ (факультет обчислювальної техніки) та КІТА (факультет комп'ютерних
та інформаційних технологій). Навчання у цьому унівеситеті мені сподобалось. Не дивлячись на те, що наша група (ТКС-97) була першим набором на цю спеціальність та багато чого нам читалось вперше, матеріали курсів іноді перетинались, щось взагалі не вичитувалось, яле ми все ж таки пишаємося своєю спеціальністю, пишаємосся нашими мужніми викладачами (дай, Бог, їм сили продовжувати почате, вдосканалювати свої знання у компанії творчої молоді).
Хотілося б також зазначити, що не тільки за спеціальністю, але і у загальноосвітньому
напрямку ми також пізнали багато цікавого для себе, життєво важливого, необхідного
для сучасної культурної ділової людини.
Магістерськая робота
Моя магістерськая робота присвячена проблемі підвищення ефективності систем
односмугової (SSB) радіотелефонії. Підвищення ефективності здійснюється за рахунок суттєвого зменшення обсягу інформації, що передається, що досягається глибоким обмеженням (до -20 дБ) односмугового сигналу. Таке глибоке обмеження амплітуди сигналу призводить до значної зміни у формі сигналу: замість сінусоїдального коливання змінної частоти, одуржуємо послідовність імпульсів тієї ж частоти. Таким чином, нам вже не треба оціфровувати сигнал "за амплітудою", тобто втрачається необхідність використання АЦП і ЦАП у каналі зв'язку, що значно спрощує апаратуру зв'язку. Окрім зазначених переваг, імпульсний сигнал досить зручно використовувати для передачі по цифровому каналу. Оцифровуючи ти моменти часу, коли сигнал змінює свою полярність, ми тим самим не вносимо надмірності у сигнал, яка присутня при використанні теореми Котельнікова. Більш доцільно тема моєї наукової праці розглянута на сторінці відповідного розділу.
Моїм керівником у цієї науковій роботі є кандидат технічних наук, Воронцов Олександр
Григорович, один з найосвітчених фахівців нашої кафедри. О його професійній
діяльності та наукових досягненнях ви можете прочитати тут,
або відправити своє повідомлення за адресою:
vag@fcita.dn.ua
Звичайно ж я мрію стати фахівцем на обраному мною шляху - засоби та
методи телекомунікації. Мені дуже б хотілося вийти на той рівень, на якому знання
дійсно цінуються. Пока ще до цього далеко, але я не сиджу склавши руки. Кожний
день мені приносить новий досвід, побудований на власних або чужих помилках.
Але хочется знати значно більше, як умога більше. Мені іноді здається, що я
ставлю перед собою непосильну для мене задачу: бути фахівцем та зберегти сильну
та дружну семью. Звичайно ж я мрію завести у майбутньому дитину, може навіть
двох. Хочу бути гарною жінкою та матер'ю, у тих сімейних традиціях, у яких я
зросла. І я вірю, що це можливо - сумістити дві іпостасі ("тяжко, дуже тяжко,
але досяжно!")
Отже, подивимось, чого я досягну років так через 10-15...
