Регіна Вікентьївна Візгерт-відомий вчений в області органічної і фізико-органічної хімії, професор кафедри загальної хімії ДонНТУ, доктор хімічних наук, соросовський професор.
Основний напрям її робіт-вивчення сполук, що містять карбонільні і сульфонільні групи в реакціях з нуклеофільними реагентами.
Регіна Вікентьївна народилася 14 квітня 1919р. в м.Павловську Ленінградської області. Її батько, Вікентій Іосифович Візгерт, пройшов шлях від машиніста до начальника залізниці, мати - Марія Аполлінарьївна Плавінська - друкарка і головний вихователь трьох дітей.
У 1926 р. Регіна Вікентьївна пішла в перший клас в м. Павловську. Незабаром батька переводять в м. Рибінськ, куди переїжджає і Регіна Вікентьївна. Тут вона закінчує 7 класів. У м. Рибінську вона вперше прослухала цикл опер і була приголомшена музикою і грою акторів. Її вразливість і гострота сприйняття навколишнього світу дуже пригодилися їй згодом. З 8 по 10 клас Регіна Вікентьївна вчилася в одній із шкіл м.Ленінграда. Закінчила школу в 1936 р. з відзнакою. Шкільні роки не завжди були легкими тому що доводилося вчитися в різних містах, а жити поза сім'єю, але саме ці умови і виробили в неї прагнення всього домагатися самій.
У цьому ж 1936р. Регіна Вікентьївна поступила на хімічний факультет Ленінградського університету, де ще були сильні традиції Д.І.Менделеєва, Н.А.Меншуткина, А.Є.Фаворського і інших хіміків, залишивших слід в науці. Деканом факультету був академік А.А.Байков, його ім'ям названий інститут металургії АН СРСР в Москві.
У 1937р. в сім'ї Регіни Вікентьївни трапилося нещастя - був заарештований і розстріляний її батько. Доводилося дуже важко, оскільки мати залишилася одна з трьома дітьми, з яких Регіна Вікентьївна була старшою. Але захоплення навчанням і молодість допомогли подолати труднощі. На другому курсі вона вийшла заміж - її чоловік Баранів С.С. - також хімік.
Війна застала її відразу ж після останнього випускного екзамену в університеті. Під час війни вона працювала в Самарканді, а потім старшим лаборантом к військово - медичній лабораторії ім. С.М.Кірова на кафедрі санітарно - хімічного захисту.
Після війни Регіна Вікентьївна Візгерт разом з академією повернулася в аспірантуру до професора Б.І.Долгова, що працював в області кінетики і каталізу. Обставини примусили Р.В.Візгерт в 1974р. переїхати у Львів. Спочатку вона працювала у Львівському поліграфічному інституті, а потім у Львівському політехнічному інституті. У 1951р. вона захистила кандидатську, а в 1968р. докторську дисертацію. Після смерті Л.П.Беркмана вона завідувала кафедрою загальної і неорганічної хімії ЛПІ. Її роботи в інституті внесли значний внесок не тільки в теоретичну органічну хімію, але й відкрили нові можливості застосування сіркоорганічних сполук.