Формування досконалих ринкових відносин не можливо без ефективного функціонування підприємницької діяльності, що вимагає створення умов які сприяють організації підприємництва усіх категорій населення, бажаючих займатися даним видом діяльності. Окремої уваги при вирішенні означеної проблеми потребує молодь. Така ситуація виникає в наслідок того, що молодь належить до однієї з найбільш соціально незахищених категорій громадян. Крім того суттєво відображуються на напруженості на ринку праці загальні соціально-економічні проблеми. В Донецької області ці проблеми посилюються реструктуризацією вугільної промисловості, зростанням молодіжного безробіття. Це формує умови соціальної напруженості у регіоні. Таким чином організація молодіжного підприємництва здійснюється на фоні негативного впливу економічних проблем розвитку підприємницької діяльності в Україні в загалі.

Економічний розвиток України останнім часом свідчить про наявність значних проблем у сфері підприємницької діяльності, особливо це стосується малих підприємств. Так, частка малих підприємств в загальній кількості продукції, робот, послуг знизилась з 11% у 1999р. до 7% у 2002р. Займатися бізнесом в Україні що далі стає складніше. За результатами досліджень Міжнародної фінансової корпорації в рамках Проекту сприяння підприємництву більш ніж дві тисячі підприємств з 23 областей оцінили „бізнес-клімат” за 2000-2002р. як клімат, що погіршується. При цьому 70% респондентів вважає основною перешкодою для успішного ведення бізнесу існуючу систему оподатковування. Головними проблемами вважаються часті зміни податкового законодавства, високі ставки податків та їх велика кількість. Негативний вплив оказує адміністративний тиск та „зарегульованість” дозвільних процедур. Найскладніше отримати дозвіл на земельні ділянки, будівництво та перебудову приміщень. Не останнє місце серед перешкод підприємництву відається кількості перевірок з боку державних органів. Так, у 2002 році у середньому кожне підприємство перевірялося 14 разів [1,с.28].

Перешкодою для формування молодіжного підприємництва є інфантилізм визначеної частки молоді, порівняно невелика ділова активність, низька якість та спрямованість освіти, відсутність спеціальних мір та цільових програм для молоді на державному рівні, відсутністю необхідних фінансових коштів. Вирішення проблем, пов’язаних з розвитком молодіжного підприємництва необхідно проводити за двома напрямками: підвищення економічних умов для підприємництва та розробку мір по сприянню самозайнятості молоді.

Широкий досвід організації самозайнятосі молоді мають економічно розвинені країни. У ряді східноєвропейських країн укладається письмовий договір між державною структурою та, наприклад, управлінням по праці про надання дотацій випускникам навчальних закладів, що мають не тільки схильність до підприємництва, а також спеціальну теоретичну та практичну допомогу. У західних країнах таку допомогу надають без даного обмеження, крім того провадяться консультативні, інформаційні та інші послуги [2, с.216-217].

В даний час в Україні у рамках діяльності по реалізації активної політики розвитку молодіжного підприємництва усе більш важливого значення набуває діяльність служби зайнятості, до функцій якої належать розробка та втілення програм сприяння розвитку самостійної зайнятості, навчанню підприємницьким навичкам і створенню малого бізнесу.

Відомо, що тільки 3-5% людей мають схильності до відкриття і ведення своєї справи. Виходячи з цього, функцією служби зайнятості є добір з числа осіб, що звернулися до неї тих, хто може створити власну фірму. Безробітні, бажаючі відкрити власну справу, повинні подати заяву в службу зайнятості про участь у конкурсі проектів з необхідним обґрунтуванням (бізнес-планом), де його буде розглянуто фахівцями і підготовлено висновок. Якщо прохання задовольняється, то в якості стартовою капіталу для нового підприємця служить уся сума допомоги по безробіттю, що належить йому за визначений термін і сплачується одноразово.

Іншою найважливішою задачею служби зайнятості є навчання бажаючих займатися самостійною трудовою діяльністю з метою придбання ними основних ділових навичок (основ ціноутворення, бухгалтерського обліку, планування і т.д.). Задачі служби зайнятості - роз'яснити підприємцю, що означає самостійна зайнятість (наприклад, значне скорочення соціальних благ, збільшення тривалості робочого часу, високий ступінь ризику, імовірність руйнування, недосконалість законодавства і т.д.).Підтримка нового підприємця містить у собі також: надання консультаційних послуг, пільгових кредитів, допомогу в забезпеченні виробничими приміщеннями, сировиною, налагодження зв'язків з постачальниками і збут готової продукції.

Впровадження означених засобів розвитку молодіжного підприємництва дозволить підвищити економічну активність молоді, знизити соціальну напругу на ринку праці та сприяти економічному розвитку як окремих регіонів так і країни в цілому.

Література

1. Смирнов К. Изменение климата или Ледниковый период// Бизнес. 2003.-№ 40 – C. 28-29.