Побудова инноваційно орієнтованої економіки України повинна починатися зі створення необхідної інтелектуальної бази. Серед усіх категорій населення, що беруть участь у цьому процесі, особливе місце займає молодь, що пов’язано з її найбільшою активністю й ініціативністю. Про якість науково-освітнього потенціалу населення свідчить рівень й масштаби одержаної освіти й наявність можливості підвищення запасу знань у процесі практичної професійної діяльності.

В останні роки намітилися певні позитивні тенденції у сфері науки й освіти. За результатами досліджень у 2001-2002рр. кількість вузів підвищилася на 4, що стимулювало збільшення чисельності студентів на 178369 осіб. Таким чином, держава має достатній науковий потенціал. Однак організація науки, винахідницької й раціоналізаторської деяльності послаблена. Низьке матеріальне і моральне стимулювання наукових робітників в значній мірі відображається на якості отримуваної освіти, у той час як господарські перетворення потребують формування ініціативних молодих спеціалістів, володіючих сучасним арсеналом наукових і практичних знань й здібних до розробки нових ідей. Перешкодою розвитку інноваційної активності молоді є низька якість і вузька спрямованість освіти, відсутність спеціальних заходів і цільових програм для молоді на державному рівні.

За цих умов рішення проблеми підвищення рівня освіти молоді як способу активізації творчого мислення необхідно здійснювати за двома напрямами: развиток державного підходу до формування системи якісного оновлення знань і підвищення кваліфікації кадрів, а також створення необхідних умов для розвитку індивідуальних здібностей рабітників до генерації нових технологічних ідей і раціональної організації виробництва на кожному конкретному підприємстві.

Особливе місце в рішенні означеної проблемы відводиться службі зайнятості. Її задачою є розробка й впровадження програм навчання усіх бажаючих займатися трудовою діяльністю. У той же час служба зайнятості повинна відсліджувати ті професії, потреба у яких зростає при нових умовах господарювання, й вживати відповідних заходів по підготовці спеціалістів необхідного профілю. При цьому особої уваги слід приділяти відродженню технічних спеціальностей, підготовці высококваліфікованих інженерів, які повинні володіти певним набором знань, що сприяють створенню нових технічних і технологічних ідей.

Важливе значення має також активна діяльність підприємств зі стимулювання інноваційної ініціативності рабітників й зокрема організація підвищення кваліфікації й професійної підготовки кадрів, що здійснюється на самому підприємстві. Інвестування в освіту являє собою витрати, що передбачають підвищення продуктивності праці в майбутньому. Дослідження показали, що при десятивідсотковому підвищенні рівня освіти продуктивність зростає на 8,6%, що на 4-5% більше, ніж при такому ж збільшенні акціонерного капіталу [1, с.47]. Зі свого боку держава повинна створити сприятливі умови для підпрємств, що здійснюють інноваційну діяльність, такі як пільгове оподаткування.

Підвищення рівня освіти молоді сприятиме формуванню высококваліфікованих, адаптованих до ринкових умов спеціалістів, деяльність яких матиме найбільший вплив на інноваційний розвиток економіки України.

Література