МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

Державні санітарні правила та норми

2. Комунальна гігієна.

2.7. Грунт, очистка населених місць, побутові та промислові відходи, санітарна охорона грунту.

ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З ПРОМИСЛОВИМИ ВІДХОДАМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ КЛАСУ НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

Державні санітарні правила та норми ДСанПіН 2.2.7. 029-99

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. До промислових відходів відносяться відходи сфер виробництва та сфер споживання. Серед них найбільшу небезпеку для довкілля і здоров'я населення становлять неутилізовані токсичні промислові відходи.

1.2. Відходи сфер виробництва і сфери споживання в залежності від фізичних, хімічних і біологічних характеристик всієї маси відходу або окремих його інгредієнтів поділяються на чотири класи небезпеки: І- й клас - речовини (відходи)надзвичайно небезпечні; ІІ-й клас - речовини (відходи) високо небезпечні; ІІІ-й клас- речовини (відходи) помірно небезпечні; ІУ-й клас - речовини (відходи) мало небезпечні.

1.3. Клас небезпеки визначається токсичністю промислових відходів. Токсичними промисловими відходами називаються такі відходи, які утворюються в процесі технологічного циклу в промисловості і мають у своєму складі фізіологічно активні речовини, які викликають токсичний ефект.

1.4. Державний контроль за дотриманням вимог ДСанПіНу покладається на установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби відповідно до статті 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

1.5. Особи, винні у порушенні Державних санітарних правил та норм, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

2. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ

2.1. Гігієнічні вимоги до збирання та тимчасового зберігання промислових відходів на промислових майданчиках

2.1.1. Кожне промислове підприємство повинне розробити інструкцію та план заходів щодо збирання і тимчасового розміщення (зберігання) промислових відходів на. промислових майданчиках відповідно І, II та III класів небезпеки. Відходи в міру їх накопичення збирають у тару, призначену для кожного класу з дотриманням правил безпеки, а потім доставляють для тимчасового зберігання на промисловий майданчик (цех, ділянка, склад) і залишають на відведеному місці дл подальшого перевезення на об'єкти утилізації, місця знешкодження або захоронення.

Примітка: на територіях військових частин, виправних закладів та інших об'єктах, які мають особливий режим роботи, забороняється розміщувати об'єкти поводження з токсичними відходами.

2.1.2. На кожне місце (об'єкт) зберігання відходів повинен бути складений спеціальний паспорт, у якому зазначаються технічні характеристики місця, найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць (об'єктів).

2.1.3. Способи тимчасового зберігання відходів і розміри санітарно-захисних зон від місця зберігання відходів (промисловий майданчик) до сельбищної території визначаються видом, агрегатним станом і класом небезпеки відходів:

- для відходів гірничодобувної промисловості, золошлакових сумішей металургійних підприємств і об'єктів енергетики санітарно-захисна зона установлюється розрахунковим методом, але не менше 300 м, для відходів хімічних підприємств - 3000 м (Державні санітарні правила №379/1404).

- відходи І класу небезпеки зберігають у герметичній тарі (сталеві бочки,контейнери). У міру наповнення, тару з відходами закривають герметичностальною кришкою, при необхідності заварюють електрогазозварюванням;

- відходи II класу небезпеки зберігають, згідно до агрегатного стану, у поліетиленових мішках, пакетах, діжках та інших видах тари, що запобігає розповсюдженню шкідливих речовин (інгредієнтів);

- відходи III класу небезпеки зберігають у тарі, що забезпечує локалізоване зберігання, дозволяє виконувати вантажно-розвантажувальні та транспортні роботи і виключає розповсюдження у навколишньому середовищі шкідливих речовин;

- відходи IV класу небезпеки можуть зберігатися відкрито на промисловому майданчику у вигляді конусоподібної купи, звідки їх автонавантажувачем перевантажують у самоскидний автотранспорт і доставляють на місце утилізації або захоронення. Ці відходи без негативних екологічних наслідків можуть бути об'єднані з побутовими відходами з місцях захоронення останніх або використані як ізолюючий матеріал, а також для різних планувальних робіт при освоєнні територій;

- відходи в рідкому і газоподібному стані, що зберігаються в герметичній тарі, а також токсичні відходи очисних споруд необхідно видаляти з території підприємства протягом доби або проводити їх знешкодження на промислових об'єктах;

- тверді відходи, в тому числі сипкі, які зберігаються в контейнерах, у пластикових, паперових пакетах або мішках (якщо умови зберігання відповідають вимогам п. 2.1.4.), необхідно видаляти з території підприємства протягом двох діб;

- у випадку тимчасового зберігання відходів у стаціонарних складах або промислових приміщеннях повинні бути забезпечені вимоги ГОСТ 12.1.005-88 до повітря робочої зони.

2.1.4. При тимчасовому зберіганні відходів на майданчиках на території, підприємства у відкритому вигляді (навалом, насипом) або в негерметичній, відкритій тарі повинні бути забезпечені такі умови:

- у повітрі промислового майданчика на висоті до 2,0 м від поверхні землі концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати 30% граничне допустимої концентрації (ГДК) -ГОСТ 12.1.005-88.

- концентрація шкідливих речовин у грунті санітарно-захисної зони неповинна перевищувати допустимих рівнів (Методичні вказівки №4266-87), а в ґрунтових та поверхневих водах ГДК - (СанПіН 4630-88).

- промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів повинен розташовуватися на території підприємства з підвітряного боку, бути покритий не руйнівним та непроникним для токсичних речовин матеріалом (керамзитбетоном, полімербетоном та інш.) з автономним зливовідводом і нахилом у бік очисних споруд. При цьому попадання поверхневого стоку з майданчиків у загальний зливовідвід повинен бути виключений за рахунок обвалування і інших заходів. Для зазначеного поверхневого стоку необхідні спеціальні очисні споруди, що забезпечуватимуть уловлювання токсичних речовин, очистку і їх знешкодження. Повинен бути передбачений ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру;

- у місцях зберігання промислових відходів повинні бути передбачені стаціонарні або пересувні вантажно-розвантажувальні механізми для переміщення приймальників з відходами, їх завантаження для вивезення на полігони або в інші місця. Конструкція приймальників повинна забезпечувати можливість їх перевезення автотранспортом.

2.1.5. Допустима кількість відходів на території промислового майданчика визначається підприємством за узгодженням з місцевими органами екобезпеки на основі класифікації відходів за класом небезпеки, за їх фізико-хімічними властивостями, спрямованістю біологічної дії з урахуванням можливої комбінованої дії та можливістю підприємства щодо організації місця зберігання, перспективи знешкодження або утилізації відходів.

2.1.6. Лабораторний контроль за станом навколишнього середовища в районі розміщення майданчиків (місць) зберігання відходів здійснюється постійно відомчими санітарно-промисловими лабораторіями підприємства і періодично державними органами санітарно-епідеміологічної служби, водного нагляду, екологічної безпеки з використанням стандартизованих методик визначення шкідливих речовин у повітрі, воді та грунті.

Періодичність контролю, місця виміру і перелік шкідливих речовин, які контролюються, узгоджуються з місцевими органами самоврядування, державною санітарно-епідеміологічною та іншими контролюючими службами.

2.1.7. На підприємствах, де утворюються відходи, повинні бути розроблені, +узгоджені з місцевими органами самоврядування, державної санітарно-епідеміологічної служби та екологічної безпеки і затверджені інструкції стосовно видалення і способу знешкодження токсичних промислових відходів.

2.1.8. Накопичення і зберігання відходів на промислових майданчиках підприємства допускається у таких випадках:

- при використанні відходів у наступному технологічному циклі з метою їх утилізації;

- при тимчасовій відсутності полігонів для захоронення або транспортних засобів для вивезення відходів.

Примітка: п.2.1.8. не розповсюджується на спеціально побудовані шламо-, шлако-, золонакопичувачі та відвали.

2.1.9. Всі промислові відходи, для яких розроблені методи вторинної переробки та раціонального використання їх у народному господарстві, підлягають використанню як вторинна сировина і не повинні вивозитися на полігони.

2.2. Гігієнічні вимоги до перевезення промислових відходів

2.2.1. Транспортування небезпечних відходів дозволяється лише за наявності на них паспорта та дозволу (ліцензії) місцевих органів санітарно-епідеміологічної і екологічної служб транспортній організації на поводження з ними і тільки спеціально обладнаними для цього транспортними засобами, з відповідними позначками, що характеризують характер його використання.

2.2.2. Водії транспорту, які перевозять промислові відходи, повинні пройти спеціальний інструктаж з техніки безпеки при поводженні з токсичними відходами. Кількість відходів, що перевозяться, не повинна перевищувати вантажний об'єм відповідного транспорту. Транспортування промислових відходів не повинне призводити до забруднення навколишнього середовища в місцях їх завантажування, перевезення та розвантажування.

2.2.3. Всі процеси, пов'язані із завантажуванням, перевезенням і розвантажуванням відходів І-Ш класів небезпеки, повинні бути механізовані. Транспортування слід проводити в спеціально обладнаному транспорті, призначеному для перевезення відходів відповідного класу небезпеки, у неушкодженій тарі, що виключає можливість їх втрати (розсипання, розливання) на шляху проходження та забруднення навколишнього середовища, а також забезпечує зручність при перевантажуванні:

- транспорт для перевезення напіврідких (пастоподібних) відходів повинен мати шланговий пристрій для зливу;

- при перевезенні твердих і пиловидних відходів потрібен транспорт, що обладнаний поліетиленовою плівкою або має самостійний пристрій чи пристосовану тару для розвантажування автокраном;

- при роботі з пиловидними відходами необхідне зволоження їх на всіх етапах: при завантажуванні, транспортуванні, розвантажуванні.

2.2.4. - При транспортуванні промислових відходів не допускається присутність сторонніх осіб, крім водія і персоналу підприємства, який супроводжує вантаж.

2.2.5. Відповідальність за безпечне перевезення небезпечних промислових відходів несе транспортна організація, якщо не доведе, що нестача або шкода сталася не з її вини (ст.34 Закону України "Про відходи").

2.3. Гігієнічні вимоги до утилізації промислових відходів

2.3.1. На підприємствах, які використовують відходи як сировину, повинні бути забезпечені високий рівень автоматизації і механізації технологічних процесів, а також технічні, технологічні та будівельні рішення для захисту довкілля.

2.3.2. Утилізації небезпечних відходів передує процес їх оброблення.

2.3.3. На всі промислові відходи, що підлягають утилізації, необхідно матитехнічні умови з вичерпним викладенням розділу "Вимоги безпеки" та токсиколого-гігієнічний паспорт, в якому обов'язково повинні бути дані щодо проведення токсикологічних досліджень на лабораторних тваринах (визначення LD₅₀ чи LС₅₀,реакції при нанесенні на шкіру і слизові оболонки, здатність викликати сенсибілізацію організму та ін.).

2.3.4. Кінцевий продукт, виготовлений із використанням відходів, повинен мати висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

2.3.5. Утилізація відходів у сільському господарстві як добрив, меліорантівтощо дозволяється тільки після вивчення впливу їх на санітарний стан грунту та суміжних середовищ, біологічної оцінки сільгосппродукції (експеримент на тваринах).

Примітка: до проведення гігієнічної оцінки повинен бути висновок агрономічної служби про ефективність використання відходів у сільському господарстві.

2.3.6. При утилізації промислових відходів у будівельній індустрії (виготовленні бетонних блоків, цегли, будівництві шляхів, ґрунтових споруд ,фундаментів будов, засипанні вироблених пустот тощо) необхідно мати гігієнічний висновок щодо впливу токсичних інгредієнтів відходів на об'єкти довкілля (грунт, вода, повітря).

2.3.7. Гігієнічну оцінку використання промислових відходів необхідно проводити органами державного санітарного нагляду із залученням науково-дослідних інститутів, кафедр та лабораторій медичних інститутів гігієнічного профілю, що атестовані на цей вид діяльності.

2.3.8. Кількість промислових відходів, які накопичуються в місцях їх

утилізації, не повинна перевищувати двотижневої потужності виробничого

устаткування по переробці відходів.

2.4. Гігієнічні вимоги до знешкодження промислових відходів

2.4.1. Знешкодження відходів здійснюється відповідно до вимог екологічної

безпеки та за погодженням з державкою санітарно-епідеміологічною службою

України.

2.4.2. Для охорони навколишнього середовища від забруднення промисловими відходами необхідно впроваджувати апробовані на практиці методи їх знешкодження: методи спільного оброблення частини промислових відходів з побутовими на заводах біотермічного компостування; методи термічного оброблення та заводського спалювання спільно з побутовим сміттям; методи складування частини промислових відходів на полігоні побутових відходів і тільки знешкодження токсичних промислових відходів (І-ІІ класу) повинне відбуватися на спеціальних інженерних спорудах - полігонах захоронення токсичних промислових відходів.

2.4.3. Спосіб захоронення відходів вибирається в залежності від класу їх небезпеки, агрегатного стану, водорозчинності.

2.4.4. На усі небезпечні відходи, що вивозяться на місце захоронення (полігон, шламонакопичувач та ін.), повинні бути екологічні паспорти з хімічною характеристикою їх складу, з інструкцією щодо техніки безпеки при поводженні з ними і рекомендаціями щодо проведення першої допомоги при гострому отруєнні. Паспорт, підписаний відповідальними особами підприємства, видається на кожен вид відходів і на кожен рейс транспорту.

2.4.5. На полігоні тверді промислові відходи III та IV класу небезпеки складують на спеціальній карті пошарово: кожен шар розрівнюється і ущільнюється згідно з Санітарними правилами № 2811-83.

2.4.6. Промислові відходи III та IV класу небезпеки можуть вивозитися з дозволу місцевих органів санітарно-епідеміологічної і екологічної служб та пожежної інспекції на полігони твердих побутових відходів. Тверді відходи IVкласу небезпеки використовують на полігоні твердих побутових відходів як ізолюючий матеріал у середній та верхній частинах полігона, а тверді відходи IIIкласу небезпеки можуть складуватися разом з побутовими відходами з дотриманням особливих умов (додаток 4 та Методичні вказівки № 3912-85).

2.4.7. Захоронення твердих та пиловидних відходів II та III класу небезпеки, токсичні інгредієнти яких не розчиняються у воді, можна здійснювати на полігонах промислових відходів - у котлованах. Відсипку відходів у котловани необхідно проводити з пошаровим ущільненням. Найвищий рівень відходів в котлованах повинен бути нижче планувальної відмітки, що прилягає до території котлованів, неменше ніж на 2 метри. При обладнанні котлованів ширина території, яка планується та прилягає до котлованів, повинна бути не менше 8 м. Поховання можливе при умові використання грунту з коефіцієнтом фільтрації не більше 10^-6 м/доб.

2.4.8. Захоронення пиловидних відходів слід проводити в котлованах з урахуванням заходів, що гарантують виключення рознесення цих відходів вітром .Добова робоча площа поховання повинна бути мінімальною. Після кожного завантаження в котлован пиловидних відходів вони повинні ізолюватися шаром грунту товщиною не менше 20 см.

2.4.8. Тверді і пастоподібні відходи II і III класу небезпеки, що містять токсичні розчинні у воді речовини, підлягають похованню в котлованах з ізоляцією дна і бічних стінок ущільненим шаром глини товщиною 1 м і захисним екраном з поліетиленової плівки.

2.4.10 Засипку котлованів рекомендується проводити за принципом "від себе". При цьому засипана ділянка котловану повинна зразу покриватися ущільнюючим шаром грунту, по якому буде проводитися підвіз відходів для заповнення решти частини котловану. Підвіз відходів по ущільненому шару грунту не повинен його руйнувати.

2.4.11. При захороненні відходів першого класу небезпеки, які мають слаборозчинні токсичні речовини, повинні бути прийняті додаткові заходи, спрямованіна запобігання їх міграції в грунтові та підземні води, зокрема:

- обкладка стін і дна котлована м'ятою глиною шаром не менше одного метру з забезпеченням коефіцієнту фільтрації не більше 10^-13 м/доб.

- укладка на дні і закріплення стін котловану бетонними плитами з заливанням місць стику бітумом, гудроном або іншими водонепроникними матеріалами.

2.4.12. Захоронення водорозчинних відходів першого класу небезпеки слід проводити в котлованах у сталевих контейнерах або балонах з товщиною стінки неменше 10 мм з подвійним контролем на герметичність до і після їх заповнення, які розміщують в бетонному коробі.

2.4.13. Заповнені відходами котловани ізолюють ущільненим шаром грунту товщиною 2 метри, після чого покривають водонепроникним покриттям з гудрону, швидкотвердіючих смол, цементогудронів.

2.4.14. Ущільнюючі шари і водонепроникні покриття повинні виступати над територією, що прилягає до котлованів. Водонепроникні покриття повинні виходити за габарити котловану на 2-2,5 м з кожного боку та стикуватися з покриттями сусідніх котлованів. Місця стиків слід планувати і формувати таким чином, щоб вони сприяли збору і відведенню зливових та талих вод з поверхні котлованів на спеціальний випарювальний майданчик.

2.4.15. Організація робіт стосовно обладнання ізолюючого покриття, водовідвідних каналів і відриття котлованів, способу їх заповнення вирішується в кожному конкретному випадку окремо з урахуванням рельєфу ділянки, гідрогеологічних умов, наявності відповідних механізмів.

2.4.16. Рідкі відходи Ї-ПІ класів небезпеки, перед вивезенням на полігон слід зневодити до пастоподібної консистенції на самому підприємстві. Поховання відходів у рідкому стані забороняється.

2.4.17. Відходи, які горять, слід спалювати в печі, режим роботи якої повинен забезпечити оптимальні умови спалювання відходів при температурі 1000-1200° С. Щоб виключити забруднення атмосферного повітря, необхідно спорудити установки газопилоочистки.

Примітка: забороняється приймати на полігон промислові відходи: для яких розроблені ефективні методи вилучення важких металів та інших речовин; радіоактивні відходи: нафтопродукти, що підлягають регенерації.

2.5. Гігієнічні вимоги до розміщення полігонів промислових відходів

2.5.1. Місця для полігонів захоронення промислових відходів визначають органи місцевого самоврядування з урахуванням вимог земельного, природоохоронного та санітарного законодавства і розташовують на окремих, вільних від забудови, добре провітрюваних територіях, які не затоплюються зливовими, талими та паводковими водами, які допускають виконання інженерних рішень, що виключають можливе забруднення зон розташування населених пунктів і масового відпочинку, господарчого водозабезпечення, мінеральних джерел, відкритих водоймищ і підземних вод.

2.5.2. На полігонах захоронення промислових відходів повинні забезпечуватись: ізоляція токсичних речовин, що містяться в цих відходах, та захист від забруднення ними навколишнього середовища як в районах розміщення цих об'єктів, так і за межами їх санітарно-захисної зони.

2.5.3. Полігони слід розміщувати: з підвітряної сторони від населених пунктів з урахуванням вітрів переважаючого напрямку; нижче місць водозаборів господарчо-питного водозабезпечення за течією річок; нижче і за межами зон водозабору відкритих водоймищ, зимувальних ям, місць масового нересту і нагулу риб.

2.5.4. Розмір санітарно-захисної зони полігона по захороненню токсичних промислових відходів до населених пунктів і відкритих водойм, а також до об'єктів, які використовуються в культурно-оздоровчих цілях, повинен бути неменшим 3000 м, від сільськогосподарських угідь та транзитних доріг - не меншим200 м і від лісових масивів, лісосмуг, які не призначені для рекреаційної цілі, - неменшим 50 м (СНІП 2.01.28-85).

2.5.5. У санітарно-захисній зоні дозволяється розміщення гаража спеціалізованого автотранспорту та випаровувача зливових і талих вод.

2.5.6. Розмір ділянки захоронення токсичних промислових відходів встановлюється виходячи із строку накопичення відходів протягом 20-25 років.

2.5.7. Полігон слід розміщувати на ділянках, де підземні води залягають на глибині більше 20 м і перекриті слабопроникними породами з коефіцієнтом фільтрації не більше 10^-6 м/добу. Основа дна полігона повинна розміщуватись- неменше 4 м від найвищого основного стояння рівня підземних вод. Дно і стінки полігона повинні бути гідроізольованими.

2.5.8. Нахил території полігона в напрямку населених місць, промислових підприємств, сільськогосподарських угідь і водотоків не повинен перевищувати 1,5%.

2.5.9. Забороняється розміщувати полігони на резервних територіях житлового будівництва, розширення промислових підприємств, рекреаційних зон, у долинах річок, балках, на ділянках з грунтами, що просідають, у місцях розвитку карстових процесів, на території залягання корисних копалин, у зоні живлення підземних джерел питної води.

2.5.10. При проектуванні полігона необхідно скласти "паспорт полігона", у якому відобразити хімічний склад грунту, ґрунтових вод і атмосферного повітря в районі розміщення полігона, а також фізико-хімічний склад відходів, які підлягають захороненню.

3. ПОТОЧНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ НАГЛЯД ЗА ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ ПОЛІГОНА ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ

3.1. В процесі експлуатації полігона необхідно проводити систематичний поточний державний санітарний нагляд за благоустроєм та дотриманням правил його експлуатації. Лабораторна служба полігона повинна проводити систематичний, а санепідслужба - періодичний контроль (не рідше 2 разів на рік) за вмістом токсичних інгредієнтів в об'єктах навколишнього середовища: грунтових водах та водах водоймищ, грунті, рослинах, а також атмосферному повітрі. З цією метою:

- грунтові води відбирають з раніше пробурених свердловин на території полігона, а також вище та нижче за течією, а поверхневі води - в районі санітарно-захисної зони. Контроль проводять за показниками згідно з ГОСТ 2761-84, а санітарний стан води оцінюють згідно з СанПіН 4630-88.

. - грунт відбирають згідно з ГОСТ 17.4.4.02-84 на території полігона, на території, яка прилягає до полігона, переважно в напрямку переважаючих румбів рози вітрів, а також з боку найближчих від нього населених пунктів і за межами санітарно-захисної зони - на відстані 4-10 км. Контроль санітарного стану грунту проводять за показниками згідно з ГОСТ 17.4.2.01-81, а оцінюють згідно з Методичними вказівками № 4266-87;

- сільськогосподарські рослини відбирають паралельно з грунтом і оцінюють за показниками згідно з СанПіН 42-123-4089-86 та СанПіН 42-123-4619-88;

- атмосферне повітря відбирають в радіусі до 3000 м від полігона з підвітряної сторони згідно з ГОСТ 17.2.3.01-86. Санітарний стан атмосферного повітря оцінюють згідно з ДСП-201-97.

3.2. Щільність відбору зразків, конкретні точки відбору та графік проведення аналізів затверджуються головним інженером полігона за узгодженням! з місцевою санітарно-епідеміологічною службою, органами рибоохорони та органами гідрогеологічного нагляду і Мінекобезпеки.

Примітка: після закінчення експлуатації полігона періодичний санітарний нагляд за об'єктами навколишнього середовища навколо полігона повинен продовжуватися з відбором зразків не рідше 1 разу в рік.

3.3. Довідка про стан навколишнього середовища в районі розміщення полігона передається його власнику, управлінню геології, місцевим органам влади та органам санепідслужби і Мінекобезпеки.

3.4. При виявленні збільшення концентрації шкідливих речовин у середовищах, що досліджуються, в порівнянні з фоном, або перевищенні встановлених нормативів, власнику полігона слід негайно встановити причину і провести спеціальні роботи з усунення надходження шкідливих речовин у навколишнє[середовище і санацію довкілля.

4. ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ПРИ ВИРОБНИЧИХ [ПРОЦЕСАХ, ПОВ'ЯЗАНИХ З РОБОТОЮ З ПРОМИСЛОВИМИ ВІДХОДАМИ

4.1 Робота з промисловими токсичними відходами відноситься до робіт з отруйними, небезпечними, токсичними і радіоактивними речовинами. Відповідно до статті 19 Закону України "Про охорону праці", на таких роботах забороняється використовувати працю неповнолітніх. Працівники та персонал, які працюють з відходами, повинні проходити обов'язкові попередні (при прийнятті на роботу) т аперіодичні (протягом трудової діяльності - щорічно) медичні огляди.

4.2 Під час роботи з відходами (прибирання виробничих приміщень, збирання та сортування, завантаження, перевезення, розвантаження тощо) робітники та обслуговуючий персонал повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту, обізнані з відповідними інструкціями з техніки безпеки, протипожежної безпеки та промислової санітарії, які розробляються підприємствами та установами і затверджуються керівництвом цих підприємств, ознайомлені із симптоматикою можливих гострих отруєнь, методами подання першої допомоги (само- і взаємодопомоги) потерпілим за програмою санітарного мінімуму.

4.3 Для подання першої долікарняної допомоги повинна бути спеціальна аптечка, яку комплектує персонал медпунктів промислових підприємств.

4.4 Для працюючих з відходами повинні бути передбачені доброякісна водопровідна вода, туалет, умивальник, мило, рушник, душ-пропускник, приміщення для сушки спецодягу, шафа на два відділення для зберігання спецодяг) та особистого одягу, приміщення для харчування і відпочинку.

4.5 Персонал, який працює з відходами, повинен дотримуватися правил техніки безпеки та особистої гігієни (приймати їжу, палити та відпочивати тільки в спеціально обладнаних місцях, митися під душем після закінчення роботи тощо).

5. ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ НЕБЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ

Клас небезпеки відходів визначається виробником відходів або за його дорученням. Визначення класу небезпеки промислових відходів слід здійснювати:

експериментальним шляхом на дослідних тваринах згідно з ГОСТ 12.1.007-
76 в установах, акредитованих на цей вид діяльності;

розрахунковим методом, коли установлений фізико-хімічний склад відходів,
за LD₅₀ або ГДК екзогенних хімічних речовин у грунті.

5.1. Визначення класу небезпеки відходів розрахунковим методом.

5.1.1. Якщо для конкретного виду промислових відходів розроблено та впроваджено технологію утилізації, знешкодження або оброблення, які призводять до усунення чи значного зменшення негативного впливу відходів на біо-ценози об'єктів довкілля, насамперед грунту, слід визначати клас небезпеки відходів - за LD₅₀ згідно з формулами 1 і 2:

(1)

де К_і - індекс токсичності кожного хімічного інгредієнта, що входить до складу відходу, величину К_і округлюють до першого знаку після коми;

lg(LD₅₀) - логарифм середньої смертельної дози хімічного інгредієнта при введенні в шлунок (LD₅₀ - знаходять за довідниками [1- 4]);

S - коефіцієнт, який відображає розчинність хімічного інгредієнта у воді (за допомогою довідника [5] знаходять розчинність хімічного інгредієнта у воді в грамах на 100 г води при температурі не вище 25°С, цю величину ділять на 100 і отримують безрозмірний коефіцієнт S, який в більшості випадків знаходиться в інтервалі від 0 до 1);

F - коефіцієнт леткості хімічного інгредієнта (за допомогою довідників [6,7] визначають тиск насиченої пари в мм рт. ст. інгредієнтів відходу при температурі 25°С, що мають температуру кипіння при 760 мм рт. ст. не вище 80°С; одержану величину ділять на 760 і отримують безрозмірну величину F, яка знаходиться в інтервалі від 0 до 1);

С_в - кількість даного інгредієнта в загальній масі відходу, в т/т;

i - порядковий номер конкретного інгредієнта.

Після розрахунку К_i для інгредієнтів відходу, вибирають не більше 3, але не менше 2 ведучих, які мають найменші К_і; при цьому К₁< К₂<К₃, крім того, повинна виконуватися умова 2К₁>К₃.

, n £ 3 (2)

де К_S - сумарний індекс небезпеки. Він обчислюється за допомогою двох, або трьох вибраних індексів токсичності, після чого, за допомогою таблиці 5.1 визначають клас небезпеки та ступінь токсичності відходу.

При відсутності LD₅₀ для інгредієнтів відходу, але при наявності класу небезпеки цих інгредієнтів у повітрі робочої зони (ГОСТ 12.1.005-88), необхідно у формулу (1) підставити умовні величини LD₅₀, що орієнтовно визначені за показниками класу небезпеки у повітрі робочої зони (табл. 5.2).

Таблиця 5.1. Класифікація небезпеки відходів за LD₅₀.

Величина К_S, отримана на основі LD₅₀

Клас небезпеки

Ступінь токсичності

Менше 1,3.

Від 1,3 до 3,3

Від 3,4 до10

Від 10 і більше

III

Надзвичайно небезпечні

Високо небезпечні

Помірно небезпечні

Мало небезпечні

Таблиця 5.2. Класи небезпеки у повітрі робочої зони і відповідні умовні величини LD₅₀.

Клас небезпеки у повітрі робочої зони	Еквівалент LD₅₀	lg(LD₅₀)
І	15	1,176
II	150	2,176
III	5000	3,699
IV	>5000	3,778

5.1.2. Враховуючи те, що значна частина небезпечних промислових відходів не має впроваджених схем утилізації, знешкодження чи оброблення і видаляється методом поховання або використовується у вигляді домішок чи прошарків на полігонах твердих промислових відходів, тобто може мати безпосередній контакт з об'єктами довкілля, тому для визначення класу небезпеки таких відходів слід застосовувати ГДК їх хімічних складників у грунті згідно з формулою 3:

(3)

де ГДК_i – гранично допустима концентрація токсичної хімічної речовини у
грунті [ 9 ], що міститься у відході;

Кi, S, С_в, F, і — ті ж самі показники, що в формулі 1.

Величину "К_і" округляють до 1-го знака після коми.

Після розрахунку К_і для інгредієнтів відходу, вибирають не більше 3, але не менше 2 ведучих, які мають найменші К_i; при цьому К₁< К₂<К₃, крім того, повинна виконуватися умова 2К₁>К₂ чи К₃.

Потім розраховується сумарний індекс токсичності (К_S) згідно з формулою 2, після чого, за допомогою таблиці 5.3 визначають клас небезпеки та ступінь токсичності відходу.

5.1.3. Затвердження класу небезпеки промислових відходів проводить Міністерство охорони здоров'я України, за погодженням - Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Таблиця 5.3 Класифікація небезпеки відходів за ГДК хімічних речовин у грунті.

Величина К_S, отримана на основі ГДК у грунті

Клас небезпеки

Ступінь токсичності

Менше 2

Від 2 до 16

Від 16,1 до 30

Від 30,1 і більше

III

Надзвичайно небезпечні

Високо небезпечні

Помірно небезпечні

Мало небезпечні

5.2. Список літератури для визначення класу небезпеки відходів

Вредные вещества в промышленности: Справочник для химиков, инженеров и
врачей. Под ред. Н.В. Лазарева и Э.Н. Левиной. В 3-х т. Л.: "Химия", 1976.

Вредные химические вещества: Неорганические соединения элементов І-ІV
групп: Справочник /Под общей ред. В.А. Филова. Л.: "Химия", Ленинградское
отделение. – 1988. - 512 с.

3. Вредные химические вещества. Неорганические соединения элементов V-VІII групп: Справочник /Под общей ред. В.А. Филова. Л.: "Химия", Ленинградское отделение. – 1989. - 592 с.

4. Измеров Н.Ф., Саноцкий И.В., Сидоров К.К. Параметры токсикометрии
промышленных ядов при однократном воздействии: Справочник- М.: "Медицина".
- 1977.-240с.

5. Справочник по растворимости. -М.-Л.: Издательство академии наук СССР 1961. Т. 1.

6. Справочник химика. 2-е издание. М-Л., 1962. Т. 1.

7. Справочник химика. 3-е издание. М-Л., 1971. Т. 2.

8. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

9. Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве (ПДК):
№2546-82; №3210-85; №4433-87.

Додаток 2 (обов'язковий).

Фізико-хімічні та токсикологічні властивості інгредієнтів, що входять до складу промислових відходів

Назва		Формула	Р насиченої пари, мм рт. ст.	Розчин ність, г/1 00 води		LD₅₀	ГДК р.з.	Клас Небез пеки
1		2	3	4		5	6	7
1. Алюміній		А1	0	0			2	ІІІ
2. А гідроксид		А1(ОН)₃	0	0,00001			6	III
3. А калію сульфат		AlK(SO₄)₂х x12Н₂О	0	5,9			2	III
4. А нітрат нонагідрат		Аl (NO₃)₃ х х9H₂O	0	241		204
5. А нітрид		AlN	0	6			2	III
6. А оксид		Аl₂О₃	0	0			2	III
7. А фтористий		АlF₃		0,559			2,5	III
8. А сульфат		Al₂(SO₄)₃	0	38,5		370
А хлорид		АlСl₃	0	45,1		150
10. Аміак		NН₃		52,6			20	IV
11. А сульфат		(NH₄)₂SO₄	0	75,4		4280
12. А хрому сульфат		NH₄Cr(SO₄)₂	0	10,78		11,9
13. Ванадій		V	0	0
14. В карбіт		VC	0	0			3	III
15. В оксид (III)		V₂O₃	0	0			0,5	II
16. B оксид (V)		V₂O₅	0	0,07		23,4	0,1	II
17. В хлорид		VCl	0			24	0,5	II
18. Залізо		Fe	0	0		98600
19. 3 оксид		FeO, Fе₃O₄, Fе₂О₃	0	0			10	III
20. 3 сульфат		Fe₂(SO₄)₃	0	0		533
21. 3 хлорид		FeCl₃	0	96,6		59
22. Кадмій		Cd	0	0		890	0,01	І
23. К оксид		CdO	0	0,00048		67	0,1	ІІ
24. К сульфат		CdSO₄	0	76,4		47	0,01	І
25. К хлорид		CdCl₂	0	114,1		67	0,01	І
26. К нітрат тетрагідрат		Cd(NO₃)₂x 4H₂O	0	149,4		47	0,01	І
27. Кобальт		Co	0	0			0,05	І
28. К оксид		CoO, Со₃О₄, Со₂О₃	0	0		202	0,05	І
29. К сульфат		CoSO₄	0	39,3		424
З0. К хлорид		CoCl₂	0	52,9		55
31. К нітрат		Co(NO₃)₂		50,57		434
32. К фтористий	CoF₂			1,36	150
ЗЗ. Марганець	Мn		0	0			0,3	II
Продовження додатку 2
1	2		3	4	5		6	7
34. М карбонат	МnСО₃			0,00011
35. М нітрат гексагідрат	Mn(NO₃)₂ х 6H₂О		0	132,3	56
36. М оксид	MnO₂		0	0	550		0,05	I
37. М сульфат	MnSO₄		0	62,9	64
38. М хлорид	MnCl₂		0	73,9	120
39. Мідь	Сu		0	0			1	II
40. М оксид	СuО		0	0	273
4 1. М сульфат	CuSO₄		0	20,5	43		0,5	II
42. М хлориста	CuCl₂		0	74,5	3,7		0,5	II
43. Миш'як	As		0	0	144
44. М оксид (III)	As₄O₆		0	37	10
45. М оксид (III)	As₂O₃		0	2,04	19,1		0,3	II
46. М оксид (V)	AS₂O₅		0	65,8			0,3	II
47. М сульфід	As₂S₃		0	0	215
48. М хлорид	AsCl₃		11,65	0	48
49. Нікель	Ni		0	0	780		0,5	II
50. Н оксид	NiO		0	0			0,5	II
51. Н сульфат	NiSO₄		0	38,4	32		0,5	II
52. Н сульфід	NiS		0	0			0,5	II
53. Н тетракарбоніл	Ni(CO)₄			0,018			0,0005	I
54. Н хлорид	NiCl₂		0	65,6	105
55. Ртуть	Hg		0,0013	0			0,01	I
56. Р хлорид сулема)	HgCl₂		0	6,6	17,5		0,05	I
57. Р нітрат гідрат	Hg(NO₃)x0,5 H₂O		0				0,05	I
58. P оксид	HgO			0,0051			0,05	I
59. Р сульфат	Hg₂SO₄			0,058			0,05	I
60. Свинець	Pb		0	0			0,005	I
61. С оксид (II, IV)	PbO, Pb₂O₄, PbO₂		0	0,2756	217
62. С нітрат	Рb(NО₃)₂		0	52,2			0,01	I
63. С сульфат	PbSO₄		0	0,0045	282		0,01	I
64. С ортоарсенат	Pb₃(AsO₄)₂		0	0			0,15	II
65. Стронцій	Sr		0
66. С гідроксид	Sr(OH)₂		0	0,81	3160		1,0	II
67. С карбонат	SrСО₃		0	0,0011			6,0	IV
68. С нітрат		Sr(NO₃)₂	0	70,4	1028		1,0	II
69. С оксид		SrO	0		667		1,0	II
70. С сульфат		SrSO₄	0	0,0132			6,0	IV
71. С хлорид		SrCl₂	0	53,1	1036
72. С хромат		SrCrO₄	0	0,12	3110

Продовження додатку 2.

1	2	3	4	5	6	7
73. Сурма	Sb	0	0	90	0,5	ІІ
74. С оксид (ІІІ)	Sb₂O₃	0		172	1	ІІ
75. С оксид (V)	Sb₂O₅	0	0,3	978	2	ІІІ
76. С сульфід (ІІІ)	Sb₂S₃	0	0,00017	209	1	ІІ
77. С сульфід (V)	Sb₂S₅	0	0	458	2	ІІІ
78. С фторид (ІІІ)	SbF₃	0	444,7	15	0,3	ІІ
79. С фторид (V)	SbF₅	0			0,3	ІІ
80. С хлорид (ІІІ)	SbCl₃	0	602	13	0,3	ІІ
81. С хлорид (V)	SbCl₅	0			0,3	ІІ
82. Хром	Cr	0	0
83. Х оксид	Cr₂O₃	0	0	450	1	ІІ
84. Х оксид	CrO₃	0	167		0,01	І
85. Х хлорид	CrCl₃	0	0	7,8	0,01	І
86. Цинк	Zn	0	0
87. Ц оксид	ZnO	0	0,00016		0,5	ІІ
88. Ц ортофосфат	Zn₃(PO₄)₂	0	0	551
89. Ц сульфат	ZnSO₄x7H₂O	0	165		5	ІІІ
90. Ц сульфід	ZnS	0	0		5	ІІІ
91. Ц фосфід	Zn₃P₂	0	0		0,1	ІІ
92. Ц хлорид	ZnCl₂	0	375		1	ІІ

Додаток 3 (обов'язковий).

*Гранично допустимі концентрації (ГДК) хімічних речовин у грунті за показниками шкідливості

Назва речовини	ГДК(мг/кг) з врахуванням кларка	Показний шкідливості
Назва речовини	ГДК(мг/кг) з врахуванням кларка	Транслока ційний	міграційний водний	міграційний повітряний	Загально санітарний
Рухлива форма
Мідь		3,5	72,0	-	3,0
Нікель	4,0	6,7	14,0	-	4,0
Цинк	23,0	23,0	200,0	-	37,0
Кобальт	5,0	25,0	>1000,0		5,0
Хром	6,0	-	-	-	6,0
Водорозчинна форма
Фтор	10.0	10,0	10,0	-	25,0
Валова кількість
Сурма	4,5	4,5	4,5	-	50,0
Марганець	1500,0	3500,0	1500,0	-	1500,0
Ванадій	150,0	170,0	350,0	-	150,0
Марганець +	1000,0+	1500,0+	2000,0+	-	1000,0+
Ванадій	100,0	150,0	200,0		100,0
Свинець	32,0	35,0	260,0	-	32,0
Миш'як	2,0	2,0	15,0	-	10,0
Ртуть	2,1	2,1	33,3	2,5	5,0
Свинец + ртуть	20,0+1,0	20,0+1,0	30,0+2,0	-	30,0+2,0
Хлористий калій за(К₂О)	560,0	1000,0	560,0	1000,0	5000,0
Нітрати	130,0	180,0	130,0	-	225,0
Бенз(а)пірен	0,02	0,2	0,5	-	0,02
Бензол	0,3	3,0	10,0	0,3	50,0
Толуол	0,3	0,3	100,0	0,3	50,0
Ізопропілбензол	0,5	3,0	100,0	0,5	50,0
Альфаметіл- стірол	0,5	3,0	100,0	0,5	50,0
Стірол	0,1	0,3	100,0	0,1	1,0
Ксілоли	0,3	0,3	100,0	0,4	1,0
Сірчані сполуки:
сірководень;	0,4	160,0	140,0	0,4	160,0
сірка елементарна;	160,0	180,0	380,0	-	160,0
сірчана кислота	160,0	180,0	380,0	-	160,0
ВФВ	3000,0	9000,0	3000,0	6000,0	3000,0
КГД	120,0	800,0	120,0	800,0	800,0
РКД	80,0	>800,0	80,0	>800,0	800,0
Суперфосфат за (Р₂О₅)	200,0	200.0	-	-	-

ВФВ -відходи флотації вугілля. КГД - комплексні гранульовані добрива. РКД - рідкі комплексні добрива.

* - Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве (ПДК): №2546-82; №3210-85; №4433-87.

Додаток 4 (обов'язковий).

Перелік промислових відходів, які приймаються на полігони твердих побутових відходів.

Таблиця 1. Перелік промислових відходів IV класу небезпеки, які приймаються на полігони твердих побутових відходів без обмеження і використовуються в якості ізолюючого матеріалу.

Код групи та виду відходів

Вид відходу

1.24.01

1.36.02.1

1.36.02.2

1.39.01

1.31.01

1.39.02

1.39.03

1.39.04

1.39.05

1.39.07

1.39.08

1.39.09

1.24.02

1.24.03

1.24.04

1.29.00

1.24.05

1.27.01

1.39.10

1.36.02.3

1.39.11

1.39.12

Алюмосилікатний шлам СБ-Г-43-6

Азбестоцементний лом

Азбесткрихта

Відходи бетоніту

Графіт відпрацьований виробництва карбіду кальцію Гіпсовмісткі відходи виробництва вітаміну B6

Гашене вапно, вапняк, шлами після гасіння

Тверді відходи крейди, хімічно осаджені

Оксид алюмінію у вигляді відпрацьованих брикетів (при виробництві АlСl₃)

Оксид кремнію (при виробництві ПВХ та АlСl3)

Відходи параніту

Сплав солей сульфату натрію

Селікогель (із адсорберів висушення нетоксичних газів)

Шлам із фільтр-пресів виробництва селікогелю (містить глину та кремнезем)

Шлам соди гранульований

Відходи дистиляції CaSO₄ содово-цементного виробництва

Формівні стержневі суміші, які не містять важких металів

Шлами хімводоочистки та пом'якшення води

Хлорид-натрієві осади стічних вод виробництва лакових епоксидних смол

Хлорне вапно нестандартне

Тверді відходи виробництва шиферу

Шлаки ТЕЦ, котелень, що працюють на вугіллі, торфі, сланцях чи
побутових відходах.
Шліфувальні матеріали

Таблиця 2. Перелік промислових відходів Ш та IV класів небезпеки, які приймаються на полігони твердих побутових відходів з обмеженням і складуються разом (нормативи на 1000 м³ твердих побутових відходів)

Код групи та виду відходів

Вид відходу

Гранична кількість промислових відходів, т/1000м³ТПВ

1.24.06

1.39.13

1.39.14

Кубові залишки виробництва оцтового ангідриду

Резиту відходи (формальдегідна смола, що затверділа)

Тверді відходи виробництва полістирольних пластиків, які спінюються

Відходи при виробництві електроізоляційних матеріалів:

1.39.15 1.39.16

1.39.17 1.39.18 1.39.19 1.39.20 1.39.21

Гетінакс електротехнічний листовий Ш-8,0

Липка стрічка ЛСНПЛ-0, 1 7

Поліетиленова трубка ПНП

Склолакотканина ЛСЕ-0, 1 5

Скляна тканина Е2-62

Текстоліт електротехнічний листовий Б- 16,0

Фенопласт 03 -01 0-02

Тверді відходи суспензійного, емульсійного виробництва:

1.39.22

1.39.23 1.39.24 1.39.25

Сополімерів стиролу з акрилонітрилом чи метилметакрилатом

Полістирольних пластиків Акрилонітрилбутадієнстирольних пластиків

Полістиролів

Таблиця 3. Перелік промислових відходів III та IV класів небезпеки, які
приймаються на полігони твердих побутових відходів з обмеженням і складуються разом (нормативи на 1000 м³ твердих побутових відходів) з додержанням особливих умов. .

Код групи та виду

ВІДХОДІВ

Вид відходу

Гранична кількість промислових відходів, т/1000м³ТПВ

Особливі умови складування на . полігоні чи підготовки на промисловому підприємстві

1.39.26

1.39.27

1.39.28

1.21.06

1.39.29

1.39.30

1.39.31

1.39.32

Активоване вугілля виробництва вітаміну В-6

Відходи ацетобутилатцелюлози

Дерев'яні та тирсо-стружкові відходи

Обрізки хромових шкір

Незворотня дерев'яна та паперова тара

Обрізки шкірозамінників

Відбілюючий грунт

Фаолітовий пил

Укладка шаром не більше 0,2 м

Пресування в блоки розміром не більше 0,3x0,3x0,3 м в мокрому стані

Не повинні містити тирсу, яка йде на посипання підлоги в промислових приміщеннях

Укладка шаром не більше 0,2 м

Не повинна включати промаслений папір

Укладка шаром не більше 0,2 м

В мішки в мокрому стані

Граничне сумарне навантаження по таблицях №№ 2 і З

100

* Примітка: вирубка гуми та інші гумові відходи можуть прийматися без кількісних обмежень при наявності спеціально відритих для них в грунті траншей з наступною засипкою

Назва інгредієнта	Маса інгредієнта, т/т	Тиск насиченої пари, мм рт.ст.	Розчинність у воді, г/100	LD₅₀, мг/кг	Клас Небез-пеки	Еквівалент LD₅₀
1. Аs₂О₅	0,05	0	65,8	-	II	150
2. АsСl₃	0,05	11,65	0	48	-	-
З. АlСl₃	0,15	0	45,1	150	-	-
4. Fе₂О₃	0,50	0	0	-	III	5000
5. РbО	0,25	0	0,2756	217	-	-

Назва	Маса інгредієнта, т/т	Тиск насиченої пари, мм рт.ст.	Розчинність у воді, г/100	ГДК у грунті, мг/кг по металу
1.Сu₂О₄	0,15	0	20,4	3
2. МnС1₂	0,50	0	73,9	1500
З.АsСl₃	0,15	11,65	0	2
4.Рb(NО₃)₂	0,1	0	52,2	30
5.V₂O₃	0,1	0	0	150

IV

Від 2 до 16

Приклади розрахунку класу небезпеки промислових відходів

Азбестоцементний лом

Дерев'яні та тирсо-стружкові відходи

Обрізки хромових шкір

Фаолітовий пил