Горб Павло Євгенович |
Автобіографія
Автореферат
Бібліотека
Посилання
Індивідуальне завдання
Моя автобіографія
Початок...
Я, Горб Павло Євгенович, народився 24 червня 1983 року в м. Єнакієвому Донецької області у сім'ї службовців. Батько, Горб Євген Олександрович, 1951 року народження, працює майстром сортопрокатного цеху ВАТ "ЄМЗ". Мати, Горб Ніна Павлівна, 1953 року народження - економіст фінансового відділу ВАТ "ЄМЗ". Мій брат, Горб Олександр Євгенович, 1977 року народження - лікар-отоларинголог.
Минуле...
Дитячий садок не відвідував. У 1990 році пішов до 1-го класу загальноосвітньої школи №2, яку закінчив у 2000 році з відзнакою. Улюбленими предметами були хімія та література. Математику любив трохи менше, але завжди брав участь у шкільних та міських олімпіадах з цього предмета. У старших класах школи я зацікавився програмуванням. Це відбулося завдяки моєму товаришу, який на той час навчався у Донецькому технікумі промавтоматики. З часом програмування захоплювало мене все більше і більше і, нарешті, зіграло визначну роль під час вибору майбутньої спеціальності.Під час навчання у школі займався у секції легкої атлетики, однак великих успіхів так і не досяг. Деякий час займався карате, доки наш клуб не було закрито. Приблизно у цей час я почав також цікавитися психологією, що послужило поштовхом до дебюту у якості актора шкільного театру "Синяя птица". Найцікавішими моїми ролями були: Теодоро ("Собака на сіні", автор - Лопе де Вега), Генрі Хіггінс ("Пігмаліон", автор - Бернард Шоу). Під час підготовки до виступів необхідно було ретельно вивчити, а потім і відтворити вдачу, звички, емоції та переживання свого героя. Зробити це правильно мені та моїм товаришам допомагала керівник (та режисер) нашого театру. Навички, які я отримав за період моєї участі в діяльності театру, допомагають мені зараз та будуть допомагати все життя краще розуміти людей, що оточують мене кожен день і вірно будувати взаємовідносини з ними.
Наші дні...
Про Донецький національний технічний університет, коли ще він був Донецьким політехнічним інститутом, я чув дуже багато від своїх родичів і знайомих, які так або інакше були пов'язані з ним за часів студенства та у своїй професіональній діяльності. Чув багато про потужну наукову базу і кваліфікований викладацький склад, про високий рівень підготовки спеціалістів та відомих людей, що колись закінчили цей внз. Як я вже згадував, своєю майбутньою спеціальністю ще у школі обрав програмування. Тому, коли прийшов час обирати заклад, у якому я хотів би продовжити своє навчання, я вже знав, що кращої освіти за обраною спеціальністю я не отримаю ніде, окрім ДонНТУ, ФОТІ, ПЗ.Під час подання документів, у коридорах корпусів університету я зустрів багатьох своїх товаришів і знайомих, бо вони теж віддали перевагу цьому закладу вищої освіти. На перший курс мене було зараховано за результатами співбесіди. Тепер, коли швидко промайнули чотири складні, але дуже цікаві і важливі роки, я проходжу навчання у магістратурі.