Минуле

Цололо Сергій Олексiйович (aka solos) народився у понеділок, 18 квітня 1983 року об 00.30. Місцем мого народження став пологовий будинок № 6 м. Донецька Донецької області Української РСР.

У ранньому дитинстві був дуже спокійною і урівноваженою дитиною і заподіював оточуючим украй мало неприємностей. До 2,5 років опанував мистецтво читання і написання, чим невимовно порадував маму, що приклала до цього чималі зусилля. Перечитавши в дитинстві величезну кількість книг, створив собі непоганий словарний запас, що стало в нагоді на протязі всього житті. У 6 років пізнав радість спілкування з собі подібними в дитячому садку, де вперше і став частиною суспільства. Тоді ж й зрозумів, що не маю великої потреби в цьому суспільстві.

1 вересня 1990 року почалося моє 10-річне (як планувалося з початку) відбування навчання в школі № 60 м. Донецька, де показав себе стабільним відмінником. Навчання давалося досить просто (окрім хімії), склалося стабільно байдуже відношення до всього спектру предметів (окрім російської літератури і історії).

З приводу історії варто сказати окремо. Річ у тому, що я дотепер упевнений, що вища освіта в історичній області пішла б мені на користь набагато більшою мірою, чим технічне (конкретно - комп'ютерне). Тому набігає деколи смуток із-за нереалізованих можливостей в історичній області.

У школі декілька вчителів зробили дуже серйозний позитивний вплив на формування моїх поглядів і характеру. Я з вдячністю згадую їх, і хотів би згадати тут їх імена - Ольга Юр'ївна та Ірина Івановна. Хто знає, той зрозуміє.

Слідує також трохи зупинитися на тому, яке значення я надаю навчанню і отриманню освіти.

Річ у тому, що ще в школі стало абсолютно зрозуміло, що увесь об'єм матеріалу (або навіть половина або чверть його) залишиться зайвим вантажем. Вантажем, який у великому своїй кількості, не несе ніякого практичного значення для подальшого життя. Після довгих роздумів, я дійшов висновку, що навчання - просто різновид взаємодії з суспільством, не більше того. І головна мета навчання - не знання, і навіть не потреба "навчитися вчитися" (як це люблять говорити викладачі, які не бажають читати конкретний матеріал :). Користь від навчання - це можливість контактувати з чудовими людьми, спосіб узяти в свій характер хоч би малу крупицю їх позитивних рис. Тому що, за великим рахунком, подальше життя не оцінить твої знання повною мірою, а ось твоє відношення до людей і їх відношення до тебе стануть у голові кута. Отже, десь з сьомого-восьмого класу школи найбільшу цінність для мене стало представляти спілкування з людьми.

Паралельно з навчанням я займався в музичній школі за класом фортепіано. Тоді чинив великий опір, але зараз усвідомлюю правильність цього ходу. (Спасибі величезне, що там був чудовий викладач - Любов Петрівна Бочарова). Завдяки її наполегливості і власній працьовитості брав участь в конкурсах міського масштабу. Саме цими перемогами довів собі, що навіть при повній відсутності здібностей завзятість і праця можуть привести до непоганих результатів. З музичній школі виніс любов до класичної музики, особливо органної і фортепіанній.

В кінці 8-го класу вступив в кружок комп'ютерний-допитливих, що при обласному палаці юнацької творчості, де набув простих навичок роботи за персональною ЕОМ (і навчився грати в Heroes of Might and Magic і DOOM :) Даний напрям мене украй зацікавив, що і визначило мою подальшу долю.

Закінчивши 9 класів школи в 1998 р., склав вступні іспити і поступив в Донецький ліцей "Інтелект", до інформатичного класу. Наступні два роки присвятив більш поглибленому вивченню інформатики, теорії алгоритмів і комп'ютерної графіки. Брав участь в декілька інформатичних конференціях в Донецькому інституті штучного інтелекту, став призером міських олімпіад з інформатики та історії. Закінчення ліцею в 2000 році відзначив отриманням золотої медалі, яка в даний момент благополучно порошиться на стіні.


Сьогодення

Всупереч бажанню викладачів місцем подальшого навчання обрав Донецький технічний університет, факультет інформаційних технологій. Вступні випробування проходив у вигляді рейтингів, що дуже підвищило мої пізнання в інформатику і математику (в основному завдяки Олександру Григоровичу Кравченко). Єдиним суперечливим моментом був вибір спеціальності на вже вказаному вище факультеті. Тепер я усвідомлюю, що не володів достатнім досвідом і матеріалом для правильного вибору, і тому дещо помилився. Але сподіватимуся, що це не зіграє якоїсь дуже вже неправильної ролі в моєму навчанні.

Пройшовши перші два курси і подолавши деякі не зовсім приємні предмети, я заглибився в самостійне вивчення областей, що цікавлять мене. Слід зазначити, що зробив це я зовсім не від великої працьовитості та прагнення вчитися, а швидше із-за моральної старості більшості спеціальних предметів, які хороші для вивчення теорії, але пасують перед можливістю їх практичного застосування.

З другого семестру першого курсу (січня 2001 року) я працюю на Обчислювальному центрі ДонНТУ, беру участь в розробках АСУ "Деканат" і АСУ "Приймальна комісія", які активно використовуються в роботі нашого Вузу. Завдяки цьому я непогано вивчив роботу з базами даних, побудову складних запитів до SQL-сервера (а саме Microsoft SQL Server 2000), написання клієнтської частини додатків з використанням Inprise Delphi. Але головним позитивним підсумком роботи на ОЦ рахую знайомство з прекрасним аналітиком, постановником завдань і просто відмінною людиною Людмилою Львівною Меренковою. Вона зробила величезний вплив на формування мого підходу конкретно до програмування і життя у принципі. Ці слова ні якою мірою не є лестощами, вони абсолютно правдиві. Доказом можуть бути ті відмінні фахівці, які пройшли школу ОЦ. Отже всім представникам молодших курсів факультету ОЦ можу порадити на якийсь час відкинути свою меркантильність і інші упередження і попрацювати на ОЦ - воно того коштує.

В даний момент я займаюся питаннями взаємодії платформ MS SQL Server і Apache web server + PHP, це необхідно для доступу до різної інформації ВНЗу (учбові плани, хід роботи приймальної комісії і т.д.) через Internet. Вважаю, що саме доступ до більшої кількості інформації про ДонНТУ з Internet підвищить його рейтинг в українському інформаційному просторі і приверне до нього ще більшу увагу..


Майбутнє

Мені украй складно писати цей розділ із-за складу свого характеру, але ще складніше реально оцінити свої можливості і перспективи. Звичайно, у мене є плани, ідеї та ін., але я вважаю їх своєю особистою справою і не маю наміру розголошувати.