Біографія		Бібліотека
	Посилання
Результати пошуку		Магістерська робота

6 червня 1799 року народився А.С.Пушкін, а 6 червня 1983 року народилася я, Слесар Олена Сергіївна. Народилася в м.Макіївці, де мешкаю і зараз.

До школи я встигла побути в двох дитячих садах, але смутно пам'ятаю цей час. Єдине, що знаю точно – це те, що нелюбов до какао мені прищепили саме в садку.

У 1989 році пішла до загальноосвітніої школи №23. Одного разу в першому класі одержала трійку по якомусь предмету і сусід по парті, побачивши це, сказав щось не дуже втішне в мою адресу. Пам'ятаю, мені було дуже соромно. Можливо саме цей випадок став стимулом довести собі і навколишнім, що я на щось здатна. Перший клас я закінчила з четвірками, а з другого по одинадцятий вчилася тільки на відмінно.

В ЗШ №23 я провчилася 6 років, а з 7-го по 11-й класи одержувала освіту у фізико-математичному класі ЗШ №62. У шкільні роки брала участь у всіляких олімпіадах, навіть займала перші місця на міських олімпіадах по хімії і математиці.

З 1990 по 1995 роки вчилася в музичній студії по класу фортепіано. Але якщо, починаючи вчитися, у мене було бажання стати великою піаністкою, то з закінченням студії це бажання пропало зовсім.

Потім було ще одне захоплення – англійська мова. У мене був дуже гарний викладач, але займатися з нею довго мені не довелося, тому що вона виїхала на ПМП у США. Але навіть за той невеликий період часу, що я займалася з нею, я одержала дуже багато знань. З від'їздом цього викладача я перестала серйозно займатися англійською, про що зараз дуже шкодую.

Улюбленими предметами в школі були мови, хімія і математика. Але саме любов до математики вплинула на вибір моєї майбутньої професії. Хоча цей вибір кілька разів координально змінювався: ще в 10-му класі я хотіла бути економістом, потім хотіла вступити до Донецького національного технічного університету на спеціальність "Комп'ютерні системи діагностики" (КСД), навіть рейтинги писала, але мені не вистачило одного балу, щоб вступити на бюджетну форму навчання. А потім я вирішила, що це взагалі не моє покликання і мені не потрібно там навчатися. Зрештою, за результатами вступних іспитів я вступила на спеціальність "Телекомунікаційні мережі та системи" (ТКС) і вважаю, що це був найправильніший вибір.

Отже, у 2000 році, закінчивши школу з золотою медаллю і вступивши до ДНТУ, я почала освоювати ази своєї майбутньої професії.

Першу і другу технологічну практику я проходила в макіївському відділенні ВАТ «Укртелеком». Вивчивши структуру макіївської міської телефонної мережі, я побачила її істотні недоліки: слабку відмовостійкість і нездатність динамічно перерозподіляти пропускну здатність між абонентами. У своїй науково-дослідній роботі я вирішила розробити варіанти усунення цих недоліків і з 2003 р. під керівництвом доцента кафедри АТ Рафікова Г.Ш. займаюся питаннями підвищення відмовостійкості телекомунікаційних мереж шляхом модернізації топології, а також дослідженням алгоритмів адаптивної маршрутизації.

Вступити до магістратури я вирішила у зв'язку з тим, що швидкими темпами набирає оберти Болонський процес. У найближчому майбутньому хотілося б її успішно закінчити.

Галузь зв'язку розвивається дуже швидко. Адже пройшло зовсім небагато часу з тих пор, як Bell винайшов перший телефон, а що ми бачимо сьогодні – мобільний зв'язок, супутниковий, Internet. Прогрес прямує семимильними кроками.

Все це дає підставу мені, як майбутньому фахівцеві в області зв'язку, сподіватися на те, що без роботи я не залишуся, причому ця робота обіцяє бути цікавою. Ще хотілося б, щоб вона приносила й моральне, і матеріальне задоволення.

Сьогодні перед людиною з дипломом магістра ДонНТУ відкривається безліч можливостей продовження навчання або працевлаштування закордоном. Але їхати закордон у мене планів немає, тому що є бажання попрацювати на благо Батьківщини, щоб Україну пізнали у світі як країну з величезним економічним і інтелектуальним потенціалом.

А от продовжити навчання в стінах рідного університету бажання є, але не в аспірантурі по своїй спеціальності, а здобути другу вищу освіту по економічній спеціальності, тому що людина, що претендує на керівну посаду (якою я є), повинна мати 15% знань в області своєї спеціалізації й 85% знань у галузі економіки й менеджменту.

Ще є бажання досконало оволодіти англійською мовою, щоб була можливість розвивати співробітництво підприємства, на якому буду працювати, з європейськими партнерами.

Сподіваюся, що успішно складеться не тільки моя професійна діяльність, але й усе моє життя.