Про себе:

За період навчання в університеті мій середній бал становив 4,67. Вільно володію російською та українською мовами. В об`ємі, достатньому для читання та спілкування, володію німецькою. Маю досвід роботи у проектуванні електротехнічного обладнання. Захоплююсь театральними виставами. Маю великий досвід роботи в команді.

Коротка біографія:

Дитинство

Народився 23 лютого 1985 року у місті Донецьку. Мати - Мартиненко Лариса Борисівна, вчитель загальноосвітньої школи №14 м. Донецька, Батько - Мартиненко Володимір Олексійович, інженер-електрик. У дитинстві до дитячого саду вихованням займалися мати з бабусею, більше бабуся, тому що мати вдень була на роботі. Потім ми сем`єю переїхали до власної квартири та я пішов у дитячий садок. моїм вихованням зайнялась держава. Перші два роки становлення моєго світосприймання займався дитячий садок "Сонечко", але потім його раптом закрили на ремонт (моєї провини в цьому не було), та мене перевели до дитячого садку "Синичка", де і скінчився початок мого дитинства. Однак до підготовного гурту я не потрапив, не знаю чому, але до школи я пішов у шість років. Цим відкрилася наступна глава моєї біографії.

Школа

І ось 1 вересня 1990 року прийшов час йти до школи. Та я пішов у перший клас середньої школи №14 м. Донецька. З першого класу вчитися мені сподобалося, про що каже почесна грамота відміннику першого класу. Далі з`явилися проблеми з російйською мовою, з`явилася перша четвірка у табелі, а після появи у навчальному процесі української, проблеми з нею. А англійська мова зовсім споганила мені табеля. таким чином у школі я мав три тверді четвірки по мовам, іноді до них додавалися четвірки з літератур. Взагалі к восьмому класу беззворотньо виявилося, що більше полюбляю математичні науки, з якими проблем ніколи не мав. Після закінчення восьмого класу я склав іспити та пішов у донецький ліцей "Інтелект" до економічного класу, де і закінчив шкільні роки з середнім балом 9,7 з 12-тибальної системи. Однак далі вибрав не економічну спеціальність, а електротехнічну, свою роль зіграв батько-електрик. З цього приводу я і поступив у ДонДТУ на обрану спеціальність.

Університет

В університет я вступив у 2001 році за результатами рейтингів на спеціальність "Електричні системи та мережі", вивчаючись на якій і закінчив перший курс. Далі з умов того, що мій середній бал на зимовій сесії становив 4,8, мені запропонували перейти на спеціальність "Електричні станції" німецького технічного факультету. Це була перша експериментальна німецька група на цій спеціальності. Вона відрізнялася більш углибленою методикою навчання та додатковими заняттями з німецької мови. Також ця група спеціалізувалася на вивчення нетрадиційних джерел електроенергії. Це  виявлялося у додаткових заняттях у цій області та практиці після третього курсу, проведеної на Новоазовській повітряної електростанції. Після четвертого курсу на "відмінно" захистив диплом букулавра німецькою мовою та мусив по середньому балу пройти до магістратури німецького технічного факультету, однак, з невідомих причин до магістратури цього факультету узяли набагато меньше людей, ніж планували, з більш високим прохідним балом, і в таких умовах в цю магістратуру я не влучил. Але запропонували магістратуру електротехнічного факультету тієї ж спеціальності, де і продовжую навчання у чей час.

Плани на майбутнє

У цей час момент я є член організації етнічних німців України, член команди КВК ДонНТУ та магістр Електротротехнічного факультету. З яким з цих боків мого життя я прагнув би зв`язати своє майбутнє я доки не визначився, сподіваюся це виявиться після закінчення університету. Однак, як кожна людина нланую знайти своє щастя у житті...