Проценко Олександр Вікторович

         Під час вступу до десятого класу почав приділяти набагато більше уваги хімії завдяки нашему вчителю Шульгіну Петру Васильовичу, який намагався розкривати в учнях заховані таланти, пропонуя самостійно знаходити закономірності і навіть обіцял 5 за рік тому-хто создаст таблицю періодичних елементів для органічної хімії таку як Д.І.Мєндєлєєв для неорганічної. Спроби були і можливо навіть удачні, але предумати так нікому і не вдалося, можливо ще й тому, що нікто й не пропонував такий від вона могла мати, можливо і у простірі третього та вище порядків.Окрім хімії захоплювался біологією, фізикою, алгеброю і глубоко англійскою мовою.Вчиться було цікаво. Кожне літо проводив на азовському морі у ДОЦ " Метеллург " (с.Юр'євка), де приймав активну участь у культурно-масовому та спортивному життю лагерю. Але наближався випускний та кожен задумався над своїм майбутнєм. Перспектива продовження музикальної освіти не дуже радовала, т.к.у першу чергу музикою я захоплювался для себе, а не для виступів на яких-небудь концертах, внаслідок чого потрібно було шукати щось інше. Один із вариантів був юридичній факультет, а також варіант економічної освіти, але й це було не то, так як ще з перших шкільних років у мене з'явився інтерес до різноманітних механизмів у тому числі й електричних. Я розбирав та збирав, перероблюючя іграшкові моделі машин, додаваючи дистанційне керування...Не обійшло стороною й радіотехнічне хобі ( перше детекторне радіо я сам зібрав об 10 літньому возрасті )так я зрозумів, що " моя стіхія "-електричество.

          В 2001 році я пройшов співбесіду у Донецький технічний університет.З 1-ого вересня почалось моє нове життя у якості студента групи ЭПМ01в електротехнічного факультету. Навчання було чимось довершено іним у порівнянні з шкільним. Тут потреби були довершено инші, тому приходилося не відставати та навіть встигати робити і здавати все набагато раніше одногрупників.На початку було трохи важко, т.к. занятя віднімали практично весь вільний час, участь та одержання призових місць в олімпіадах і конференціях не давали соскучити, так мабуть незамітно пролетіли 4 роки навчання й пришлось вирішувати або бути спеціалістом, або продовжувати навчання у магістратурє, зупинившись на останньому. Саме стремління до довіршенності й послужило причиной мого навчання.

          В загалі, я зовсім не жалкую, що пішов за стопам батьків і поступив саме на цю спеціальність. Оскільки спеціальність "Електропостачання підприємств і міст" універсальна: можна працювати на підприємствах будь-якої галузі промисловості, в міських електричних мережах, сільськогосподарському виробництві, проектних і науково-дослідницьких інститутах, експлуатації і керування систем електропостачання різних об'єктів, а глобальна комп'ютерізація й автоматизація виробництва способствують розвитку електропостачання на довершено новому рівні, відомо що більш 80% аварій на виробництві відбуваються завдяки помилковим діям персоналу. Внаслідок чого необхідно звести цей показник до мінімума, а це можливо зробити тільки резервюя дії робочего персоналу. Перерви у електропостачанні призводять до простою обладнання, зниження об'єму продукції, що випускається, матеріальним збиткам, що в умовах ринкової економіки має істотне значення. У зв'язку з цім виникає необхідність у пошуку саме ціх елементів систем електропостачання, ймовірність вихода із ладу яких найбільша, оскільки надійність роботи усієї системи залежить від її складових.

          Одним з планів на майбутнє-розробка комп'ютерізованної системи керування електроенергією окремих найбільш відповідних цехів та дільниць, а у майбутньому можливо й цілого підприємсства.Бажаю продовжувати своє навчання у аспірантурє, працюя на підприємстві та додавая локальні і внаслідок глобальні зміни у роками проробленій системі виробництва, доказувати доцільність новшеств. А також роботати у напрямку розвитку й розповсюдження, де це можливо нетрадиційних джерел електроенергії, т.е.фундаментом для цього може послужити й те, що в недалекому маубутньому Земні запаси корисних залежів, а саме у більшості нафти та газу достигають критичних відміток й коштівних показників. Я знаю, що для цього потрібно багато працювати, постійно обновлюючи і довершуючи свої знання, тому що працюя на благо суспільства- ми содіємо як матеріальному, так і моральному підйому взагалі, а внаслідок чого робимо краще не тільки нашим дітям, але й онукам й праонукам!

"...бере верх той, у кого найвеличніша техніка, організовнність, дисципліна і найкращі машини, ..." ( В.І.Ленін ).