Email:dushman.ua@mail.ru
Я народився 31 жовтня 1983 року в селищі Старомихайлівка Мар'їнського району Донецької області. Батько мій працював і продовжує працювати на шахті ім. Е.Т. Абакумова, а мати викладає трудове навчання в школі № 85 м. Донецька. Дитинство моє нічим особливим не відрізняється від дитинства більшості інших дітей: дитячий садок, іграшки, ігри, солодощі. Перше слово, перші кроки – все як і у інших дітей. Читати та писати навчився рано і взагалі все нове «хапав на льоту».
У віці шести років я потрапив у 1-В клас все тієї ж школи № 85 м. Донецька. Навчання давалося легко і додому я приносив тільки «4» і «5». З ранніх років я проявив себе як творча особа: поступив у музичну школу, яку благополучно закінчив у 1997 році, а наступного року записався в дитячий ансамбль народного танцю «Барвінок» ( йому я віддав 9 років свого молодого життя). З цим ансамблем об'їздив не мало міст нашої країни, а в 1996 році були на двотижневих гастролях у Германії. Поїздка за кордон залишила багато незабутніх вражень в моєму юному серці. Був активним учасником шкільного життя і художньої самодіяльності. Брав участь в шкільних і районних олімпіадах по історії, хімії, фізиці, а також в різних спортивних змаганнях. Був нагороджений грамотами. Що цікаво, так це те, що я з молодших класів не любив читати книжки, насилу батькам вдавалося умовити мене прочитати хоч пару сторінок. Але вже десь в класі сьомому ситуація стала корінним чином мінятися. І на сьогоднішній день читання книг є одним з найулюбленіших моїх занять, особливо я люблю книги по військовій історії та бойовій техніці. На жаль шкільні роки дуже швидко закінчилися. У 2001 році я закінчив школу з «золотою» медаллю і був готовий з ще більшою енергією «гризти граніт науки».
При виборі університету у мене особливих труднощів не виникало, відразу був вибраний технічний. А ось з вибором спеціальності довелося трохи повозитися. Річ у тому, що я зовсім не знав чому себе присвятити. Вибрав дві спеціальності: ТКС (телекомунікаційні системи) і ГПМ (гідравлічні і пневматичні машини). На першу з них не пройшов по співбесіді (напевно, знання не вистачило), а на другу благополучно поступив за наслідками іспитів. Так в серпні 2001 року я став студентом групи ГПМ-01 Донецького державного (на сьогоднішній день він вже національний) технічного університету. Всі страхи перед навчанням в університеті зникли в перший же день студентського життя, щоб потім повернутися вже на сесії. Найбільшу нервову напругу я пережив під час першої сесії. Зате після її завершення радості моєї не було межі. Зараз, під кінець студентського життя, вже немає тієї радості, того задоволення від вдало зданої сесії - сприймаєш все спокійно, як належне. За час навчання в університеті брав участь в олімпіадах по опору матеріалів і гідравліці. На університетській олімпіаді по гідравліці зайняв перше місце, за що мав честь відвідати столицю нашої держави місто Київ, де брав участь у всеукраїнській олімпіаді по вищеназваному предмету. В університеті у мене з'явилися нові знайомі, друзі. Не мало радісних (і не дуже) хвилин студентського життя я пережив разом з ними. Навчання навчанням, а розважатися ми не забували. У 2005 році, після чотирьох років навчання в університеті, я одержав диплом бакалавра. Не довго думаючи поступив в магістратуру. В даний час, визначивши область своїх наукових досліджень (осьові вентилятори загальнопромислового призначення), працюю над написанням своєї магісторської роботи за темою "Дослідження та удосконалення осьового вентилятора загальнийпромислового призначення з метою зниження рівня шуму і вібрації". Велику допомого в цьому мені надає професор Бойко Микола Григорович.
Після закінчення університету і отримання диплома магістра я збираюся поступати в аспірантуру. Паралельно з цим працюватиму в конструкторському бюро ЗАТ «ЗВО«Донвентилятор». З цим підприємством у мене підписаний контракт. Я сподіваюся, що нашою співпрацею, як я, так і підприємство, залишимося задоволені. Далекосяжних планів я не будую. Думаю, в цьому немає необхідності. Закінчу вчитися, здобуду освіту, набуду деякого життєвого досвіду, тоді і подивимося чого я зможу досягти в житті. А загадувати не буду, тому що все одно не здійснеться.