ДонНТУ > Портал магістров ДонНТУ > Головна сторінка                                                               РУС | ENG
Магістр ДонНТУ Маєр Ганна Олександрівна

Маєр Ганна Олександрівна

Факультет: Енергомеханіки і автоматизації

Спеціальність: Автоматизоване керування технологічними процесами та виробництвом

Кафедра ГЕА

Тема випускної роботи:

„Дослідження системи автоматичної діагностики головної водовідливної установки”

Керівник: к.т.н., доц. каф. ГЕА  Нікулін Едуард Констянтинович


Матеріали по темі випускної роботи: Автореферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Розширюємо кругозір
E-mail:   P4EJIA@yandex.ru

РЕЗЮМЕ:

    Середній бал в період навчання в університеті 4,68. Вільно володію російською, українською мовами. У об'ємі, достатньому для читання і листування, володію англійською мовою. Маю досвід роботи за спеціальністю в "ОАО Автоматгірмаш ім. В. А. Антипова" (пайка плат, збирання апаратури тощо) і в УкрНДІВЕ (проектування блоків захисту від короткого замикання низьковольтної апаратури). Захоплююся інтелектуальною інтернет-грою neyron, пішохідним туризмом, літературою у всіх її проявах і народною творчістю.

БІОГРАФІЯ:

     29 грудня 1983 року, я з'явилася на світ. Моєму народженню усі зраділи, особливо мама, який довелося зустріти Новий рік у лікарні ":-)". Так вийшло, що мама спочатку хотіла сина, але папа сказав, що буде дочка. От і народилася дівчинка з папиным характером.
     Коли мені виповнилося 5 років, я вже могла рахувати до десяти, знала алфавіт і могла читати "Буквар", але довелося відсиджуватися в дитячому садку до 6 років. У 1990 році я пішла в 1-ий клас загальноосвітньої школи №3 міста Докучаєвська. Спочатку я вчилася не дуже добре. У 1-ом класі в нас не було оцінок, і в моїх зошитах були тільки хмурі хмаринки (еквівалент одиниці). Хіба що по арифметиці і читанню я одержувала сонечка. Через погане поводження на перервах я часто стояла в куті біля дошки. І тоді мій папа вирішив зайнятися моїм вихованням. Мені довелося переписувати всі зошити каліграфічним почерком. Спочатку я, звичайно, упиралася, не буду мол переписувати, потім плакала, а коли і це не подіяло на папу, довелося все-таки переписувати. При чому папа увесь час сидів поруч і стежив за тим, як я це робила. Якщо йому не подобалось хоч одне слово, він виривав цілий лист. Таким чином, він мене привчив до того, що якщо ти щось робиш, те робити це треба бездоганно, щоб потім не довелося переробляти. Після цього я старанно виконувала усе, що від мене вимагала моя перша вчителька Балабанец Інна Володимирівна. Щовечора папа перевіряв мої уроки аж до другого класу. Потім необхідність у контролі відпала сама собою.
     За успіхи в навчанні у другому та третьому класах я одержала похвальні грамоти. У 4-ом класі я одержала річну четвірку по українській мові, тому похвальною грамотою мене не нагородили. Я не дуже засмутилася з цього приводу, ми із татком поговорили і зробили певні висновки. З 5-ого по 9-ий класи мене нагороджували похвальними грамотами за успіхи в навчанні. Це стало традицією.
     У школі я зрозуміла, що любов до того чи іншого предмета залежить від уміння вчителя роз’яснити матеріал. Хочеться подякувати усім вчителям, які намагалися навчити і все ж таки навчили нас чомусь. Особливо хочу подякувати моєму вчителю фізики Палагуте Григорію Дмитровичу, вчителю математики Чишковой Світлані Володимирівні, вчителю англійської мови Писанец Наталі Григорівні, а також моєму КЛАСНОМУ керівнику з 8-ого по 9-ий клас Кабачок Ользі Володимирівні. Саме ці люди навчили мене завзятості і працьовитості в оволодінні знаннями.
     Під час навчання в школі я брала участь у міських олімпіадах і займала перші і другі місця по математиці, фізиці, хімії, біології, англійській мові, географії.
     Завдяки участі в олімпіадах у мене з'явилося багато знайомих з інших шкіл мого міста.
     Запам'яталися мені 8-ий і 9-ий класи. Клас у нас був дуже веселий і дружній. Більшість свят ми відзначали разом у школі, улаштовували солодкий стіл і не тільки, проводили конкурси, танцювали, та й просто веселилися. Після закінчення 9-ого класу хлопці розбіглися хто куди, а я і ще п'ятеро моїх однокласників пішли в профільний 10-А клас з поглибленим вивчанням української й англійської мов. Учитися було нелегко, особливо багато клопіту виникло з англійською мовою, тому що з 5-ого по 9-ий класи глибоких знань ми не мали. Знали, як говориться, тільки mother, father, sіster, brother та й усе. Профільні предмети в нас були майже кожен день, ще ми вчилися по суботах, тому вільного часу практично не залишалося.
     Узимку 2000 року я написала і захистила свою першу наукову працю на тему: "Визначення коефіцієнта корисної дії сферичного дзеркала, застосовуваного в якості параболічного". Моїм науковим керівником був Яценко Іван Васильович, вчитель фізики і математики ОШ №6, консультував мене мій вчитель фізики Палагута Григорій Дмитрович. Після захисту цієї роботи я стала членом Донецького територіального відділення Малої Академії Наук секції Фізики.
     Наприкінці 10-ого класу протягом цілого червня в нас була літня практика. З практиці української мови ми працювали над темою "Експедиція до носіїв фольклору". Протягом цієї практики ми збирали народні пісні, частівки і приказки, кожен учень повинний був надати своє дерево роду й описати сімейні традиції. Потім у нас був невеликий іспит, де ми співали пісні і розповідали сімейні історії. З практиці англійської мови кожен учень одержав своє власне завдання. Моїм завданням було написати роботу на тему "Наші герої Великої Вітчизняної війни". Протягом цілого місяця я збирали інформацію, спілкуючись із ветеранами. Кілька разів я ходила до нашого міського музею, просиджувала до вечора в бібліотеках, щоб написати роботу. Дуже сильно мені допомогла книга мого земляка Бойко "Оленівські кар'єри". З цієї книги я отримала багато цікавих фактів стосовно мого міста Докучаєвська і життя людей під час війни. Ця практика закінчилася іспитом. Ми повинні були усно захистити свою роботу, розповісти свій улюблений вірш і текст на вибір комісії. Після іспиту ми одержали завдання на літо - прочитати і перевести художню англомовну книгу.
     У 2001 році я закінчила школу зі срібною медаллю і стала самостійно готуватися до вступних іспитів. Я написала екзамен з математики на 5 та без проблем вступила до ДонНТУ на спеціальність "Автоматизоване керування технологічними процесами і виробництвом" (АУП) факультету Енергомеханіки та Автоматизації. Навчання на першому курсі мені давалося важко. Проблеми були із нарисною геометрією і програмуванням. Креслення в школі в нас не було, а програмування хоч і було, але знань - ніяких.
     Оселили мене як іногородню в гуртожиток №9. Гуртожиток мене навчив бути самостійної, ні на кого не сподіватися, крім друзів, і розраховувати тільки на свої сили. Саме в гуртожитку я познайомилася зі своєю кращою подругою Крилой. Потім у моєму житті з'явилася ще одна чудова людина, мій друг Ма, що грає в Харківській групі !ТАМ. Та й взагалі гуртожиток - це велика родина зі своїми проблемами, радостями і горем. Саме мої друзі по гуртожитку підтримали мене, коли розлучилися мої батьки.
     Щоб якось себе зайняти, я зі своїми друзями почала займатися КВК. Наша команда називалася спочатку "Діти підземілля", але потім ми її перейменували в "Березневі коти". За участь у команді КВК нашого факультету я отримала від деканату три подяки. Протягом 4-х років я також була профоргом своєї групи.
     Після 3-ого курсу мене розподілили на літню практику у відділ Автоматизації Гірничих Машин (ОАГМ) "ОАО Автоматгормаш ім. В.А.Антипова", де мені і моїм одногрупникам запропонували попрацювати. Там я навчилася оформляти технічну документацію, паяти плати, збирати апаратуру автоматизації. Працюючи в ОАГМ, я зрозуміла, що можна і гори згорнути, якщо колектив працює дружний і веселий.
     Наприкінці 3-ого курсу мені треба було вибрати об'єкт автоматизації і визначитися з науковим керівником. Моїм науковим керівником став к.т.н. Нікулін Едуард Костянтинович. Як колишній військовий Едуард Костянтинович жадає від своїх студентів серйозного відношення до науки, ретельного проведення дослідницьких робіт і вчасного виконання необхідних задач. Едуард Костянтинович є одним із кращих фахівців в області автоматизації водовідливних установок, тому під його професійним керівництвом в мене не виникає особливих труднощів при рішенні тих чи інших задач, що виникають підчас проведення інженерних досліджень. Наприкінці 4-ого курсу, після здачи державних іспитів на відмінно та після одержання диплому бакалавра, я вступила до магістратури, де вчуся зараз. Темою моєї магістерської роботи є "Дослідження системи автоматичної діагностики головної водовідливної установки". Дана тема є актуальної, тому що існуюча апаратура автоматизації не забезпечує необхідний захист і діагностику головної водовідливної установки. У травні цього року я брала участь у VІ Міжнародній науково-технічній конференції аспірантів і студентів зі статтею "Аналітичні дослідження параметрів трубопроводу водовідливної установки, що підводить".
     Після закінчення магістратурі і здачі кваліфікаційної роботи планую працювати в Українському науково-дослідному інституті вибухозахисного електроустаткування (УкрНДІВЕ) у відділі низьковольтної апаратури під керівництвом Савицького Володимира Миколайовича, де буду намагатися виявити себе як кваліфікований фахівець і гідний випускник своєї кафедри.
     Планів на майбутнє я не маю, не люблю загадувати наперед. Головне, щоб зі мною були поруч мої друзі і брат, щоб були здорові і щасливі мої батьки, а інше - дрібниці.


Автореферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Розширюємо кругозір
ДонНТУ > Портал магістров ДонНТУ > Головна сторінка