Я народилася 19 червня 1984 року в м. Донецьку.

Батьки
Батько, Бідюк Джемал Іванович, народився 30 травня 1958 року народження. Закінчив професійне технічне училище за фахом слюсар-монтажник.

Мати, Бідюк Людмила Адамівна, народилася 5 липня 1964 року. Закінчила фармацевтичне училище й працює за спеціальністю фармацевт. Батьки в мене чудові люди, які завжди мене підтримують у важку хвилину. Я дуже їх люблю й поважаю.

Ще в мене є брат, що на два роки молодший за мене, але він завжди мене підтримує, коли мені це необхідно також нікому не дозволяє мене ображати.

Дитинство

В дитинстві я була дуже товариською і допитливою дитиною. Кожне літо я і мій брат, проводили у бабусі в селі. Це місце знаходиться на заході України у Волинській області, недалеко від озера Світязь.

З раннього дитинства я полюбила ці місця, тому що природа тієї місцевості вражає своєю красою і надзвичайною чистотою і свіжістю. Напевно там у мене прокинулася любов до тварин. Я ніколи не забуду, як бабуся учила мене доїти корову, годувати курчат, тоді я дуже хотіла стати ветеринаром. Через це літо я любила більше всіх інших пір року.

В садок я почала ходити з чотирьох років, разом з братом. Якнайбільше в садку я любила заняття, де ми робили різні вироби.
Добре пам'ятаю як на 8 березень я мамі подарувала подушечку для голок у формі квітки, яку зробила сама і серветку, вишиту хрестиком, правда, її мені допомагала вишивати вихователь. Так само я любила робити листівки і дарувати їх на різні свята. Я дотепер вважаю, що листівка, зроблена власними руками і дарована близькій людині це дуже добрий подарунок.

Шкільні роки

В 1991 році я пішла в загальноосвітню школу № 132, що була ближче всього до мого будинку. У ній я провчилася всі десять шкільних років.

З молодших класів мені запам'яталася моя перша вчителька, що була дуже добра й уміла добре пояснювати ті речі, які, я іноді не розуміла. Ми дотепер зустрічаємося в нашій школі в день випускника.

Після закінчення третього класу я перейшла в п'ятий клас і почувала себе дуже дорослою, тому що вже кожен урок у нас вів окремий учитель. Я дуже любила уроки біології й природознавства, де дізнавалася дуже багато про різні рослини, тварин. Навіть пам'ятаю, як збирала й сушила листя для гербарію, який дотепер перебуває в школі і його показують як приклад складання гербарію.

Починаючи із сьомого класу, я брала активну участь в багатьох шкільних заходах, у таких як: “ Дні української кухні й народної творчості”, я приносила, власного готування, українські блюда й полотна з українською вишивкою й завжди посідала перші місця. Я постійно брала участь у шкільних концертах з нагоди нового року, різдва, дня захисника батьківщини, 8 березня, дня вчителя, першого вересня та ін.

У старших класах я брала участь у міських конкурсах по прочитанню віршів українських письменників. Так само я грала в шкільному драматичному кружку, ми ставили уривки з поем класиків російської літератури.
Можу сказати, що шкільні роки залишили приємні спогади в моєму житті.

Університет

Уже в старших класах я почала замислюватися про подальше навчання після закінчення школи. Я хотіла займатися або лікуванням тварин, або поліпшенням стану навколишнього середовища.

В 2001 році я поступила, тоді ще, у Донецький державний технічний університет, тепер Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) на фізико-металургійний факультет, спеціальність “Екологія металургії”.
І мотивом вибору спеціальності стало, те, що я недалеко живу від донецького металургійного заводу, я хотіла навчитися робити так, що б при виробництві металу не забруднювати навколишнє середовище. А вибором університету послужила його репутація про рівень освіти і наявність факультету, що займається проблемами екології металургійного виробництва.

З першого курсу я поступила на французький факультет, тому що знання іноземної мови та ще й технічної мови відкривало багато можливостей.
Перший курс для мене запам'ятався тим, що я брала активну участь у студентському житті, на кафедрі французької мови ми грали у виставі з нагоди дня нашого факультету, звичайно французькою мовою. Цей захід був дуже веселим і пізнавальним для мого оволодіння іноземною мовою.

Крім того, я вирішила одержати другу економічну освіту за фахом Фінанси. В 2005 році я одержала диплом бакалавра, а зараз продовжую навчання для одержання диплома спеціаліста.

Починаючи із третього курсу, я була в складі студентського французького театру, що називався ''Sans frontieres'' (“Без кордонів”).

Інститут мені запам'ятається заняттями французького, навчанням нових технічних предметів на французькому, походами на виступи команд КВВ нашого університету, веселими репетиціями й звичайно вечорами, коли збиралися, або театральна трупа, або однокурсники з факультету й ходили в кафе, парк.

На другому курсі я була учасником науково-практичної конференції французького технічного факультету, де виступала з доповіддю на тему “Les polluants l’air et leurs sources” (“Джерела забруднення повітря”). В 2004 році я також була учасником науково-практичної конференції французького технічного факультету зі статтею на тему “Les nouvelles technologies et l'apprentissage’’ (“Нові технології й методи дослідження”).

В 2004 році я була учасником конкурсу на кафедрі французької мови по прочитанню віршів французьких авторів й одержала подяку від університету за участь і за зайняте друге місце.

Тему магістерської роботи я вибрала ще на третьому курсі, через те, що стрімко впроваджується электросталеплавильный спосіб одержання сталі на металургійних заводах, коли інші способи одержання сталі стають застарілими. Вибір керівника був заснований на тому, що Кочура В. В. гарний керівник, що вже випускав студентів з високою якістю випускних робіт, схожих за темою на мою.

Плани на майбутнє

Найближчим часом основними цілями є написання якісних випускних робіт із двох спеціальностей і пошук роботи, де я могла б набратися досвіду для надходження в аспірантуру.

А далекі плани пов'язані з розробкою й впровадженням нової технології по виробництву электросталеплавильної сталі з мінімальною кількістю відходів і забрудненням навколишнього середовища.