Проект
                                                       (21.04.99)
                             Вноситься народним депутатом України
                                         Шмідтом Р. М., в. о. 115
                          ЗАКОН УКРАЇНИ

Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків,
товариства власників житла та асоціації кондомініумів

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні поняття

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - (далі - об'єднання), це неприбуткова господарська організація, форма об'єднання власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, яка створюється для спільного утримання і управління комплексом нерухомого майна (кондомініумом), володіння, користування і в установлених законодавством межах розпорядження спільним неподільним майном.

Товариство власників житла - (далі товариство), це неприбуткова господарська організація, форма об`єднання власників житлових та нежитлових приміщень групи житлових будинків для спільного утримання житлових будинків та належних до них прибудинкових територій, будівель та споруд, яке не наділене правом розпоряджатися цими житловими та нежитловими будівлями, спорудами та земельними ділянками (прибудинковими територіями).

Асоціація кондомініумів - (далі - асоціація), це неприбуткова господарська організація, що створюється за рішенням: загальних зборів кількох об'єднань, приватних власників одно- чи багатоквартирних житлових будинків. Асоціація створюється з метою спільного утримання, управління та обслуговування нерухомого майна членів об`єднань чи приватних власників окремих будинків. Члени асоціації, при вступі в неї, не втрачають своєї господарської самостійності, а власники житлових та нежитлових приміщень - прав власності на їх приміщення чи майно, що перебуває у них на праві власності в кондомініумі.

Співвласник будинку - власник приміщень в комплексі нерухомого майна - кондомініумі, який одночасно є власником частки прав на спільне неподільне майно в цьому кондомініумі.

Власники житлових будинків - власники окремих одно-, багатоповерхових будинків збудованих за кошти фізичних осіб для проживання однієї сім'ї.

Приміщення - об'ємний простір обмежений поверхнею (штукатурки, сухої штукатурки, шпалер, поверхнею покритою фарбою, керамічної лицювальної плитки, лінолеумного покриття, паркетної, дощатої підлоги чи інших оздоблювальних матеріалів) будівельних огороджуючих конструкцій, (частина житлового будинку, інший, пов'язаний з житловим будинком об'єкт нерухомості), виділена в натурі, призначена для самостійного використання для житлових, нежитлових або інших потреб, яка знаходиться у власності громадян або юридичних осіб, а також держави чи територіальної громади. Приміщення є одиницею комплексу нерухомого майна.

Спільне майно - неподільна частина комплексу нерухомого майна, яка складається з допоміжних приміщень (горищних приміщень, вестибулів, кімнат для зберігання дитячих колясок, сміттєзбірних камер, ліфтових шахт тощо), конструктивних елементів будинку (фундаменту, стін, перегородок, міжповерхових перекриттів, сходових маршів, покрівлі, конструкції даху та інше), технічного обладнання будинку (загальних будинкових мереж тепло-, водо-, електропостачання, вентиляційних каналів та каналів для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів тощо), що призначені для обслуговування кондомініуму, використання і доступу до приміщень, тісно пов'язані з ними своїм призначенням і які розділяють їх долю, прибудинкова територія, елементи зовнішнього благоустрою та будівлі і споруди, які забезпечують функціонування житлового будинку.

Кондомініум - єдиний комплекс нерухомого майна, що включає земельну ділянку, в установлених межах (яка може перебувати у спільній власності чи постійному користуванні членів об'єднання), розміщений на ній житловий багатоквартирний будинок, інші об'єкти нерухомості, в якому окремі частини, які призначені для житлових або інших потреб (нежитлові приміщення), знаходиться у власності громадян, юридичних осіб, держави, територіальної громади. На решту частин комплексу нерухомого майна, які призначені для обслуговування, більш ніж одного власника приміщень, у власників приміщень виникає право спільної власності у кондомініумі.

Частка права власності на майно у кондомініумі - встановлена, пропорційно до загальної площі квартири чи нежитлових приміщень, що перебувають у власності громадян, держави, територіальної громади, частка в праві спільної власності на спільне неподільне майно. Ця частка права власності на майно у кондомініумі визначає їх частку в загальному об'ємі обов'язкових платежів на утримання і ремонт спільного майна, в інших спільних витратах, а також в загальному випадку - частку голосів на загальних зборах при прийняті рішень про розпорядження спільним майном.

Об'єднання забудовників - група будь-яких фізичних та (або) юридичних осіб, включаючи органи виконавчої влади або місцевого самоврядування, які за свої кошти купляють, замовляють будівництво або будують, реконструюють нерухоме майно з метою створення кондомініуму і передачі прав власності на приміщення в ньому власникам.

Управляючий майном кондомініуму - фізична чи юридична особа, яка діє відповідно до статті цього закону про управляючого майном в кондомініумі і якій делеговані об'єднанням певні повноваження та функції по управлінню спільним майном в кондомініумі або по організації робіт щодо обслуговування та утримання групи будинків.

Стаття 2. Відносини, що регулюються законодавством про кондомініум, об'єднання, товариство і асоціацію

Законодавство про кондомініум, об'єднання, товариство і асоціацію встановлює:

- правовідносини суб'єктів права власності щодо володіння, користування та розпорядження нерухомим майном у кондомініумі;

- порядок створення, експлуатації, прирощення, відчуження і передача прав на нерухоме майно в кондомініумі;

- вимоги до державної реєстрації нерухомого майна, що є об'єктом відносин власності в кондомініумі;

- порядок управління нерухомим майном в кондомініумі, створення, реєстрація, діяльність і ліквідація об'єднання, товариства чи асоціації.

Стаття 3. Законодавство та інші правові акти про кондомініум, об'єднання, товариство і асоціацію

Діяльність кондомініумів, об'єднань, товариств та асоціацій регулюються цим законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими законодавчими актами України.

Стаття 4. Сфера дії закону

Дія цього закону розповсюджується на відносини власності в кондомініумі, що виникають на неподільне нерухоме майно у не менше ніж двох співвласників будинку, на новостворювані кондомініуми в процесі будівництва і реконструкції, а також на всі об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи в яких повністю виплачений пайовий внесок хоча б одним членом, товариства власників житла, асоціації, що створюються для забезпечення експлуатації групи багатоквартирних будинків, користування квартирами та спільним майном житлових багатоквартирних будинків чи групи одноквартирних будинків.

РОЗДІЛ II. ВІДНОШЕННЯ ВЛАСНОСТІ В КОНДОМІНІУМІ. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ ЧИ ВЛАСНИКІВ ГРУПИ ОДНО- АБО БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ

Стаття 5. Об'єкти в кондомініумі

В склад кондомініуму можуть входити наступні об'єкти:

1. Одна житлова будівля в якій приміщення належать різним (не менше ніж трьом) власникам, з прилеглою земельною ділянкою у встановлених межах, спорудами, пішохідними і транспортними дорогами, басейном, водоймищами, багаторічними зеленими насадженнями і іншими об'єктами розташованими на цій території, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

2. Кондомініум може складатися з окремої частини будівлі розміром не менше однієї блок секції, що має ізольований від інших частин будівлі вхід і міжквартирний сходово-ліфтовий вузол. Окрема частина будівлі може бути виділена в окремий кондомініум при умові, що надбудова, реконструкція, перебудова або знос цієї блок секції не порушить цілісності інших частин будівлі, що не входять в склад кондомініуму.

Стаття 6. Об`єкти в товаристві

Товариство володіє і користується місцями спільного користування та конструктивними елементами, обладнанням у житлових будинках, належними до житлових багато- чи одноквартирних будинків будівлями і спорудами, належними до них прибудинковими територіями.

Стаття 7. Об'єкти в асоціації

Асоціації можуть бути делеговані окремі повноваження його власниками щодо декількох компактно розміщених будівель або споруд - односімейних, садових або дачних будинків, що мають статус житлових з присадибними ділянками або без них, гаражів і інших об'єктів, що об'єднані спільною земельною ділянкою і елементами інфраструктури.

Стаття 8. Право власності на приміщення в кондомініумі

1. Власником приміщення в кондомініумі можуть бути будь-які фізичні чи юридичні особи, держава Україна, її представник, який наділений щодо приміщень правом повного господарського відання чи оперативного управління, територіальна громада, які набули право власності на ці приміщення чи володіють ними на підставах передбачених чинним законодавством. Приміщення в кондомініумі може належати де-кільком власникам. Один власник може мати у власності де-кілька приміщень в кондомініумі.

2. Власники володіють, користуються і розпоряджаються приміщеннями в кондомініумі, що знаходяться в приватній, державній, комунальній або іншій формі власності відповідно до цього закону та загальних норм цивільного законодавства.

Стаття 9. Спільне майно в кондомініумі

Спільним майном в кондомініумі є: міжквартирні сходові клітки, сходи, ліфти, ліфтові та інші шахти, коридори, дахи, технічні поверхи і підвали, огороджуючі несучі і ненесучі конструкції, а також механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, що знаходиться за межами або в середині приміщень і обслуговує більш ніж одне приміщення, прилеглі земельні ділянки у встановлених межах з елементами озеленення і благоустрою, а також інші об'єкти, що призначені для обслуговування єдиного комплексу нерухомого майна кондомініуму і які служать для його використання і обслуговують більш ніж одного власника приміщень.

Стаття 10. Право власності на спільне майно в кондомініумі

1. Спільне майно в кондомініумі знаходиться у власників приміщень на праві спільної власності в кондомініумі.

2. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном в кондомініумі.

3. Спільне майно в кондомініумі не підлягає відчуженню окремо від права власності власників приміщень на приміщення в кондомініумі.

4. По домовленості власників приміщень об'єкти спільного майна можуть бути передані в користування окремій особі або групі осіб у випадку, коли це не пов'язано з порушенням прав і інтересів, які охороняються законом, інших співвласників спільного майна.

5. Прилегла земельна ділянка та інше спільне майно в кондомініумі можуть бути обтяжені правом обмеженого користування (сервітутом) іншими особами. Не допускається заборона на встановлення сервітутів у випадку необхідності забезпечення права доступу інших осіб до об'єктів, що існували до моменту прийняття цього закону.

Нові сервітути встановлюються за згодою між особою, що вимагає встановлення сервітуту і співвласниками спільного майна у кондомініумі. У випадку не досягнення згоди про встановлення або умови сервітуту спір вирішується судом.

Стаття 11. Визначення часток в праві спільної власності на спільне майно в кондомініумі

1. Частка права власності на майно у кондомініумі - встановлена, пропорційно до загальної площі квартири чи нежитлових приміщень, що перебувають у власності громадян, держави, територіальної громади, частка в праві спільної власності на спільне неподільне майно. Ця частка права власності на майно у кондомініумі визначає їх частку в загальному об'ємі обов'язкових платежів на утримання і ремонт спільного майна, в інших спільних витратах, а також в загальному випадку - частку голосів на загальних зборах при прийняті рішень про розпорядження спільним майном.

2. Частка кожного власника приміщення в праві спільної власності на спільне неподільне майно в кондомініумі (частка участі) пропорційна частці приміщень, що йому належать в кондомініумі, виміряній в метрах квадратних площі, якщо рішенням загальних зборів власників приміщень, яке прийняте у відповідності до процедури встановленої статтею 24 цього закону, або іншою законною угодою учасників спільної власності на неподільне майно в кондомініумі (в подальшому - угода власників приміщень) не встановлено інше.

3. Частка участі співвласника квартири - власника кімнати (кімнат) в комунальній квартирі, співвласника нежитлового приміщення визначається виходячи із загальної площі, що припадає на нього у квартирі чи нежитловому приміщенні, яка встановлена пропорційно до житлової чи нежитлової площі, що знаходиться у його співвласності, або іншій цілісній формі, встановленій угодою співвласників.

Частка участі, за згодою співвласників житлових та нежитлових приміщень, може бути встановлена різною для різних груп співвласників житлових та нежитлових приміщень в залежності від виду приміщень, які їм належать в кондомініумі.

4. Частка власності кожного власника чи співвласника житлових (квартири, кімнати у квартирі) та нежитлових приміщень в праві спільної власності на спільне майно в кондомініумі розділяє долю права власності на приміщення в кондомініумі, що належать цьому власнику чи співвласнику.

5. Частка власності нового власника чи співвласника житлового (квартири, кімнати у квартирі) та нежитлового приміщень в праві спільної власності на спільне майно рівна частці попереднього власника чи співвласника приміщення.

Стаття 12. Встановлення меж земельних ділянок в кондомініумі

1. Межі земельних ділянок в існуючій забудові населених пунктів, що входять в склад кондомініуму, визначається діючими, на момент будівництва житлового будинку, відводами землі.

2. Розміри земельних ділянок для новозбудованих об'єктів в кондомініумі визначається у відповідності містобудівельних нормативів виходячи із умов забезпечення мінімальних протипожежних і санітарних розривів між будинками в забудові населених пунктів, доступу до всіх частин майна в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Порядок, що встановлюється відповідно до пункту 2 цієї статті, грунтується на перерахунку і коректуванні нормованого для кожного періоду забудови розміру території забудови населених місць в цілому на розмір земельних часток у спільній власності, що припадає на кожного власника приміщення в кондомініумі.

4. Розмір ідеальної земельної частки кожного власника приміщення в кондомініумі визначається пропорційно долі загальної площі приміщень, що перебувають у власності, у загальній площі будинку.

Стаття 13. Передача у власність земельних ділянок в кондомініумі в існуючій забудові

1. В існуючій забудові земельні ділянки, на яких розміщені житлові будівлі або інші об'єкти нерухомості, що входять в склад кондомініуму, передаються безоплатно в спільну власність в кондомініумі власників приміщень. Частка земельної ділянки кожного власника приміщень виділенню в натурі не підлягає.

2. Понаднормативна територія, у випадку її розміщення в межах житлової групи або подвір'я може бути придбана у власність або одержана в оренду в якості самостійної одиниці кондомініуму нарівні з приміщеннями власників або об'єднання. У випадку відмови власників приміщень чи об'єднання від придбання у власність або одержання в оренду наднормативних територій вони залишаються в державній або комунальній власності і використовується у відповідності з чинним законодавством.

3. Органи, що уповноважені встановлювати межі і розміри земельних ділянок в кондомініумах, зобов'язані в термін не пізніше двох місяців після звернення власників приміщень встановити у відповідності з порядок вказаним у пункті 2 статті 11 цього закону, межі і розміри земельної ділянки для кондомініуму.

4. Передача у власність безоплатно нормативної частини земельних ділянок і продаж або передача в оренду наднормативної частини земельних ділянок здійснюється органами місцевого самоврядування у відповідності до чинного законодавства.

Стаття 14. Зміни меж нерухомого майна в кондомініумі

1. Власник житла при придбанні суміжного приміщення або суміжної частини іншого нерухомого майна може ліквідувати або перенести будь-які роздільні перегородки або зробити в них або в стінах дверні отвори одержавши в установленому чинним законодавством порядку на це дозвіл (включаючи випадки, коли ці перегородки або стіни повністю або частково є спільним майном в кондомініумі), якщо таке перепланування не послаблює несучу здатність будівлі, не порушує системи функціонування інженерних комунікацій, механічного або іншого обладнання будівлі.

2. Межі між суміжними приміщеннями можуть бути перенесені або існуючі приміщення можуть бути розділені на два і більше приміщення за згодою всіх співвласників приміщень, або без згоди де-яких з них, на підставі судового рішення, у випадку якщо подібні переміщення або розділ не тягнуть за собою зміни меж інших приміщень або частки участі інших співвласників будинку.

3. Межі між суміжними приміщеннями можуть бути перенесені або існуючі приміщення можуть бути розділені на два або більше приміщень на підставі дозволу органу місцевого самоврядування про їх перепланування виданого у встановленому законодавством порядку, при умові, що будь-які створені приміщення будуть мати окремі входи, а житлові приміщення - санвузол і кухню (тобто будуть відповідати будівельним та санітарно-технічним вимогам до житлових приміщень), якщо це не суперечить положенням цього закону, а у випадку існування об'єднання - його статуту, і тільки після внесення бюро технічної інвентаризації, відповідно до наданого дозволу, поправки в паспорт приміщень на основі відповідної заяви, яка повинна бути подана власниками цього житла.

4. Власник приміщень в яких виконано перепланування реєструє в бюро технічної інвентаризації необхідні поправки до паспорту власності на житло, що відображає розділ приміщень або переміщення меж між суміжними приміщеннями, їх розміри і порядкові номери, зміна часток участі власників таких приміщень. Всі ці роботи виконуються за рахунок власників житлових чи нежитлових приміщень, що подали заяви на зміни меж або розділ приміщень.

5. Вказані дії власник житлових чи нежитлових приміщень має право здійснити тільки при наявності наданого дозволу органів архітектури і містобудування.

Стаття 15. Захист прав покупців приміщень в кондомініумі

1. Продавець, готуючи пропозицію про продаж приміщення в кондомініумі, крім звичайних технічних характеристик, що повідомляються покупцю при продажі приміщень, зобов'язаний надати документи з наступними даними:

1) при відсутності об'єднання чи товариства:

про наявність чи відсутність заборгованості по оплаті витрат по утриманню житла чи спільного майна;

про заставу житла;

про страхування спільного майна в кондомініумі;

2) при наявності об'єднання чи товариства додатково до відомостей, що перераховані в під пункті 1 цієї статті:

про діючий бюджет і фінансовий звіт об'єднання, товариства;

про будь-які відомі капітальні затрати, які об'єднання чи товариство збирається здійснити на протязі двох наступних років і відомості про будь-які збори і накопичення, які можуть виникнути в зв'язку з цими витратами;

статут об'єднання чи товариства, що визначає права і обов'язки майбутнього власника житлових чи нежитлових приміщень.

2. Продавець відповідає за збитки, що нанесені покупцем житла в результаті не надання йому вказаних даних або неправдивих або неточних даних, що містяться в офіційній пропозиції про відчуження житла, в порядку, що передбачений чинним законодавством.

3. У випадку відсутності в багатоквартирному будинку об'єднання чи товариства, в яке входять власники житлових та нежитлових приміщень цього будинку, новий власник приміщень обов'язково укладає угоду про витрати на утримання будинку та прибудинкової території з організацією, що здійснює обслуговування цього житлового будинку або власником будинку (власником неприватизованих квартир).

Стаття 16. Державна реєстрація кондомініуму.

Кондомініум як цілісний комплекс нерухомого майна, а також права на неподільне чи відокремлене нерухоме майно в кондомініумі і операції з ним підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства.

Стаття 17. Паспорт на кондомініум та приміщення

1. Паспорт на житлові чи нежитлові приміщення, що перебувають у власності складається територіальним або місцевим бюро технічної інвентаризації на основі натуральних обмірів і відомостей органів архітектури і містобудування, органів по землекористуванню і земельних ресурсах, органів по управлінню державним майном і зберігається (в залежності від форми управління кондомініумом) у власників житла, об`єднанні або товаристві.

2. Паспорт на житло містить наступні дані:

запис про те, що цей багатоквартирний житловий будинок, що перебуває у спільній власності власників житлових та нежитлових приміщень є кондомініум, зареєстрований в єдиному державному реєстрі відповідно до чинного законодавства;

реквізити банку даних органу, що здійснює державну реєстрацію і облік майна і прав власності на нього, в якому зберігається копія паспорту на кондомініум;

при наявності державного земельного кадастру - державний кадастровий номер житлового будинку та приміщень, що перебувають у власності;

поштову адресу кондомініуму та приміщень в ньому, що перебувають у власності;

топографічний опис і ситуаційний план земельної ділянки, що належить до багатоквартирного житлового будинку;

план поверхів будівель і споруд з фіксацією назви, номеру кожної окремої їх частини, їх площі і висоти поверхів;

відомості про матеріал і інші характеристики несучих і огороджуючих конструкцій;

історичну довідку - рік побудови і реконструкції, проектні і будівельні організації, колишні і теперішні власники кондомініуму;

відомості про інвентаризацію вартості кондомініуму.

3. За рішенням органів місцевого самоврядування обновлення і копіювання паспорта на кондомініум, може здійснюватися за рахунок місцевого бюджету.

Стаття 18. Участь власників приміщень в кондомініумі у видатках на утримання і ремонт приміщень

1. Власник житлових чи нежитлових приміщень в кондомініумі зобов'язаний забезпечити належне утримання та ремонт цих приміщень, що знаходяться у його власності.

2. Власник житлових чи нежитлових приміщень зобов'язаний забезпечити з дотриманням встановлених нормативних і технічних вимог використання, утримання, ремонту, перебудови і модернізації приміщень або їх частин без нанесення шкоди майну і порушення прав і інтересів, які охороняються законом, інших співвласників багатоквартирного будинку.

3. При нанесенні власником житлових чи нежитлових приміщень особисто або особами, які проживають спільно з ним, а також будь-якою іншою особою, що займає приміщення у відповідності з договором оренди або на підставі якого-небудь іншого права, що надане йому власником житла, збитків майну інших власників житла або спільному майну власників житлових та нежитлових приміщень зобов'язаний за свій рахунок компенсувати нанесені збитки.

Порядок компенсації затрат власника житлових чи нежитлових приміщень на усунення збитків майну інших співвласників багатоквартирного будинку або їх спільному майну , що нанесені наймачами або орендарями, визначається відповідно договором найму або оренди з власником приміщення, іншими законодавчими актами.

Стаття 19. Участь колишнього одноосібного власника багатоквартирного житлового будинку в обслуговуванні та ремонті спільного майна в кондомініумі

1. Колишній одноосібний власник багатоквартирного житлового будинку, або державне підприємство, установа чи організація у яких житловий будинок перебував у повному господарському віданні чи оперативному управлінні приймають участь в організації та фінансуванні першого після приватизації квартир ремонту приватизованих житлових будинків відповідно до Порядку встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 року N 572 "Про затвердження механізму впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

2. Власники житлових приміщень, що передали їх в найм чи оренду громадянам, а також нежитлових приміщень, які на умовах оренди передані у володінні та користування фізичним чи юридичним особам приймають дольову участь у витратах на утримання та ремонту спільного майна у кондомініумі, у порядку встановленому статутом об'єднання та цим законом.

3. Не використання власниками житлових чи нежитлових приміщень, що їм належать або відмова від користування спільним майном не є підставою для звільнення власника цих приміщень повністю або частково від участі в спільних витратах на обслуговування і ремонт спільного майна в кондомініумі.

Стаття 20. Обов'язкові платежі власників житлових та нежитлових приміщень на утримання будинку та прибудинкової території

1. В кондомініумі обслуговування і ремонт приміщень, що перебувають у приватній, комунальній, державній або іншій формі власності, здійснюється за рахунок власників цих приміщень - співвласників спільного майна у кондомініумі у відповідності з чинним законодавством.

2. Власники житлових та нежитлових приміщень (фізичні і юридичні особи) в кондомініумі сплачують податок на нерухоме майно (приміщення, що перебувають у їх власності), відповідно до чинного законодавства, а при використанні власних приміщень для одержання прибутку і інші встановлені законодавством податки.

3. Власники житлових чи нежитлових приміщень в кондомініумі оплачують послуги по обслуговуванню і ремонту спільного майна у відповідності з чинним законодавством.

4. Власники житлових та нежитлових приміщень оплачують водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гаряче водопостачання, каналізацію і інші надані їм комунальні послуги об'єднанню, товариству, якщо воно виступає замовником цих послуг, або безпосередньо перераховують кошти на рахунок організацій, що надають ці послуги за тарифами для кожного виду послуг, які встановлені Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

5. Власники житлових та нежитлових приміщень несуть відповідальність за своєчасність платежів на рахунок організацій тепло, водо-, енерго-, газопостачання та водовідведення наймачами або орендарями приміщень, що їм належать у порядку передбаченому законодавством. Загальними зборами членів об'єднання може бути передбачена можливість внесення окремих платежів наймачами або орендарями у відповідності з договором найму або оренди (платежів за обслуговування і ремонт спільного майна, частини платежів за комунальні послуги) безпосередньо на рахунок об'єднання.

Стаття 21. Розміри обов'язкових платежів власників житлових та нежитлових приміщень в кондомініумі на обслуговування і ремонт спільного майна

1. Загальні розміри обов'язкових платежів на обслуговування і ремонт спільного майна в кондомініумі встановлюються загальними зборами об'єднання. При цьому плата квартиронаймачів та орендарів не повинна перевищувати плати встановленої чинним законодавством. Якщо розміри обов'язкових платежів квартиронаймачів чи орендарів на обслуговування, поточний і профілактичний ремонти, а також витрат на капітальний ремонт спільного майна перевищують розміри, встановлені чинним законодавством, власники житлових та нежитлових приміщень, в особі органів місцевої виконавчої влади або місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій можуть здійснити доплату різниці на рахунок об'єднання.

2. Розміри обов'язкових платежів кожного власника житлових чи нежитлових приміщень на обслуговування і ремонт спільного майна пропорційні його частці в праві спільної власності на спільне майно в кондомініумі (частка участі).

Стаття 22. Надання дотацій, компенсацій і субсидій в кондомініумі

Соціальний захист власників житлових приміщень, наймачів і орендарів житлових приміщень в кондомініумі здійснюється в порядку, що встановлено чинним законодавством України, відповідними рішеннями органів державної та місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування шляхом:

передачі об'єднанню, товариству встановлених державних дотацій на фінансування затрат на експлуатацію, поточний і капітальний ремонт житлового фонду, субсидій на житлово-комунальні послуги, компенсаційних коштів за надані пільги по оплаті житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян;

наданням компенсації (субсидії) на оплату житла і комунальних послуг окремим категоріям громадян з числа власників, наймачів і орендаторів відповідно до чинного законодавства;

наданням компенсацій, що передбачені для громадян, що потребують поліпшення житлових умов, безповоротних субсидій на будівництво та придбання житла в кондомініумі.

РОЗДІЛ III. УПРАВЛІННЯ КОНДОМІНІУМОМ І ЙОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Стаття 23. Управління кондомініумом

1. Для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, користування квартирами, нежитловими приміщеннями і спільним майном житлового їх власники мають право самостійно вибирати спосіб управління нерухомим майном відповідно до цього закону та чинного законодавства України.

2. Управління кондомініумом може здійснюватися шляхом:

безпосереднього управління власниками житлових та нежитлових приміщень при незначних розмірах кондомініуму і обмеженому числі власників житла (коли у кондомініумі не залежно від кількості приміщень є тільки два їх власники);

передачі власниками житлових та нежитлових приміщень функцій по управлінню кондомініумом уповноваженій органом держави чи органам місцевого самоврядування службі замовника житлово-комунальних послуг;

утворенням власниками житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку об'єднання для самостійного управління кондомініумом або для наступної передачі по договору частини або всіх функцій по управлінню фізичній особі, приватному підприємству або уповноваженій організації будь-якої форми власності (управляючому), а також іншим способом, що встановлений чинним законодавством України;

утворення за рішенням загальних зборів компактно розміщених об'єднань асоціації об'єднань, якій можуть бути делеговані певні повноваження і функції щодо управління де-яким спільним майном в кондомініумах та обслуговування і ремонту житлових будинків та належних до них будівель і споруд.

укладення угод між власниками житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках в яких кількість приміщень, що перебувають у власності, не перевищує 10.

утворенням власниками житлових та нежитлових приміщень кількох багатоквартирних будинків для самостійного управління спільним майном цих будинків, належними до них будівлями та спорудами і прибудинковими територіями, товариства власників житла.

3. Спосіб управління кондомініумі може бути змінений в будь-який час за рішенням власників житлових та нежитлових приміщень.

4. Якщо власники житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку на протязі шести місяців не вибрали способу управління кондомініумом, в якому більше 100 відсотків площі приміщень знаходиться у приватній власності, то така бездіяльність тягне за собою накладення штрафу на кожного власника житлового та нежитлового приміщення - фізичних, юридичних осіб, а також на посадових осіб, що уповноважені представляти інтереси власника в кондомініумі.

Розмір, порядок накладення штрафу встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кошти одержані в результаті накладення штрафу зараховуються до місцевого бюджету і використовуються для фінансування першого після приватизації квартир у будинку капітального ремонту та виготовлення проектів поділу мікрорайонів, кварталів на земельні ділянки (прибудинкові території) і документації про закріплення прибудинкової території за об'єднаннями.

Розгляд справ про правопорушення і накладення штрафу, контроль за використанням коштів одержаних в результаті накладення штрафу здійснюється місцевими органами Державної інспекції України з нагляду і контролю за використанням та утриманням житлового фонду і об'єктів соціально-культурного призначення яка діє відповідно до Положення про неї затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Організація управління кондомініумом.

1. Управління кондомініумом на договірних умовах безпосередньо власниками житлових та нежитлових приміщень допускається тільки у випадках, коли кондомініум включає в себе приміщення, що належить не менше як двом різним власникам та не перевищують 10.

2. В інших випадках власники житлових та нежитлових приміщень (в складі не менше десятьох) на добровільній основі вправі вибрати один із способів управління нерухомим майном, передбачених статтею 22 цього закону.

3. Вибір способу управління кондомініумом здійснюється на загальних зборах власників житлових та нежитлових приміщень. Загальні збори власників житлових та нежитлових приміщень з цього приводу може бути зібрано з ініціативи будь-якої кількості власників приміщень, забудовників, підприємства, установи, організації в господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходиться майно, органів місцевого самоуправління або іншої зацікавленої особи.

4. У випадку прийняття власниками рішення про передачу функцій по управлінню кондомініуму управляючому, чи підприємству, що здійснює обслуговування житлового фонду на території мікрорайону в якому розміщений кондомініум, службі замовника така передача відбувається по договору, що укладається в обов'язковому порядку у відповідності з цивільним законодавством.

5. У новозбудованих кондомініумах за кошти фізичних чи (та) юридичних осіб (забудовників), а також у випадку припинення діяльності житловобудівельних кооперативів обов'язково створюються об'єднання відповідно до глави VI цього закону.

Стаття 25. Організація загальних зборів по вибору способу управління кондомініумом

1. Повідомлення про проведення загальних зборів направляється особою, за ініціативою якої скликаються загальні збори, в письмовій формі і вручається кожному власнику житлових та нежитлових приміщень під розписку або шляхом поштового відправлення (заказним листом). Повідомлення направляється не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів.

2. В повідомленні про проведення загальних зборів зазначається: з чиєї ініціативи скликаються загальні збори, місце і час проведення зборів, порядок денний.

3. Кожний власник житлових чи нежитлових приміщень на загальних зборах має кількість голосів пропорційно до частки його участі, встановленої у відповідності з положенням статті 11 цього закону.

У випадку, коли в державній і (або) комунальній власності знаходиться більше 30 відсотків площі приміщень в кондомініумі, власник цих приміщень або уповноважений ним орган може прийняти рішення про перерозподіл між рештою власників житлових та нежитлових приміщень, пропорційно частки їх участі, належних йому голосів на загальних зборах (більше 30 відсотків).

4. Загальні збори членів об'єднання правомочні, якщо на них присутні власники житлових та нежитлових приміщень або їх представники, що володіють більше ніж 50 відсотками голосів від загального числа власників житлових та нежитлових приміщень.

У випадку відсутності кворуму ініціатор призначає нову дату, місце і час проведення загальних зборів. Новопризначені загальні збори можуть бути скликані не раніше 48 годин і не пізніше 30 діб з моменту зборів, що не відбулися.

5. Загальні збори власників житлових та нежитлових приміщень веде ініціатор чи обрана із групи ініціаторів зборів особа. У випадку відсутності ініціатора установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх власників житлових та нежитлових приміщень або їх представниками.

Для ведення протоколу зборів обирається секретар зборів.

6. На загальних зборах власників житлових та нежитлових приміщень, по вибору способів управління кондомініумом, приймається рішення, яким затверджується один із способів управління майном кондомініуму, який передбачений у статті 22 цього закону.

7. Рішення приймається більшістю голосів присутніх на загальних зборах власників житлових та нежитлових приміщень або їх представників і оформляється протоколом.

8. Рішення загальних зборів , прийняте в установленому вище порядку, являється обов'язковим для всіх власників житлових та нежитлових приміщень, в тому числі для тих, які незалежно від причин не прийняли участі в голосуванні або голосували проти.

9. У випадку, якщо на протязі шести місяців, з моменту коли у приватну власність передано більше ніж 100 відсотків житлових та нежитлових приміщень їх власники не обрали, відповідно до пункту 2 статті 23 цього закону, одного із способів управління кондомініумом то до них застосовуються санкції передбачені пунктом 4 статті 23 цього закону.

Стаття 26. Обслуговування і експлуатація нерухомого майна в кондомініумі

1. Для реалізації завдання збереження нерухомого майна в кондомініумі, безпеки і комфортності проживання або перебування в ньому громадян обслуговування і експлуатація нерухомості в кондомініумі повинні здійснюватися фізичними або юридичними особами, що мають ліцензію на здійснення ремонтно-експлуатаційної чи будівельної діяльності у випадку, якщо закон вимагає наявність такої ліцензії.

2. Фізичні і юридичні особи, що здійснюють ремонтно-експлуатаційну діяльність, виконують роботи по утриманню і ремонту нерухомого майна, надання комунальних послуг, будівництву додаткових об'єктів в кондомініумі (власниками житлових та нежитлових приміщень, об'єднанням, товариством або уповноваженими ним на це управляючим - фізичним особам або організаціями).

3. Ремонтно-експлуатаційне обслуговування кондомініуму може здійснюватися безпосередньо членами об'єднання, які мають певні професійні навики та необхідну кваліфікацію. Об'єднання, товариство повинно мати відповідний дозвіл (ліцензію) на відповідні види діяльності, якщо законом ці види діяльності віднесені до переліку, що підлягають ліцензуванню.

РОЗДІЛ IV. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ОБ'ЄДНАННЯ, ТОВАРИСТВА, АСОЦІАЦІЇ КОНДОМІНІУМІВ

Стаття 27. Організація об`єднань, товариств, асоціацій кондомініумів та об`єднань забудовників

Організація об`єднань, товариств, асоціацій кондомініумів та об`єднань забудовників здійснюється відповідно до Положення про створення об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, товариств власників житла, асоціацій кондомініумів та об`єднань забудовників, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 28. Правовий статус об'єднання, товариства, асоціації кондомініумів та об`єднання забудовників

1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, товариство власників житла, асоціація кондомініумів та об`єднання забудовників є юридичні особи, мають печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку.

2. Об'єднання, товариство та асоціація не мають на меті одержання прибутку з метою його розподілу між їх членами. Вони створюється і діють у відповідності з цим законом і своїм статутом та іншими законодавчими актами.

Стаття 29. Організація об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в існуючому житловому фонді

З ініціативою про створення об`єднання може виступати колишній одноосібний власник багатоквартирного будинку, уповноважений ним орган, фізичні чи юридичні особи - власники житлових чи нежитлових приміщень.

Стаття 30. Реорганізація об`єднання забудовників та житлово-будівельних кооперативів в об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

1. Після прийняття Державною приймальною комісією новозбудованого, за кошти членів об'єднання забудовників, багатоквартирного житлового будинку в експлуатацію та оформлення органами місцевого самоврядування свідоцтв про право власності на житлові та нежитлові приміщення їх власникам, об'єднання забудовників обов'язково, на протязі 3 місяців, перереєстровується в об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

2. Житлово-будівельний (житловий) кооператив, в якому всі члени набули на житлові приміщення право власності відповідно до статті 15 Закону України "Про власність" обов`язково, на протязі 3-х місяців перереєстровується в об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

3. Перереєстрація об`єднань забудовників та житлово-будівельних кооперативів в об`єднання співвласників багатоквартирних будинків здійснюється відповідно до Положення затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Стаття 31. Порядок реєстрації об'єднання, товариства, асоціації кондомініумів та об`єднання забудовників

Порядок державної реєстрації об`єднань, товариств, асоціацій кондомініумів та об`єднань забудовників встановлюється Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ V. ДІЯЛЬНІСТЬ ОБ'ЄДНАННЯ, ТОВАРИСТВА ТА АСОЦІАЦІЇ

Стаття 32. Права об'єднання

1. Об'єднання має право:

визначати порядок обслуговування і ремонту спільного майна кондомініуму;

на конкурсних засадах визначати підрядника, укладати договори на управління і/або обслуговування і ремонт спільного майна, в тому числі приміщень, що знаходяться на праві спільної власності в кондомініумі членів об'єднання, з будь якою фізичною особою або юридичною особою будь-якої форми власності у відповідності з чинним законодавством;

організовувати власне будинкоуправління для обслуговування нерухомого майна в кондомініумі, яке користується правами житлово-комунальної організації і розрахунковим рахунком об'єднання;

визначати кошторис об'єднання на рік, включаючи необхідні витрати по поточній експлуатації та ремонту спільного майна, витрати на капітальний ремонт і реконструкцію, спеціальні внески і відрахування в резервний фонд, а також видатки на інші встановлені цим законом і статутом об'єднання цілі;

встановлювати на основі прийнятого річного кошторису об'єднання розміри платежів, зборів і внесків для кожного власника житлових та нежитлових приміщень у відповідності до його частки участі;

виконувати роботи і надавати послуги членам об'єднання ;

до реформи оплати праці займатися підприємницькою діяльністю;

користуватися кредитами банків в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством;

брати на баланс спільне майно кондомініуму;

захищати права та законні інтереси власників житлових та нежитлових приміщень в органах державної влади і місцевого самоврядування, в судах;

мати у власності приміщення в кондомініумі;

передавати на договірних умовах матеріальні і грошові цінності особам, що виконують роботу для об'єднання і надають йому послуги;

продавати і передавати комерційним та некомерційним організаціям, громадянам, обмінювати, здавати в оренду, передавати по договору найму обладнання, інвентар і інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу фонду об'єднання, якщо вони зношені або морально застаріли.

У випадку, якщо у багатоквартирному будинку виявлено безгосподарне житлове приміщення його відчуження фізичним чи юридичним особам, які не є членами об`єднання, здійснюється тільки при письмовій відмові об`єднання про його придбання.

2. У випадку, коли це не пов'язано з порушенням прав і інтересів, які охороняються законом, власників житлових та нежитлових приміщень, об'єднання може:

надавати в користування або обмежене користування об'єкти спільного майна будь-якій особі або особам;

у відповідності з містобудівними нормами і правилами у встановленому порядку добудовувати, перебудовувати із зносом або без нього об'єкти спільного майна, що знаходяться у власності об'єднання;

отримувати у безстрокове користування або у власність земельні ділянки для здійснення житлового будівництва, будівництва господарських та інших будівель ї їх подальшої експлуатації;

здійснювати у відповідності з містобудівними нормами і правилами забудову на прилеглій і закріпленій чи переданій у власність земельній ділянці;

вступати в асоціацію кондомініумів і передавати при цьому їй на баланс певну частину нерухомого майна кондомініуму та функцій і повноважень щодо його утримання та управління ним.

вчиняти інші дії і укладати угоди, що відповідають меті і завданням об'єднання.

Стаття 33. Права товариства

Товариство має право:

визначати порядок обслуговування і ремонту будинків;

на конкурсних засадах визначати підрядника, укладати договори на управління і/або обслуговування і ремонт будинків, та підтриманню належного санітарного стану у будинку та на прибудинковій території з будь якою фізичною особою або юридичною особою будь-якої форми власності у відповідності з чинним законодавством;

організовувати власне будинкоуправління для обслуговування нерухомого майна в кондомініумах;

визначати кошторис товариства на рік, включаючи необхідні витрати по поточній експлуатації та ремонту будинків, витрати на капітальний ремонт і реконструкцію, спеціальні внески і відрахування в резервний фонд, а також видатки на інші встановлені цим законом і статутом товариства цілі;

встановлювати на основі прийнятого річного кошторису товариства розміри платежів, зборів і внесків для кожного власника житлових та нежитлових приміщень у відповідності до його частки участі;

виконувати роботи і надавати послуги членам товариства;

до реформи оплати праці займатися підприємницькою діяльністю;

користуватися кредитами банків в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством;

передавати на договірних умовах матеріальні і грошові цінності особам, що виконують роботу для товариства і надають йому послуги;

продавати і передавати комерційним та некомерційним організаціям, громадянам, обмінювати, здавати в оренду, передавати по договору найму обладнання, інвентар і інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу фонду товариства, якщо вони зношені або морально застаріли.

Крім того, товариство має привілеєве право на викуп в органі місцевого самоврядування безгосподарного житлового приміщення в кондомініумі.

Стаття 34. Права асоціації

1. Асоціація має право:

встановлювати на основі прийнятого річного кошторису розміри платежів, зборів і внесків для кожного члена асоціації у відповідності до частки переданого ним асоціації на баланс майна;

виконувати роботи і надавати послуги членам асоціації;

захищати права та законні інтереси членів асоціації в органах державної влади і місцевого самоврядування, в судах;

до реформи оплати праці займатися підприємницькою діяльністю;

користуватися кредитами банків в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством;

мати у власності приміщення набуті за кошти асоціації у встановленому законом порядку;

передавати на договірних умовах матеріальні і грошові цінності належні асоціації особам, що виконують роботу для асоціації і надають їй послуги;

продавати і передавати комерційним та некомерційним організаціям, громадянам, обмінювати, здавати в оренду, передавати по договору найму належне асоціації обладнання, інвентар і інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу асоціації, якщо вони зношені або морально застаріли.

2. У випадку, коли це не пов'язано з порушенням прав і інтересів, які охороняються законом, членів асоціації та власників житлових та нежитлових приміщень асоціація може:

отримувати у безстрокове користування або у власність земельні ділянки для здійснення житлового будівництва, будівництва господарських та інших будівель за кошти асоціації і їх подальшої експлуатації;

здійснювати у відповідності з містобудівними нормами і правилами забудову на виділеній їй для цього земельній ділянці;

вчиняти інші дії і укладати угоди, що відповідають меті і завданням асоціації.

Стаття 35. Права об'єднання, товариства по забезпеченню виконання власниками приміщень своїх обов'язків

1. У випадку не виконання власниками житлових та нежитлових приміщень своїх обов'язків по участі у спільних видатках об'єднання, товариство має право пред'явити до такого власника позов з вимогою компенсації за несплату обов'язкових платежів і несплату інших загальних видатків і внесків, встановлених статутом та чинним законодавством.

2. Об'єднання, товариство може вимагати повного відшкодування нанесених йому збитків власником житлових чи нежитлових приміщень шляхом невиконанням зобов'язання про оплату обов'язкових платежів і сплати інших загальних видатків і внесків у встановленому цивільним законодавством порядку, в тому числі судовому.

3. Об'єднання, товариство на загальних зборах може прийняти рішення про списання боргів його членів у випадку виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна кондомініуму, на суму боргу. У такому випадку сума, на яку виконана робота фізичною особою, не вважається прибутком фізичної особи і оподаткуванню не підлягає.

4. У випадках систематичної несплати членом об'єднання, товариства видатків на утримання спільного майна кондомініуму, обов'язкових зборів та платежів, або систематичного псування спільного майна кондомініуму об'єднання, товариство має право звернутися в суд з позовом про примусовий продаж житлового чи нежитлового приміщення, власником якого є член об'єднання та про переселення його в інші приміщення.

Стаття 36. Права асоціації по забезпеченню виконання своїх зобов'язань її членами

У випадку ухилення члена асоціації від сплати необхідних коштів для утримання переданого ним на баланс асоціації нерухомого майна кондомініуму, інших зборів встановлених рішенням членів асоціації, порушення положень статуту асоціації члени асоціації можуть прийняти рішення про припинення членства в асоціації. При цьому виключений з асоціації член зобов'язаний погасити, в місячний термін, борг в сумі затрачених коштів на утримання переданого ним на баланс асоціації майна.

Стаття 37. Обов'язки об'єднання, товариства

Об'єднання, товариство зобов'язане:

забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна кондомініуму;

визначати розміри платежів, що вносяться членами об'єднання, товариства;

забезпечувати виконання вимог цього закону, інших нормативних та піднормативних правових актів, а також статуту об'єднання, товариства;

виконувати в порядку передбаченому чинним законодавством договірні зобов'язання;

забезпечити виконання всіма членами об'єднання їх обов'язків по утриманню і ремонту нерухомого майна в кондомініумі;

забезпечувати належний санітарний і технічний стан загального майна в кондомініумі (-ах);

забезпечити дотримання інтересів всіх членів об'єднання, товариства при встановлені умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілу між членами об'єднання, товариства затрат на ремонт спільного майна в кондомініумі;

припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і у встановлених межах розпорядження власниками житлових чи нежитлових приміщень спільним майном кондомініуму;

у випадках, передбачених законодавством, статутом об'єднання, товариства представляти інтереси членів об'єднання, товариства в житлових питаннях, питаннях власності, а також в інших відносинах з третіми особами.

Стаття 38. Обов`язки асоціації

Асоціація зобов'язана:

забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан переданого на баланс асоціації майна кондомініумів;

визначати розміри платежів, що вносяться членами асоціації;

забезпечувати виконання вимог цього закону, інших нормативних та піднормативних правових актів, а також статуту асоціації;

виконувати в порядку передбаченому чинним законодавством договірні зобов'язання;

забезпечити дотримання інтересів всіх членів асоціації при встановлені умов і порядку володіння, користування і розпорядження переданим на баланс асоціації майном кондомініумів, розподілу між членами асоціації затрат на ремонт цього майна;

припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і у встановлених межах розпорядження власниками житлових та нежитлових приміщень спільним майном кондомініумів;

у випадках, передбачених законодавством, статутом асоціації, представляти інтереси членів асоціації в житлових питаннях, питаннях власності, а також в інших відносинах з третіми особами.

Стаття 39. Діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, товариства власників житла, асоціації кондомініумів та об`єднань забудовників

Діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, товариства власників житла, асоціації кондомініумів та об`єднання забудовників здійснюється з урахуванням норм цього закону, чинного законодавства України та на підставі статуту, положення якого повинні відповідати Типовому статуту про них, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 40. Засоби і майно об`єднання, товариства та асоціації

1. Засоби об`єднання, товариства та асоціації складаються з:

вступних і інших добровільних внесків, обов'язкових платежів членів об'єднання, товариства чи асоціації;

доходів від господарської (а до впровадження реформи системи оплати праці - комерційної) діяльності об`єднання, товариства чи асоціації, що направляються на здійснення мети, завдань і обов'язків об`єднання, товариства чи асоціації перелічених у цьому законі;

для об'єднань, товариств - субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та компенсацій за громадян, що користуються пільгами щодо оплати житлово-комунальних послуг;

інших надходжень.

2. За рішенням загальних зборів об'єднання, товариство чи асоціація може частину вільних грошових коштів, за виключенням прибутку від комерційної діяльності, розміщувати в облігації, сертифікати, акції та інші цінні папери.

3. За рішенням загальних зборів об`єднання, товариство чи асоціація можуть створюватися спеціальні фонди, витрати з яких здійснюються на цілі, що відповідають передбаченим в статуті завданням. Порядок створення спеціальних фондів передбачається загальними зборами.

4. У власності об`єднання, товариства чи асоціації можуть знаходитися рухоме та нерухоме майно, придбане за кошти об`єднання, товариства чи асоціації, а також для об`єднання - нерухоме майно, що входить до складу кондомініуму.

Стаття 41. Господарська діяльність об`єднання, товариства, асоціації

1. Для досягнення цілей, заради яких створено об`єднання, товариство, асоціація, вони мають право займатися господарською, а до завершення реформування системи оплати праці -комерційною діяльністю, передбаченою у статуті об`єднання, товариства чи асоціації, у відповідності з цією статтею.

2. Об`єднання, товариство, асоціація може займатися наступними видами господарської діяльності:

управлінням обслуговування, експлуатації і ремонту нерухомого майна в кондомініумі або нерухомого майна кондомініумів, членів асоціації;

будівництвом додаткових приміщень та об'єктів спільного майна в кондомініумі чи асоціації;

передачею в оренду, найм, відчуженням нерухомого майна, що знаходиться у власності об`єднання, товариства чи асоціації, а у випадку недостатньої кількості засобів, необхідних для утримання наявного майна і прирощенням цього майна.

об`єднання - передачею в оренду, найм, відчуження спільного нерухомого майна кондомініуму.

4. За рішенням загальних зборів членів об`єднання, товариства чи асоціації дохід одержаний в результаті господарської об`єднання, товариства чи асоціації, використовується для оплати витрат по утриманню в належному санітарно-технічному та протипожежному стані спільного майна кондомініуму або спрямовується в спеціальні фонди, що витрачаються на цілі, що відповідають передбаченим в статуті та цьому законі завдання.

Стаття 42. Незалежність прав власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку

1. Приватний власник житлових та нежитлових приміщень у житловому багатоквартирному будинку може здати в оренду житлові та нежитлові приміщення для ведення господарської, комерційної та іншої не забороненої законодавством діяльності після прийняття відповідним органом рішення про переведення житлових приміщень на термін дії договору оренди у нежитлові з додержанням вимог пункту 2 цієї статті.

2. Предметом договору оренди житлових та нежитлових приміщень для ведення господарської, комерційної та іншої не забороненої законодавством діяльності може бути лише квартира чи нежитлове приміщення, що розміщені на першому поверсі житлових багатоквартирних будинків і мають окремий вихід на вулицю із дотриманням орендарем норм чинного законодавства, протипожежних та інших нормативів.

У договорі оренди такого приміщення, що укладається в письмовій формі, обов'язково зазначаються: предмет договору, мета використання приміщень, номер і дата видачі дозволу на ведення зазначеної діяльності, термін, на який укладається договір, обов'язки та права орендаря і орендодавця, інші умови.

3. Не допускається передача в оренду житлового чи нежитлового приміщення для ведення господарської, комерційної та іншої не забороненої законодавством діяльності, якщо це буде обмежувати права інших власників (користувачів) і завдавати шкоду навколишньому середовищу. Спори щодо припинення (заборони) використання житла для зазначеної діяльності розглядаються судом за позовом особи, чиї права порушено.

Власник і особа, якій передано житлове чи нежитлове приміщення для ведення господарської, комерційної та іншої не забороненої законодавством діяльності, несуть однакову відповідальність за заподіяні ними збитки. Власник має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі заподіяних збитків.

4. Об'єднання в своєму статуті має право в розумних межах обмежувати цілі використання нежитлових приміщень в кондомініумах, що знаходяться у власності членів об'єднання, тільки у випадках, коли це пов'язано з захистом прав і інтересів інших членів об'єднання.

5. Власник житлових та нежитлових приміщень у всіх інших випадках володіє, користується і розпоряджається цими приміщеннями відповідно до Закону України "Про власність" та цивільного законодавства.

Стаття 43. Право на створення членами об`єднань і товариств органів самоорганізації населення

Мешканців будинків в яких створено об`єднання співвласників багатоквартирних будинків чи товариство власників житла мають право виступати з ініціативою про створення будинкового, вуличного, квартального або іншого органу самоорганізації населення.

Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначається законом.

Стаття 44. Захист прав кредиторів, що надають іпотечні позики

1. Члени об'єднання і об'єднання мають право укладати угоди про іпотеку, використовуючи в якості застави належне їм в кондомініумі нерухоме майно. Об'єднання може домовитися з кредитором або кредиторами про те, що воно приймає на себе певні зобов'язання по відношенню до них, включаючи наступне:

повідомляти у письмовій формі кредитора про факти, що негативно впливають або можуть мати негативно впливати на фізичному стані нерухомості в кондомініумі і фінансовий стан об'єднання;

повідомляти в письмовій формі про заборгованість членів об'єднання - власника заставленого приміщення по платежах у спільних витратах або про будь-які інші наміри об'єднання стягнути заборгованість з члена об'єднання у загальних витратах через звернення стягнення на нерухомість, що є предметом іпотеки;

не змінювати відповідних положень статуту об'єднання без згоди кредитора;

не вчиняти визначених угодою дій, що стосуються нерухомого майна в кондомініумі, включаючи будь-яку форму відчуження, застави, передачу інших майнових прав на об'єкти власності, ліквідацію або реорганізацію об'єднання, а також заставу або передачу прав на майбутні прибутки або інші надходження об'єднання;

по інших питаннях, що не суперечать цьому закону, по яких досягнута домовленість об'єднання і кредитора.

2. Основні положення угод з кредиторами, що надають іпотечні позики, можуть бути включені в статут об'єднання в якості договірних зобов'язань об'єднання перед будь-якими теперішніми або майбутніми членами об'єднання.

3. Кредитор, що надає позику під заставу будь-якої частини нерухомого майна в кондомініумі, має право перевірити фінансову документацію об'єднання. По запиту кредитора об'єднання зобов'язано надати копію останнього фінансового звіту.

Стаття 45. Страхування майна об'єднання

1. Об'єднання може здійснювати страхування майна, що належить йому, а також включеного в список спільного майна, від будь-яких видів ризику прямих фізичних збитків і може здійснити страхування відповідальності з метою захисту об'єднання і членів об'єднання у випадку позову збитків, що нанесені майну або фізичним особам на об'єктах спільного майна.

2. Члени об'єднання - власники житлових чи нежитлових приміщень в кондомініумі здійснюють страхування належних їм приміщень самостійно.

3. У випадку збитків, що нанесені кондомініуму в результаті страхового випадку, страхова сума виплачується об'єднанню або спеціально призначеному довіреному представникові для наступного використання в інтересах членів об'єднання, відповідно до мети створення об'єднання, і іпотечних кредиторів.

4. Сума страхових виплат, що отримані для компенсації збитків від нещасного випадку, в першу чергу використовується на відновлення та ремонт кондомініуму, якщо об'єднання не прийме рішення ліквідувати об'єднання. В останньому випадку одержувач страхової компенсації - об'єднання або його довірений представник - розподіляє кошти серед кредиторів, що надали позики під заставу нерухомості в кондомініумі, у відповідності з законодавством. Залишки коштів після сплати інших, встановлених законодавством платежів, у випадку наявності таких, розподіляється серед членів об'єднання у відповідності до їх частки участі.

РОЗДІЛ VI. ПРАВОВІДНОСИНИ КОМУНАЛЬНИХ СЛУЖБ З ОБ`ЄДНАННЯМИ, ТОВАРИСТВАМИ

Стаття 46. Обслуговування внутрішньобудинкових мереж в будинках, де створені об`єднання, товариства

Підприємства, що надають послуги енерго-, газо-, тепло-, водопостачання та водовідведення здійснюють обслуговування внутрішньобудинкових інженерних комунікацій, через які вони надають послуги мешканцям квартир самостійно, або силами державних підприємств, що обслуговують житловий фонд, якщо комунальні підприємства уклали з ними відповідний договір. Незалежно від того чи укладений такий договір з об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків або товариством власників житла комунальні підприємства обов`язково обслуговують внутрішньобудинкові комунікації в будинках в яких створені об`єднання чи товариство.

У випадку, якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку чи товариство власників житла виявило бажання самостійно обслуговувати внутрішньобудинкові мережі, то тариф на відповідну послугу для мешканців цього будинку знижується на суму, яка передбачена для виконання робіт по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж.

Стаття 47. Розрахунки за комунальні послуги з підприємствами виробниками цих послуг

Якщо об`єднання чи товариство виявило бажання бути єдиним замовником комунальних послуг, то між ним та надавачами послуг укладається договір про надання комунальних послуг. В цьому випадку об`єднання чи товариство збирає кошти у мешканців будинків та користувачів нежитлових приміщень і сплачує їх підприємству надавачу послуг.

Якщо в даному населеному пункті розрахунок за одержані житловокомунальні послуги здійснюється через єдину розрахункову книжку, а об`єднання співвласників багатоквартирного будинку чи товариство не виявило бажання виступати єдиним замовником комунальних послуг, то об`єднання чи товариство вправі вимагати у комунальних підприємств укладення угоди про надання їх послуг з безпосередніми користувачами цих послуг - мешканцями квартир, їх частин чи нежитлових приміщень.

При цьому комунальні послуги населенню надаються відповідно до положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ VII. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей закон вступає в силу з дня його офіційного опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

подати на розгляд Верховної Ради України протягом трьох місяців з дня прийняття Закону пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

прийняти інші рішення, що пов'язані з виконанням цього Закону;

забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів і скасування тих актів, що суперечать цьому Закону.