ПОТЕНЦІЙНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ РИЗИК ГЕОДИНАМІЧНИХ ЗОН

Буряк Г.О., Отрішко О.В. Потенційний екологічний ризик геодинамічних зон. Тези на участь у ІХ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Екологія. Людина. Суспільство", НТУУ "КПІ", Київ, 17-19 травня 2006.


Прогнозування розташування сучасних геодинамічних аномалій є актуальною та важливою екологічною задачею, рішенню якої приділялось недостатньо уваги.

Геодинамічні зони (ГДЗ) являють собою межі блоків земної кори різної тектонічної активності певних розмірів в плані і протяжності на глибину, по яких вірогідні переміщення [1]. В межах ГДЗ ущільнені, тріщинуваті породи забезпечують підвищену фільтрацію як природних, так і техногенно-забруднених вод, а також паро-водних і газоподібних потоків різних хімічних елементів і з'єднань, у тому числі і агресивних до інженерних конструкцій. Одночасно вони є найкращими шляхами енергомасопереносу та флюїдної активності. Геофізичні і геохімічні аномалії над ГДЗ створюють дискомфортну ситуацію для людини, а у ряді випадків приводять до важких захворювань. Ці зони називають геопотогенними. В їх межах ГДЗ спостерігаються обвали, обводнення грунтів, збільшується число аварій на транспорті, відбуваються деформації будівель і споруд, розриви мереж міських комунікацій. і трубопроводів [2].

З метою виявлення і картування ГДЗ, як ділянок екологічного ризику, на кар’єрі Вершина Просянівського родовища первинних каолінів у західному блоці Приазов’я, розрізи 450 розвідувальних свердловин з відстанню від 40 до 100 м вивчені методами структурно-геодинамічного картування (СГДК). Цей метод є системою геолого-геофізичних способів виявлення і дослідження в гірському масиві сучасних тектонічних деформацій і розшифровки їх геологічної природи. Застосований азимутальний метод СГДК–А, заснований на дослідженні азимутної неоднорідності електропровідності грунтових і верхньої частини покривних відкладень (до глибини 2,5м) і газовий метод по вуглекислому газу СГДК-Г [3].

Аномалії азимутної неоднорідності електропровідності грунтів та вуглекислого газу, накладаючись, виявили ГДЗ переважно діагонального північно-східного та північно-західного напрямків, що характерно для розривних дислокацій. По ним спостерігається й інтенсивне обводнення, небезпечне для робітників і техніки.

Хімічний аналіз каолінів на південно-східному борті кар’єру показав підвищений вміст шкідливих домішок FeO та СаО у межах закартованих методами СГДК геодинамічних зонах. Така геохімічна аномалія у верхній частині покладу обумовлена високою активністю інфільтраційних процесів.

Дослідження мають велике науково-теоретичне і практичне значення для подальшого прогнозування гірничо-геологічних умов експлуатації цього і інших родовищ корисних копалин, планування гірничих робіт на кар’єрах і розробки ефективних заходів компенсування негативного екологічного впливу геодинамічних зон (наприклад, встановлення системи насосів при значних водопритоках), а також для прогнозування на ще не розкритих площах. морфологічних і якісних показників каолінових покладів.

Бібліографічний перелік:

1. Дудник В.А., Корчемагин В.А., Воевода Б.И. / Выделение геодинамических зон по данным тектонофизических исследований // Наукові праці Донецького національного технічного університету. – Донецьк, ДонНТУ – 2005. – №96 – С. 91-95.

2. Панов Б.С., Алехин В.И. Просяновское месторождение каолинов и его тектонические особенности//Наукові праці Донецького національного технічного університету. – Донецьк, ДонНТУ – 2005. – №96 – С. 91-95.

3. Панов Б.С., Рябоштан Ю.С., Тахтамиров Е.П., Алехин В.И. / О новом методе структурно- геодинамических исследований // Советская геология. 1984. №1. С.66-75.