ГІДРОГЕОЛОГІЯ ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ

Територія району робіт належить до великої гідрогеологічної структури 1-го порядку – Донецької гідрогеологічної складчастої області. Уся територія даної структури поділяється на дві частини: північно-східну, котра відповідає Бахмутсько - Торецькому гідрогеологічному району, і південно-західну частину, що відповідає Центральному гідрогеологічному району. Границя між ними проводиться по контуру поширення нижньопермських відкладів. Основна частина території району, а також і ділянка родовища, знаходиться в межах Центрального гідрогеологічного району.

У геологічній будові району робіт бере участь литолого-стратиграфічний комплекс, що складається з нижньопермских відкладень (слов'янська звита) і неогенових відкладень (новопетрівская звита), перекритих нижньо-верхньочетвертинними відкладеннями вододільних рівнин і їхніх схилів.

Відповідно до геологічної будови в межах району робіт виділяються наступні водоносні горизонти:

1. Водоносний горизонт нижньо-верхньочетвертинних еолово-делювіальних відкладень.

2. Водоносний горизонт новопетрівської звити нижньонеогенових відкладень

3. Водоносний горизонт нерасчленованих відкладів межигорської та берекської світ

Водоносний горизонт нижньо-верхньочетвертинних еолово-делювіальних відкладень має дуже обмежене поширення. Водомісткі породи представлені лесовидними суглинками та супісками.

Описуваний водоносний горизонт у місцях свого поширення має вільну поверхню дзеркала ґрунтових вод із глибиною залягання від 0,9 м до 15-20м. Потужність водоносного горизонту змінюється від 1 до 21,8 м, у середньому складає 5-10м.

Водозбагачення його невелике, що пов’язано з високою глинистістю відкладів, і в більшості випадків дебіти свердловин не перевищували 0,001-0,34л/с при зниженні рівня на 6,8-7,1м. Коефіцієнти фільтрації суглинків за даними відкачок із свердловин складають 0,002-0,28 м/добу, водопровідність змінювалася від 0,01 до 5,6м2/добу.

Переважне значення мають води сульфатного натрієво-магнієвого і змішаного катіонного складу, мінералізація яких змінюється від 1,3 до 8,3г/дм3, у більшості складає 3-5 г/дм3. Рідше поширені води сульфатно-гідрокарбонатні натрієво - магнієві, кальцієво- магнієві і змішаного складу з мінералізацією від 0,7 до 2,8 г/дм3. Води, як правило, дуже жорсткі, величина загальної жорсткості складає від 5 до 46 мг-экв/дм3, найбільш характерна величина 15-25 мг-экв/дм3.

Живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів по всій площі його поширення, розвантаження вод відбувається в нижчезалягаючі водоносні горизонти та місцеву гідрографічну мережу.

Через низьку якість води і незначне водозбагачення водоносний горизонт в четвертинних елювіальних та еолово-делювіальних відкладах не придатний для централізованого господарсько-питного водопостачання і використовується лише для водопостачання колодязями індивідуальних господарств.

Водоносний горизонт новопетрівської звиті нижньонеогенових відкладень (N1np). користується широким поширенням у межах району. Загальна потужність відкладів змінюється від 0,5 до 25,0 м. На значній частині свого поширення відклади здреновані гідрографічною мережею, у зв'язку з чим вони або безводні, або обводнені лише частково, порядку 0,5-7,9 м всієї потужності відкладів. Залягає водоносний горизонт на глибині 2,5- 50,0м. Водомісткі породи представлені пісками тонко-дрібнозернистими, у різному ступені глинистими, іноді з прошарками глин.

Залягає водоносний горизонт, в основному, на відкладах палеогену та карбону, з водоносними горизонтами яких має гідравлічний зв'язок. На ділянках розвитку водотривких порід він ізольований від нижчезалягаючих водоносних горизонтів і є самостійним. Зверху описуваний горизонт перекритий четвертинними відкладами. На відкритих схилах його відклади мають виходи на денну поверхню.

Живлення водоносного горизонту відбувається, в основному, за рахунок атмосферних опадів шляхом інфільтрації останніх на відкритих схилах рік і балок, а також шляхом перетоку ґрунтових вод з вищезалягаючого водоносного горизонту четвертинних еолово-делювіальних відкладів. Розвантаження здійснюється в місцеву гідрографічну мережу. Підземні води описуваного горизонту в господарсько-питних цілях використовуються рідко і тільки колодязями індивідуального користування. Водоносний горизонт є незначним, але основним джерелом обводнювання гірських виробок за рахунок підземних вод при відпрацьовуванні родовищ вогнетривких глин.

Водотривка товща новопетрівських відкладів – N1np на території району робіт розвита, виявлена і вивчена на ділянках розвідки вогнетривких глин.

Представлена водотривка товща глинами сірими, від світло-сірих до темно-сірих, рідше зустрічаються строкатозабарвлені (вохристо-жовті, блідо-рожеві, рожеві й ін.). Будова товщі глин складна і характеризується невитриманістю, мінливою потужністю, нерідко розчленовується на дві-три пачки. Залягає товща глин на глибині від 5-10м до 20-40м. Загальна потужність їх коливається від 1 до 14м, переважає потужність глин 4-5 м. Коефіцієнт фільтрації глин, розрахований за даними розвідки глин і гідрознімальних робіт, склав 9 . 10-5м/добу.

Водоносний горизонт межигорсько-берекських відкладів верхнього палеогену (Р3 mz-br) за характером поширення аналогічний вищеописаному новопетрівському водоносному горизонту. Потужність межигірсько-берекських відкладів варіює в межах від 1-2 до 20 м, рідко досягає 30 м. На значній частині свого поширення відклади здреновані гідрографічною мережею, у зв'язку з чим на вододілах обводнена лише частина всієї потужності відкладів, що складає 1 – 6 м поблизу границь виходів відкладів на денну поверхню, до 20м під осадками неогену; середня потужність складає 10-15 м.

Водоносний горизонт не зробить впливу на відпрацьовування ділянки, тому що залягає нижче корисної копалини та у зв'язку з тим, що завдяки дренуючому впливу ярово-балкової системи обводнений лише частково в нижній частині розрізу.