Про себе коротко:
Середній бал в період навчання в університеті 4,86.
Вільно володію українською, російською, англійською мовами.
Маю досвід роботы з:
Операційні системи Windows 95/98/2000/XP
Програмне забезпечення: MS Office 2000, NetCracker Profesional, AutoCAD 2005, Navision Axapta
Люблю: активний відпочинок, плавати, танцювати, мандрувати.
Коротка біографія:
Про дитинство
Народилася 6 січня 1984 року. Я була першою дитиною в сім'ї, тому всі зі мною носилися:
батьки, бабусі з дідусями. У дитинстві швидко розвивалася, рано навчилася читати і писати,
але в школу пішла пізно – в 7 з половиною років. Тому можна сказати, що дитинство вдалося.
Про школу
У школі мені всі предмети давалися легко, особливо полюбляла англійську мову. Гадаю,
багато залежить від того, яке відношення у вчителя до дітей. У нашої першої вчительки
по англійському були золотий характер і сталеві нерви. Вона прищепила нам, маленьким
хуліганам, любов до англійської мови і іноземної культури. На уроках ми вивчали пісні,
ставили сценки. Найкращі спогади тих років у мене пов'язані з книжкою Happy English.
У старших класах захоплювалася точними науками, а гуманітарні мені давалися насилу.
Так і не прочитала «Війну і мир», не любила писати твори. З восьмого класу брала участь
в олімпіадах з англійської мови, майже завжди займала призові місця.
З шкільних предметів добре відклалися в пам'яті хімія, українська мова, тому що вчителі
були строгі; а також біологія, тому що з дитинства люблю всяку живність.
Закінчила школу із золотою медаллю. Вважаю, що цим варто пишатися, тому що вона була
досягнута за рахунок працьовитості і старанності – якостей, які допомагають добитися
успіху.
Про університет
Вибір спеціальності за мене зробили батьки. Якби я у той час думала своєю головою,
то напевно б не вчилася на одній з найпрестижніших спеціальностей у вузі. Спасибі їм
за це.
Телекомунікації для мене – це можливість спілкуватися з освіченими людьми, можливість
постійно навчатися і розвиватися, знайти хорошу і оплачувану роботу.
У університеті почалося нове життя – з'явилася необхідність самій заробляти оцінки,
самій відповідати за свої вчинки, оскільки носитися з нами (як було в школі) вже було
нікому. З університетом пов'язані найвеселіші спогади. Причому однаково цікавими були
як процес отримання знань, так і саме спілкування в студентській компанії. Так
продовжувалося до 4 курсу, поки я не потрапила на практику в серйозну компанію.
Тоді я зрозуміла, як виглядає доросле життя. Поступово з'явилися інтереси ширшого
плану, одного навчання у вузі стало недостатньо.
Зараз працюю над магістерською роботою на тему «Розподілена інформаційна мережа
підприємства ТОВ «АЗОКМ» з підвищеними вимогами до надійності і безпеки». Для мене
ця тема цікава перш за все своєю наближеністю до практики, а також тим, що є можливість
проконсультуватися з фахівцями в цій області.
Про спорт
З третього класу стала займатися спортом. Я була найвища в класі, і тому мене записали
у волейбольну команду. Чесно кажучи, не любила цей вид спорту і всіляко ухилялася від
нього протягом трьох років. Кілька разів навіть брала участь в районних змаганнях. Зараз
я вдячна вчителям фізкультури, які примушували мене займатися волейболом. Основні навики
залишилися надовго. Коли я прошу хлопців взяти мене в команду, то вони спочатку сміються,
а потім на зміну іронії приходить велике здивування – такого від дівчини не очікують.
У сьомому класі стала займатися шейпігом. Займалася довго – до самого закінчення школи.
Спорт став моєю хорошою звичкою. Без нього я себе не уявляю.
У університеті відновила свої заняття. З'явилося багато вільного часу і великі можливості
для планування свого дозвілля. Стала займатися танцями – спочатку східними, потім бальними.
Час від часу відвідую басейн і спортзал.
Про дозвілля
Захоплююся різними видами рукоділля. Також полюбляю активний відпочинок, наприклад,
поїздки на велосипеді або походи в гори. Люблю літні поїздки до Криму, а весною і
восени – в Святогірськ.
Планы на майбутнє: захистити магістерську роботу. Про інше поки що гадати рано.
|
