Стрельнікова Галина Анатоліївна

    Про себе (головне)

        Середній бал у період навчання в університеті склав 4,74. Вільно володію російською, українською мовами. В обсязі, достатньому для читання та переписки, володію англійською мовою. Маю досвід роботи на комп'ютері (програми MS Word, MS Excel, MS Power Point, Mathcad, C++, Internet Explorer).
 

Моя автобіографія

Дитячі роки

          Я народилася 9 вересня 1983 року в улюбленому місті Донецьку. Мої батьки: тато - Стрельніков Анатолій Іванович і мама - Стрельнікова Тетяна Вікторівна. Старший брат мій, Стрельніков Володимир Анатолійович, народився 3 березня 1982 року.

          У два роки мене віддали в дитячий садок «Почемучки» Куйбишевського району в місті Донецьку. Щоліта нас із братом відвозили до бабусі, що жила на окраїні міста. Там ми гуляли в посадці, купалися в так званому Донецькому морі, а також допомагали бабусі в господарстві.

 Шкільні роки

          У сім років я пішла в перший клас загальноосвітньої школи I-III ступенів № 62 міста Донецька. Це було 1 вересня 1990 року. Я була дуже старанною. Із задоволенням училася читати й писати. Але в листопаді батьки відправили мене в санаторій у Маріуполі, де я пройшла курс лікування від сколіозу. У санаторії я також  продовжувала вчитися, але програма там була трохи прискореною, тому, повернувшись у Донецьк, я з подивом виявила, що трохи випередила своїх однокласників у читанні та математиці.

У школі я брала участь в олімпіадах по фізиці, українській мові, математиці. Кілька разів посідала перші місця в районних олімпіадах: два рази з фізики та один раз з української мови. У школі мені більше подобалися точні науки, а гуманітарні предмети, такі як історія й географія, давалися важко.

          Останні два роки в школі пролетіли дуже швидко. Мені запам'яталися поїздка із класом у Слав'яногорськ, походи в драматичний театр на п'єси «Пігмаліон», «За двома зайцями» і т.д., у театр опери й балету на «Лебедине озеро», «Лускунчик». Завдяки моєму класному керівникові, Казмірук  Ірині Омелянівні, спогади про школу в мене залишилися самі гарні.

В 2001 році закінчила школу із золотою медаллю. Але нікуди не поступала, тому що занедужала бабуся, а доглядати за нею було більше нікому. Мама теж жила з нами, але з ранку до вечора була на роботі. У січні 2002 року я все-таки пішла на підготовчі курси по вищій математиці при Донецьком національному технічному університеті.

Університетські роки

          Питання вибору університету було вирішено ще під час навчання в школі. ДонНТУ - один з найстарших вузів України, який дає освіту світового рівня. Крім цього, ДонНТУ закінчили мій тато й старший брат. Але щодо спеціальності я довго сумнівалася. З безлічі спеціальностей, запропонованих вузом, я зупинилася на спеціальності «Електропостачання підприємств і міст». Цей напрямок є перспективним завжди. По цій спеціальності можна працювати як на підприємствах, так і в проектних інститутах.

          В 2002 році я поступила в Донецький національний технічний університет на спеціальність «Електропостачання підприємств і міст» Електротехнічного факультету, за результатами співбесіди. Спочатку вчитися було складно, але згодом я зацікавилася більшістю предметів, тому що зрозуміла їхню важливість і необхідність для моєї майбутньої професії. За час навчання брала участь в олімпіадах по ТОЕ та електричним машинам.

          Улітку 2006 року я одержала диплом бакалавра за фахом «Електропостачання підприємств і міст». Моє прагнення підвищити свій рівень знань стало головною причиною вступу до магістратури.

Гребченко Микола Васильович - мій науковий керівник, доктор технічних наук і доцент кафедри «Електричні станції». Тема моєї магістерської роботи «Удосконалення методу визначення параметрів ізоляції приєднаного навантаження 6-10 кВ» була запропонована Миколою Васильовичем. На мій погляд, тема є досить актуальною в наші дні. Дуже важливо точно знати стан ізоляції приєднання, щоб не доводити ситуацію до ушкоджень у вигляді коротких замикань, що дуже погано відбиваються на роботі мережі в цілому.

Плани на майбутнє

Попереду захист дисертації, робота... ціле життя. Дуже важко сказати, що буде завтра. Ніколи не знаєш, куди закине тебе доля. Безумовно, хочеться застосувати отримані знання на практиці, підвищити кваліфікацію й реалізувати себе як цінного фахівця.

          Хочу займатися дослідницькою, аналітичною, творчою діяльністю. Займатися такою роботою, що вимагає спілкування із цікавими людьми, дозволяє одержувати не тільки матеріальне, але й моральне задоволення, дізнаватися багато нового, всебічно розвиватися. Планую послідовні кар'єрні рости. Люблю працювати завзято й самовіддано. Хочеться потрапити в гарний колектив, оскільки атмосфера в колективі дуже важлива для успішної діяльності.

          І я чітко знаю, що домогтися можна багато чого, адже зірка на небокраї світить для всіх однаково. Головне мати мету та чітко до неї йти.