Про себе:

          Пунктуальний, намагаюся виховувати в собі відповідальність: "сказав-зробив". У роботі полюбляю самодисципліну, витримку й порядок. Середній бал у період навчання в університеті склав 4,9. Вільно володію російською, українською. У об'ємі, достатньому для читання і листування, володію англійською. Маю високий досвід роботи на комп'ютері (програми MS Word, MS Excel, MS Power Point, Mathcad, Internet Explorer, CorelDRAW та інші). Серед моїх захоплень головне місце займає читання пригодницьких книг (найбільше подобається читати книги Ж.Верна) і фэнтези. Захоплююся комп'ютерними іграми (де можна боротися на стороні світла проти зла), пізнанням нескінченного й загадкового космосу. Мій життєвий девіз: «Треба жити так, начебто помреш завтра, а працювати так, начебто будеш жити вічно».

Коротка автобіографія:

Дитячі роки

          Я народився 7 травня 1985 року в місті Донецьку. Моє дитинство проходило в різних куточках колишнього СРСР, тому що мій батько, Троян Геннадій Іванович, військовослужбовець. У дитячий садок мене вiддали у 2 роки. Потім ми, всією родиною переїхали в місто Охотськ ( на Далекому Сході) і увесь час я проводив з мамою - Троян Людмилою Дмитріївною. Вона навчила мене читати, писати й рахувати.

Шкільні роки

          В 1991 році ми переїхали в місто Ніжин, Чернігівська обл. У цьому році я пішов у 1-й клас у середню школу гімназії №3. Вчився я на відмінно. Найбільше мені подобались точні предмети, і вже з 1-го класу мені сподобалась математика. Провчився я там 8 класів, після чого ми переїхали в місто Донецьк, через скорочення мого батька зі збройних сил України. У місті Ніжині пройшло все моє дитинство. Коли були канікули, я всі дні пропадав на вулиці з друзями. Це були незабутні роки. Коли ми приїхали в місто Донецьк, я продовжив навчання в загальноосвітній школі I-III ступенів № 97 у 9-му класі. В 11-му класі приймав участь у польових зборах у місті Ясиноватій. Найбільше запам'яталася стрільба з автомата. Перший раз взявши в руки автомат я із трьох пострілів вибив 27 з 30 очок. Закінчив школу я з золотою медаллю. У нас був чудовий клас. Ми часто їздили в ліс, парки. Самий останній і пам'ятний день у школі - це випускний. Я ніколи не забуду цю останню мить шкільних років.

Університетські роки

          Ще в 11-му класі виникло питання: де мені вчитися після закінчення школи? Настав час вибирати навчальний заклад і спеціальність. Я вирішив поступати у два університети (ДонНУ й ДонНТУ). У ДонНУ я хотів поступити на факультет Математики а в ДонНТУ на Електротехнічний факультет. Чому я вирішив саме Електротехнічний? Тому що ця спеціальність зараз актуальна й дуже необхідна на кожному підприємстві. А ще з електрикою в мене зв'язані спогади в дитинстві. Одного разу, коли мені було 2-3 роки я всунув гвоздик у «0» ( добре, що не в фазу). Після випускного переді мною відкрилися двері в студентське життя. В обидва університети я поступав по співбесіді. У результаті я пройшов у ДонНУ й ДонНТУ. Тепер остаточно потрібно було вибрати майбутню спеціальність. Я не захотів бути вчителем математики, а хотів зв'язати своє життя з електротехнікою. У мене технічний склад розуму, точні науки мені завжди давалися легше, тому, я вибрав технічний університет ДонНТУ - один із кращих технічних вузів на Україні. В 2002 році поступив у Донецький національний технічний університет на Електротехнічний факультет на спеціальність «Електричні системи електроспоживання ». 1-й курс для мене був як 1-й клас тільки вже без щоденника й батьків. Спочатку вчитись було складно, але згодом я зацікавився більшістю предметів, тому що зрозумів їхню важливість і необхідність для моєї майбутньої професії. Чотири курси прометнули швидко, я навіть не помітив як прийшов час здавати державний іспит на бакалавра. Влітку 2006 року я одержав червоний диплом бакалавра за фахом «Електротехнічні системи електроспоживання». Моє прагнення підвищити свій рівень знань стало головною причиною вступу в магістратуру. Керівник моєї магістерської роботи Курінний Едуард Григорович - доктор технічних наук, професор кафедри електропостачання промислових підприємств і міст Донецького національного технічного університету, академік Академії Наук України, член IAEE, засновник і перший завідувач кафедри «Електропостачання промислових підприємств і міст». Створив науковий напрямок по імовірнісному методі розрахунку й прогнозування електромагнітної сумісності (ЭМС) електроприймачів у системах електропостачання. Тема моєї магістерської роботи «Моделювання температури перевищення рецепторів при порушенні електромагнітної сумісності».

Плани на майбутнє.

        Після закінчення магістратури в мої плани входить знайти перспективну роботу зі спеціальності, завести родину й де що, про що ще не замислювався.