Жмурко Ирина Евгеньевна

ДонНТУ> Портал магістрів ДонНТУ

Жмурко Ірина Євгенівна

Факультет екології та хiмiчної технології
Спеціальність: "Охорона навколишнього середовища. Екологія хімічних виробництв"
Тема магістерської роботи: "Засобі поліпшення якості води питного призначення"
Науковий керiвник: Трошина Олена Анатоліївна
E – mail: jhmurko@cable.netlux.org

RUS | ENG


Автореферат Бiблiотека Посилання Звiт про пошук Iндивiдуальне завдання

ПРО СЕБЕ:

Я, Жмурко Ірина Євгенівна, студентка ДонНТУ одержую одночасно кваліфікацію магістра за фахом "Екологія хімічних виробництв" і кваліфікацію фахівця зі спеціальності "Облік і аудит". Мій середній бал на хімічному факультеті складає 5,2 (з урахуванням суспільної роботи). При цьому я маю такі якості як: комунікабельність, сумлінність, посидючість. Не позбавлена організаторських здібностей. У повному обсязі володію російською й українською мовами, англійською - зі словником.


АВТОБІОГРАФІЯ

Народилася я 29 грудня в місті троянд Донецьку і стала другою дитиною в родині інженерів. Мій батько, Жмурко Євгеній Володимирович, родом з Алтайського краю. Але так вже вийшло, що, ще шестирічним малям, він з родиною переїхав на Україну й оселився в селі Станова сумської області. Закінчивши Харківський авіаційний інститут, батько за розподілом потрапив у Кам'янець-Подільський, де і познайомився з мамою. Зараз він директор сервісного центра "Фокстрот".
Мама родом з Донецька. Колишній випускниці ДПІ після подій 90-х років довелося терміново змінювати професію. Зараз Олена Іванівна є працівником бухгалтерії Донецького медичного училища.
Я була дуже активною дитиною. Можу тільки припустити, що більше всього через цю невгамовність страждав мій старший брат. Максима змушували усюди тягати мене за собою. Напевно, не один День Народження його друзів не обходився без безкоштовного додатка в миємо обличчі. Тому не дивно, що вперше скакалку в руки я взяла в школі в 11 років, коли готувалася до перезаліку по стрибках.
Я дуже люблю тварин. У дитинстві я з подругами навіть організовувала притулки для бездомних собак і кішок. Напевно, це було компенсацією за те, що батьки не як не хотіли купити мені собаку, про яку я мріяла з пелюшок. Але моя тяга до братів наших менших не залишилася без уваги, і мені дозволили забрати з вулиці кошеняти. Кошеня виросло трошки і перетворився у величезного котяру, якого пестили, плекали всім кварталом. І тільки у 11 років я, ймовірно довівши свою заможність, одержала в подарунок цуценя. Санка стала моїм кращим другом.
У школу я пішла в 1991 році. Навчання давалося мені легко, незважаючи на те, що я була непосидюча на уроках і часто заважала вчителям своїми розмовами. Усі змінилося після 5-го класу, коли нас перевели в так називану "дорослу школу" і заново перерозподілили по класах. Тепер я стала більш серйозно відноситися до навчання, брала участь в олімпіадах, займалася декламацією віршів на всіляких літературних зборах. Я завжди любила спорт у всіх його проявах, тому не дивно, що саме я була представником школи на районних і міських змаганнях з бігу і волейболу. На районних шкільних змаганнях з волейболу жіноча команда, у якій я була капітаном, зайняла 1-і місце. Були в мене і позашкільні спортивні захоплення - бадмінтон. Напевно, це був вплив брата, що займався бадмінтоном з малолітства і процвітав у цьому, ставши майстром спорту.
У старших класах я підготувала роботи в МАН. У секції екології я зайняла 3-і місце. Вибір майбутньої професії був зовсім випадковий. Я не можу сказати, що любов до хімії мені прищепили в школі чи родині. Щоб вступити, я брала уроки в репетитора, де і познайомилася зі своєю першою університетською подругою Дашею (унучкою репетитора).
Таким чином, після закінчення школи з відмінністю я була зарахована на факультет екології і хімічної технології ДонНТУ за результатами рейтингових іспитів. Навчання мене не обтяжувало, але на другому курсі я пішла на спеціальність "Облік і аудит" університету перепідготовки кадрів і жити стало важче.
В університеті я продовжила свої заняття спортом і ввійшла в збірну команду по бадмінтону. Тут я познайомилася з новими людьми, у мене з'явилися нові захоплення і друзі. Свої зимові канікули я проводжу на університетській базі відпочинку "Червона гвоздика", де їжджу на лижах, ковзанах . Уже другий рік на травневі свята, я разом з компанією ходжу в похід по Криму. А це маса вражень, нові знайомства, веселі вечори з багаттям, а на майбутнє спогади, що не забуваються.
Кожне літо я проводжу в сумській області у своєї бабусі. Це час не порівнянний не з чим. Тільки там я можу на самоті побродити по лісі, збираючи гриби і ягоди. А треба сказати, що я запеклий грибник і ліс для мене як другий будинок. У цьому місці я відпочиваю не тільки тілом, але і душею.
І взагалі я зі своєю родиною веду активний спосіб життя. Кожен вихідний я намагаюся проводити поза будинком, вибираючися на річку чи в ліс, на море чи просто на ставок, щоб відпочити від міської суєти.
Керівника мені призначили і я дуже вдячна за цей вибір. Трошина Олена Анатоліївна прекрасний фахівець і просто гарна людина. Вона дуже допомагає мені в моїй роботі.
З ІV курсу стала займатися питаннями охорони водяних ресурсів, зокрема очищенням стічних вод біологічними методами. На вибір напрямку наукової праці вплинула любов до моря і рік. Тому тема моєї магістерської роботи така: "Методи поліпшення якості води питного призначення".
Конкретного плану на майбутнє в мене не має, але я дуже сподіваюся, що буду працювати за спеціальністю і моя робота принесе мені задоволення.
ДонНТУ> Портал магістрів ДонНТУ Автореферат Бiблiотека Посилання Звiт про пошук Iндивiдуальне завдання