| Бєлінська Юлія Павлівна | 
| |
|---|---|---|---|
Факультет: Енергомеханіки та автоматизації | |||
Спеціальність: Автоматизоване управління технологічними процесами | 
| ||
Тема випускної роботи: Розробка та дослідження автоматизованої системи діагностування шахтної водовідливної установки | |||
Керівник: Гавриленко Борис Володимирович | 
| ||
| Резюме | Реферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Індивідуальне завдання |
Середній бал під час навчання складав 5,01, у списку для вступу до магістратури займала третє місце. Вільно володію російською, українською мовами, рівень англійскої на сьогоднішній день - лише добрий, але я працюю над собою. В обсязі, достатньом для читання та листування володію польською мовою. Володію такими пакетами прогам: Microsoft Word, Excel, Visio, PowerPoint, MathCAD, Mat Lab,P-Cad, КОМПАС, Micro Cap. Знаю такі мови програмування, як Visual Basic,Turbo Pascal, HTML. Полюбляю подорожувати, захоплююся фотографією та журналістикою.
10 грудня 1985 в невеликому місті Горлівка народилась я – Бєлінська Юлія Павлівна. Мої батьки – Людмила Валентинівна та Павел Борисович познайомились в Донецьком політехнічному інституті, коли навчались за спеціальностю – «Електричні станції», тому вибір ВУЗу був визначен ще до мого народження. Моїм вихованням в ранньому дитинстві займались бабуся – вчитель української мови, та дідусь – гірничий інженер. Завдяки їм у віці 4-х років я вже вміла читати, писати прописними літерами, а в 5 – знала всю таблицю множення
Мій дитячий садок «Малиш» за тих часів вважався доволі сучасним. Робіть висновки самі: басейн, хореографічні заняття, навчання аріфметики на комп'ютерах (це враховуючи те, що мої батьки в цей період мали неясне уявлення про те, що таке ПК)! Ми були дітьми нового покоління, дітьми, яких чекали зміни та переоцінка цінностей. В 1992 році, в період розвалення великого СРСР, я пішла до школи. Я не була ані жовтенятом, ані піонером, що однак не перешкодило мені бути разнобічним дитям. В молодшій школі я перебувала в Будинку Дитячої та Юнацької творчості, відвідувала два кружки: народних танців та умілих рук. З танцювальним колективом я виступала на масових святах: на стадіонах, в школах, в будинках культури. Протягом зимових канікул я працювала «сніжинкою» на новорічній ялинці, пам'ятаю, давали по 2-3 виступи на день. Більш за те, нам платили за виступи, біля 10 купонів за вихід, – то були мої перші зароблені гроші.
В школі я навчалася добре, стати відмінницею мені перешкоджали четвірки з математики. Можу сказати, що всі предмети були мені цікаві, але найбільші досягнення були з мови та літератури. Мої твори вчителя зачитували в якості зразкових, в аналізі літературних творів мені не було рівних, на шкільних та районних олімпіадах, конкурсах читців я була однозначним фаворитом. В 6-м класі, у віці 11 років, я поступила в Горлівську музичну школу за класом фортепіано. Музична школа прищепила мені особливе, тремтливе відношення до музики, тому навіть зараз у мене свої музичні пристрасті. У цей же самий час, я почала займатися в Європейській школі кореспондентського навчання англійською мовою, курс «Англійська для дітей». В 8-м, 9-м класах відзначилась як журналіст: мої статті були опубліковані в дитячій міській газеті «Скрепка», а також у виданні «Вечерняя Кочегарка».
2000 рік став для мене роком змін: ми переїхали з Горлівки в Донецьк. Окрім зміни житла та школи, мене, як і всіх школярів, чекали зміни в системі оцінювання – перехід на 12-ті бальну систему оцінювання. Не можу сказати, що такі значні зміни далися мені легко, але швидко я знайшла нових друзів, з якими я дружу до сьогодення. В меня з'явився перший комп'ютер, доступ в Інтернет. Комусь може показатися смішним, але я навчилась швидкому набору на клавіатуре завдяки віртуальному спілкуванні у чатах. Вже тоді я усвідомила, що Інтернет – найпотужніший інформаційний ресурс, і сучасній людині, яка хоче досягнути успіху, неодмінно необхідно вміти володіти цим інструментом. Одним з моїх захоплень в 10-м, 11-м класах був КВК. Наша шкільна команда приймала участь у Куйбишевській Лігі серед шкіл Куйбишевського району. Наші виступи неможливо назвати довершеними, але то було дійсно цікаво й весело. Серед шкільних досягненнь могу вказати: 3-е місце на обласній олімпіаді з географії, 2-е місце на районній олімпіаді з росіийської мови, 2-е місце на районній олімпіаді з права. По закінченні школи я отримапа срібну медаль та грамоту за активну участь в житті школи та району.
Про вибір ВУЗу я почала замислюватися ще в 10-му класі. Багато хто пророчив мені кар'єру журналіста, але я прийняла рішення, що майбутнє за інженерами та технічними спеціалістами. Якщо інженер, то тільки ДонНТУ – це усім зрозуміло. Донецький національний технічний університет – звучить гордо! И вже в жовтні 2001 року я почала займатися на курсах з математики та інформатики у Центрі підготовки абітуриєнтів задля вступу в ДонНТУ за рейтингами. Зі спеціальностю довго не могла визначитися, але в результате вибір був зроблений на користь АУП: можу признатися чесно, те, що я буду займатися автоматизацієй шахтних технологічних процесів стало для мене сюрпризом, до того ж на 2-му курсі, але зараз ні про що не жалкую. Два мої дідусі – гірничі інженери, так що це своєрідна династія. Вступила на бюджет не одразу, але вже студенткою швидко виправдала своє місце: на сьогодняшній день в моєй заліковій книжці тільки 2 четвірки, інші оцінки – відмінно. На 2-му курсі за ініціативою викладача з вищої математики Казакової Олени Івановни мені було назначено стипендію ім. В.В. Пака за відмінні оцінки з математики. В цьому ж році я приймала участь у міжвузівській олімпіаді із Опору матеріалів, 5-е місце – це не так уж і престижно, але для мене це мало значення. В 2005 році я відновила вивчення англійськогї мови в школі іноземних мов «АPPLE».
Тему своєї науково-дослідницької роботи, яка потім плавно перейшла в магістерську, вперше взнала на третьому курсі від свого керівника Бориса Володимировича Гавриленко. Спочатку віднеслась до теми без ентузіазму,як до чергового завдання, але потім зацікавилася, знайшла в Інтернеті багато публікацій та однодумців.
В 2006 році за участь в 6-й Міжнародній студенцькій конференції «Севергеоэкотех-2006» мене нагородили дипломом II категорії за секцієй «Електротехніка та автоматика». Влітку 2006 я отримала диплом бакалавра з відзнакою. Середній бал -5,01 (буває і таке), і ласкаво просимо до магістратури. Вже у магістратурі я вступила до Польського технічного факультету при ДонНТУ, де вивчаю польську мову до сьогодні. В грудні 2006 в нашому університеті пройшов конкурс наукових студенцьких робіт, в якому прийняла участь та виграла моя робота за розділом «Гірнича справа». Під час написання цієї біографії я працюю на посаді інженера в НДІ гірничої механіки ім. М.М. Федорова, у відділі енергозбереження, електроприводу та автоматизації. У найближчих планах отримання червоного диплому магістра та подальший кар'єрний зрост
Мої дальні цілі: отримання посади відповідно з моїми знаннями та можливостями, розвиток свого потенціала і, звичайно, створення міцної і щасливої родини.