В останні роки рядом фірм та дослідних центрів розроблено принципово новий технологічний процес вилучення золота з руд і розсипів, оснований на ефекті селективної адгезії олеофільних частинок золота до вуглемасляних гранул. Технологія включає перемішування золотовміщаючої пульпи з вугільномасляними гранулами, відокремлення гранул від пульпи на грохоті або флотацію, рециркуляцію гранул з метою збільшення ступеню насиченості їх золотом і вилучення останнього з гранул, наприклад, спалюванням .
Фірми British oil and minerals тa Davy McKee розробили процес CGA (Coal Gold Agglomeration). Технологічна схема процесу наведена на рис. 3.48. В лабораторних умовах на золотовміщаючих рудах різних типів (золото-кварцева суміш, гравітаційний концентрат, хвости збагачення) на установці продуктивністю 20 кг руди/год встановлено, що за 30 хв досягається вилучення золота на рівні 80-90%, а вміст золота в гранулах сягає 80%. У 1987 в Баллараті (шт. Вікторія, Австралія) на напівпромисловій установці продуктивністю 1 т руди/год перероблялися хвости зі вмістом золота <1 г/т. Вміст золота в гранулах після 230 год роботи складав 1000 г/т.
Рис. 3.48. - Технологічна схема процесу CGA
Крім того, вилучалося срібло (аргеліт) і метали платинової групи. Оптимальна зона по крупності вихідної руди від 80% - 200 мкм до 80% - 90 мкм.
Фірма Precions Mineral Technologies Pty Ltd запатентувала спосіб вилучення благородних металів і алмазів, який передбачає контакт рудної пульпи з вуглемасляними гранулами, одержаними з присадкою бітуму. Це зменшує дезінтеграцію гранул при інтенсивному перемішуванні рудної пульпи. Гранули, крупністю 0,75-5,0 мм містять 1-5 мас. % бітуму і 15-25 мас. % масляного агенту. Тривалість контакту вугілля з гранулам 1-10 хв. На практиці цей патент знайшов свою реалізацію в технології "Карбед" (рис. 3.49.). Руда та гранули рухаються в режимі протитоку з використанням проміжних грохотів, які затримують крупні гранули і пропускають потік пульпи в наступний апарат. Гранули залишаються в апаратах до досягнення заданого ступеню насиченості їх золотом. Для підтримки високої адгезійної активності вуглемасляних гранул в процес безперервно подається невелика кількість нафтопродукту. Процес успішно випробувано в промислових умовах на установці продуктивністю 5 т/год по руді.
Рис. 3.40. - Технологічна схема процесу "Карбед".
В ИРГИРЕДМЕТЕ (м. Іркутськ, Росія) проведено стендові випробовування адгезійного методу збагачення золота при використанні в якості концентраторів і носіїв золотовміщаючого матеріалу вуглемасляних гранул, одержаних по технології ДонДТУ. Вихідною сировиною слугувала руда копальні "Многовершинноє" (ВО "Приморськзолото") крупністю 0-100 мкм з вмістом золота С3-72 г/т. Спочатку руда в суспензії концентрацією 33% кондиціонувалася бутиловим ксантогенатом калію (500 г/т). Потім в пульпу вводили вуглемасляні гранули da=0,7-2,0 мм. Процес вели в послідовно розташованих камерах в безперервному режимі 7 діб. Гранулят виділяли на ситі з чарункою 0,5 мм. Підрешетний продукт флотували. Концентрат флотації долучали до грануляційного концентрату. При цих випробовуваннях було досягнуто сумарне вилучення золота в концентрат 80%.
Резюмуючи огляд процесів CMА "вугілля - золото" треба зазначити, що відомі технології забезпечують вилучення золота крупністю 5-500 мкм, а лабораторні і промислові апробації на корінних та алювіальних рудах з вмістом золота від 0,24 до 18,5 г/т показали можливість вилучення на рівні 79-99%. Процес екологічно більш чистий ніж ціанування, а показники його при інших рівних умовах більш високі ніж для флотаційного і гравітаційного способів.
Дослідами ДонДТУ та Інституту біоколоїдної хімії (ІБКХ) НАН України (В.Білецький, В.Степаненко та ін.) вдалося вдосконалити процес СМА "вугілля - золото" і за рахунок модифікації поверхні вуглемасляних гранул спеціальними речовинами розширити область застосування процесу, забезпечивши вилучення зерен крупністю менше 5 мкм.
Вернуться в библиотеку