Вперше селективна масляна флокуляція використана як субпроцес в індійському варіанті технології, названій авторами "масляна агломерація" (МА). Ця технологія розроблена в 70-х роках в Центральному дослiдному iнститутi палива Iндiї (Central Fuel Researck Institute, Д.Саркар, Бхаттачачья та iн.). Основні етапи процесу МА такі:
1. Селективна флокуляція, яка інколи суміщається з мокрим подрібненням в млині. Як реагент застосовується легке масло в кількості 0,5-3 мас.%.
2. Агломерація вугілля у суспензії високов'язким зв'язуючим при його витратах 5-10 мас.% та його виділення на грохоті.
3. Грудкування ґрануляту на тарiлчатому або барабанному апаратi-згрудковувачi.
В першому варіанті технології як реагент на стадiї селективної флокуляції застосовувалось дизельне паливо, як високов'язке зв'язуюче - висококиплячi фракцiї масел. При флокуляції фактор рН регулювався кислотою або лугом в межах рН = 5-9. Для коксiвного вугiлля пiдтримувалося слабколужне середовище, для енергетичного - кисле. Тривалiсть суміщеного процесу "подрібнення-флокуляція" складала 0,5-1,5 год., тривалiсть агломерацiї - 3 хв. При зольностi вихi дного вугiлля Adв=12-40% одержували гранульований концентрат зольнiстю Adк=5-21% i вiдходи Adхв= 60-85%.
Цей варіант технології було реалізовано фiрмою "Бхарат Коукiнг Коул ЛТД" (Лодна, Iндiя) на напiвпромисловi й установцi продуктивнiстю 2 т/год (рис. 1). Вихiдне вугілля спершу направляли на мокре подрібнення та масляну флокуляцію в шаровiй мельницi та (або) контактному чанi . Суспензiю сфлокульованого вугілля розрiджували водою, вводили високов'язке масло i одержану сумiш послiдовно перемiшували у двох горизонтальних ґрануляторах при nв1=400 хв-1 та nв2=600хв-1. Одержаний агломерат обезводнювали на дуговому ситi , а потiм на вiброгрохотi . Агломерат пiддавали грудкуванню iз зв'язуючим на тарi лчатому ґрануляторi сухого типу. Вихiдний матерiал - вугiлля крупнiстю 0-0,1 мм та вугiльнi шлами крупнiстю 0-0,5 мм. Витрати низькокиплячого (дизельного) масла на етапі масляної флокуляції складали 1-2 мас.%, висококиплячого (креозоту, пiчного масла) на етапі агломерації - 10-18 мас.%. Регулятор середовища, луг, дозувався у суспензiю на стадiї флокуляції. Пiсля розрiдження водою концентрацiя суспензiї знижувалася з 35-40% до 15-20%. Тривалiсть агломерацiї -3-8 хв. При зольностi вихiдного Adв=17-41% характеристики продуктів агломерації були такі: зольнiсть агломерату Adк=9-22%; крупнiсть dа=2-8 мм; вологiсть Wrtk=10%; зольнiсть вiдходiв масляної агломерацiї Adхв=62-71%
Рис. 1 - Технологія фірми "Бхарат Коукiнг Коул ЛТД"
В другому варіанті технології вихiдне вугілля піддавали селективній масляній флокуляції у колоїдному млині на протязi 1-2 хв, потiм суспензiю розрiджували водою, вводили високов'язке зв'язуюче і виконували агломерацію у флотокамерi без подачi повiтря. Одержаний агломерат обезводнювали на дуговому ситi та вiброгрохотi або на дуговому ситi i у сумiшi з вугi ллям крупнiстю 0,5 мм - на фiльтруючiй центрифузi. Агломерат обезмаслювали термiчним способом при 300°С. Реагент-флокулянт - дизельне масло або газойль при витратах 0,5-3 мас.%. Зв'язуюче для агломерації - пiчне або антраценове масло при Qм = 8-12 мас.%. Густина суспензiї на стадiї флокуляцiї r вс1=35-40%, агломерацiї r вс2=15-20%. Частота обертання iмпелера флотомашини nв=1300 хв-1. При крупностi вихiдного вiдповiдного вугілля 0-0,1 мм та його зольностi Adв=17-40% одержували агломерований концентрат зольнiстю Adк=10-21%, крупнiстю dа=2 мм, вологiстю Wrtk=7%. Зольнiсть вiдходiв складала Adхв=58-77%.
По суті індійський варіант технології є одним з перших яскравих прикладів реалізації масляної флокуляції тонкого вугілля, хоча вона й використана як складовий процес селективної масляної агрегації.
Вернуться в библиотеку