Аніскін Сергій Вадимович

    Трапилося усе 3 березня 1985 року - я з'явився на світ о 6:31. Народився я в рідному місті Донецьку. За словами батьків, дитиною я був примхливої й потребуючої великої уваги, тому, коли батьки йшли на роботу, я завжди залишався під доглядом дідуся й бабусі. Єдиним моїм захопленням тоді було розбирання всіляких іграшок, але зворотний процес вдавався дуже рідко. Незабаром це веселе й цікаве життя закінчилося й мене віддали в дитячий садок. Його я не любив найбільше й тепер з посмішкою згадую, які способи я використовував, щоб все-таки залишитися дома.

    Читати й писати я навчився досить рано - спасибі наполегливості моїх батьків. У 1992 р. пішов до загальноосвітньої школу №97 м. Донецька. Дуже поталанило з першою вчителькою: найдобрішої душі людина. Учився з першого класу на "відмінно" й "добре", всі предмети давалися дуже легко. Незважаючи на це в мене було багато вільного часу (особливо в початкових класах). З усіх предметів найбільше любив біологію й російську літературу, а менше - історію. Біологію любив, тому що було просто цікаво, а російську літературу - тому, що її викладала Бородіна Валентина Олександрівна. Коли людина так цікаво веде предмет, його неможливо не любити. Брав участь майже в усіх олімпіадах (крім історії, звичайно). Брав активну участь у житті школи (кружки, самодіяльність, незліченна безліч виступів). В 11 класі писав роботу на МАН по біології. У цьому ж класі захопився програмуванням, мені сподобався сам процес створення програм, можливість виявити креативне мислення. Програмування вважається самим різнотворчим процесом і вимагає гарної пам'яті, логіки й ретельності, звичайно. Викладали програмування в школі на низькому рівні (можна сказати погано), але я рішуче вибрав для себе цю спеціальність, тому займатися довелося самостійно.

    Школу закінчив з золотою медаллю, за співбесідою вступив до бюджету, тому дуже дякую всім викладачам школи й класному керівнику Рибалко Людмилі Дмитрівні за неоціненний внесок у моє життя. Вступав, звісно, до Донецького Національного Технічного Університету, тому що тут добре викладають програмування й викладацький склад гарний. Учитися, досить важко, але, з огляду на те, як популярні на сьогоднішній день всі спеціальності, пов'язані з комп'ютерними технологіями, не скаржуся, хоча була б моя воля, залишив для вивчення предметів п'ять.  До п'ятого курсу зрозумів, що отримані знання мало мені допоможуть у пошуках роботи - у цей момент вони вже не актуальні, що, звичайно, є більшим недоліком. Зараз розумію, що знайти гарну роботу без власних зусиль, тобто самонавчання, практично неможливо, тому став вивчати перспективні технології й мови. Добре вивчив C++, XML, OpenGL, SQL, Java і багато чого іншого.
    У 2006 році брав участь у першій міжнародній студентській науково-технічній конференції з доповіддю на тему "Система тестування" (науковий керівник - к.т.н., доцент кафедри ЕОМ Мальчева Р.В.). Взимку 2007 року виступав на міжнародній науково-технічній конференції “Інформатика й комп'ютерні технології” з доповідями “Аналіз ринку інструментальних засобів у рамках розробки імітаційної моделі  документування програмного коду” й “Розробка прототипу реалізації принципу самодокументування”.
    У 2006 році одержав диплом бакалавра й продовжив навчання у магістратурі. Тема моєї магістерської роботи: “Розробка методів декомпозиції алгоритму для реалізації в системах на кристалі”. Керівником моєї магістерської роботи є к.т.н., доцент кафедри ЕОМ Мальчева Раїса Вікторівна. У роботі розглядаються існуючі методи декомпозиції алгоритму мікропрограми, можливість їхнього спільного застосування й розробляються нові. Під декомпозицією алгоритму розуміється розбивка його на підграфи для задоволення поставлених обмежень при реалізації їх на ПЛІС. Дана робота є актуальною й дозволяє оптимально реалізувати алгоритм мікропрограми на наданих логічних елементах, що може значно скоротити витрати й збільшити швидкодію.
   Що стосується моїх захоплень... У вільний час люблю слухати музику  й дивитися фільми, вчуся грати на гітарі, на що часу постійно не вистачає. Слухаю практично все, що “лягає на слух” і має осмислений текст (люблю також й інструментальні композиції).

    Спеціальність програміста вимагає постійного вдосконалювання своїх знань, тому майбутнє залежить тільки від мене, і ні від кого допомоги я не чекаю. Дуже хочу знайти гідну роботу, якій буду відданий повністю (чим у цей момент і займаюся). У цей момент відвідую курси Java, які проводяться працівниками компанії XITEX, за що їм величезне спасибі. Приємно займатися тією роботою, що тобі подобається, звичайно.  Загалом - буду намагатися. Всі, кому цікаві подробиці мого життя, можуть писати мені на “мило” - відповім обов'язково.