Бенесько Андрій Олегович

Факультет: Обчислювальної техніки та інформатики

Специальность: Програмне забезпечення автоматизованих систем

Тема випускної роботи:

Розробка і програмна реалізація оптимізаційної моделі управління фінансовими потоками промислового комплексу

Керівник: доцент, к.т.н. Дмітрієва Ольга Анатоліївна

ПРО СЕБЕ

Середній бал під час навчання в університеті - 4.74. Вільно володію російською, українською мовами. В обсязі достатньому для вільного читання, переписки та спілкування на побутовому рівні знаю англійську мову (Upper-Intermediate).
Вміння та навики:
- мови програмування: C/C++, Pascal, Assembler, JavaScript, PHP, Lisp, Prolog
- технології OOP, COM, CORBA, WEB-технології
- методологія розробки та тестування ПЗ, UML
- розробка баз даних засобами MS Access, MS SQL, Delphi
- досвід роботи з середовищами розробки прграмних продуктів: Microsoft Visual C++, Borland Delphi, SQL
- досвід роботи з програмними продуктами: AutoCAD, 3D Studio Max, Mathematica, Statistica, Rational Rose, MicroCAP

E-mail: benesko@icm.dn.ua, benesko13@mail.ru

БІОГРАФІЯ

Дитинство

Я, Бенесько Андрій Олегович, народився 27 вересня 1985 року в місті Макіївка. Батько – Бенесько Олег Анатолійович, мати – Бенесько Наталія Миколаївна. У дитинстві, як і більшість дітей, я був дуже допитливою дитиною, задавав купу різноманітних питань, на які не завжди отримував зрозумілі для себе відповіді. Ось чому доводилось багато пізнавати самому з книжок. Крім читання, багато мого часу в дитинстві займав футбол, початкові ази гри в який дав мені дідусь. Я був у змозі з ранку до вечора бігати за м'ячом, не знаючи втоми.

Школа

Як це не дивно звучить, але для мене час йти до школи настав дуже несподівано. І ось 1 вересня 1992 року переді мною відчинилися двері початкової школи №5 м. Макіївки. Як тоді для мене виявилося несподіванкою, набір учнів до перших класів відбувався за критерієм «вмінь та здібностей». Два класи «А» та «Г» формувалися з вміючих читати й писати. Через те, що я на той момент «малював» літери доволі крівенько, то потрапив до «1-Е», що не задовольнило моїх батьків. Їх вимогливість змусила мене протягом двох тижнів майже з ранку до вечору займатися правописом. Результат не змусив себя довго чекати. Мої успіхи були помічені в школі, і вже після першої чверті я був переведений до «1-Г». Цій момент залишився найяскравішим спогадом за 3 роки навчання в ПШ №5.

У 1995 році я перейшов навчатися до лицею №1 з загальноосвітньою школою II ступеня № 61 м. Макіївки. Моїм класним керівником стала учитель російської мови та літератури Деміденко Ірина Петрівна – людина видатних організаторських здібностей. Наш клас брав участь у великій кількості не тільки шкільних, але й міських заходів. Окрім цього, Ірина Петрівна виявилась організатором туристичних поїздок. З нею учні нашого класу відвідали Санкт-Петербург, Київ, Львів, Одесу, Крим, Умань. Вплив цієї людини на формування особистості усіх без винятку учнів нашого класу, мабуть, важко переоцінити.

У середній школі я більше уваги наділяв спорту. Під час навчання у ліцеї я займався баскетболом, спортивною гімнастикою, кикбоксингом, приймав участь у міських змаганнях серед школярів з футболу та настольного тенісу.

У 5-ому класі у мене з'явилася здібність до точних наук. У подальшому моїми улюбленими предметами стали алгебра, геометрія, фізика та хімія. На жаль, викладання інформатики на той час у нашій школі було на дуже низькому рівні.

Наприкінці 7-го класу в школі відбувався відбір учнів до «ліцейних» класів технічного і гуманітарного профілю. Зважаючи на здібності до технічних наук і нелюбов писати твори, я без вагань обрав технічний напрямок. А через те, що я мав високий середній бал, то й складати вступні іспити до ліцею мені не довелось, і я перейшов до «8-А».

Ось тут все й почалось:). Восени в області Інститутом післядипломної освіти проводився відбір до школи для обдарованих дітей «Ерудит» за напрямками: математика, інформатика, фізика, хімія та біологія. Я вирішив спробувати свої сили. Через те, що я вже тоді розумів перспективу інформаційних технологій, мій вибір впав на інформатику. Чесно кажучи, з рівнем знань на той час за цим предметом мої шанси на вступ були близькі до нуля. Але свою роль зіграла Пані Удача. Вступні іспити відбувалися у формі тестів з 20 питань. Я, чесно, знав відповіді лише на перші два, але якимось чином відгадав відповіді ще на шістнадцять.

Навчання у школі «Ерудит» відбувалося у останню суботу та неділю кожного місяця. Учителями були викладачі з Донецького національного технічного університету й Інституту штучного інтелекту. Деякі лекції містили матеріал, який, як я післе дізнався, викладають на 3-му курсі в університеті, і мені довелося зайнятися самоосвітою, щоб продовжити навчання у цій школі. Саме знання з інформатики, які я отримав за 4 роки навчання в «Ерудиті», згодом допомогли мені без проблем вступити до ВНЗ.

Навчання ж у своєму рідному ліцеї з 8-го до 11-го класу було теж надзвичайно насиченим. До різних виступів, поїздок містами додалися багаточисленні олімпіади. Я був переможцем міських олімпіад з інформатики, фізики, хімії, призером міської олімпіади з російської мови та літератури. Цьому звісно сприяв високий рівень викладання у ліцеї. Особливо запам'яталися міські олімпіади з хімії, які майже перетворювалися на олімпіаду серед учнів нашого класу, бо за чотири роки участі ми завжди займали перші три місця. Я тричі брав участь у обласних олімпіадах з хімії та двічі з інформатики. Цей досвід мені допоміг збороти хвилювання перед подальшими вступними випробуваннями до університету.

Закінчив ліцей №1 з СШ II ступеня №61 я в 2002 році із золотою медаллю. Як не було сумно прощатися зі шкільним життям, було попереду щось хвилююче: переді мною відкривался нова дорога – дорога до студентського життя.

Університет

У 11-му класі переді мною постала проблема вступу до ВНЗ. Мій вибір прийшовся на Донецький національний технічний університет як на один з найпрестижніших висших навчальних закладів не лише Донецької області, але й Україны в цілому. З вибором спеціальності також великих складностей не виникло, тому що знання, отримані в школі «Ерудит», розвили у мене інтерес до програмування. Залишилася лише задача вступу. Не бажаючи затягувати з вирішенням цієї проблеми до літа, я вирішив спробувати свої сили у рейтингових випробуваннях. Подив на той час у мене викликав дуже великий конкурс на мою спеціальність, але це мене не збентежило, і я прийнявся за посилену підготовку до рейтингів з математики та інформатики. Моя робота принесла результат. За підсумками рейтингів я був зачислений до першого курсу на бюджетне місце на спеціальність "Програмне забезпечення автоматизованих систем" факультета обчислювальної техніки та інформатики.

На першому курсі університета було спочатку важко адаптуватися до студентського життя. Все було як вперше: нова група, нові викладачі, нові вимоги. Особливо незвична була «свобода дій», підвищена відповідальність за свої успіхи та невдачі. Але поступово я утягнувся до навчального процесу, і час полетів непомітно. Особливий інтерес я виявляв до профілюючих предметів, які поглиблювали мої знання у сфері інформаційних технологій. Мабуть, більш чіткіше розуміння значення років, проведених у стінах альма-матер, як зазвичай, прийде з часом.

На другому курсі я усвідомив необхідність отримання другої висшої освіти, адже додаткові знання ще нікому ніколи не заважали, і якщо є шанс, то треба його використати. У лютому 2004 року я став студентом очно-заочної форми навчання за спеціальністю «Менеджмент організацій. Соціально-організаційне та правове забезпечення діяльності підприємств» на факультеті підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів (ФПК і ПК) у ДонНТУ.

Це зігрло немалу роль під час вибору мною на 4-му курсі теми дипломної роботи. Моїм науковим керівником стала доцент, к.т.н. Дмітрієва Ольга Анатолійовна, спільно з якою я остаточно визначився з темою магістерської роботи – «Розробка і програмна реалізація оптимізаційної моделі управління фінансовими потоками промислового комплексу».

Влітку 2006 року, склавши державні іспити за спеціальністю, я отримав диплом бакалавра. Середній бал під час навчання з 1-го до 4-го курсу на спеціальності «Програмне забезпечення автоматизованих систем» склав 4.74, що дозволило мені продовжити навчання у магістратурі.

У лютому 2007 року я отримав диплом бакалавра і за спеціальністю «Менеджмент організацій». Зараз продовжую навчання на ФПК і ПК задля отримання диплома спеціаліста.

Плани на майбутнє

Найближчими планами на майбутнє є написання дипломних робіт за двома спеціальностями та їх захист. Звісно, переді мною стоїть задача вирішення питання про працевлаштування. Бажаю знайти цікаву роботу, пов'язану з моєю спеціальністю, яка б приносила моральне задоволення і допомогла реалізувати мій потенціал. Але, як відомо, на жаль, бажання не завжди співпадають з реаліями. Тому я прикладу максимум зусиль, щоб досягти своєї мети.