Реферат
Бібліотека Зноски
Звіт про пошук
Індивідуальне завдання
|
Автобіографія
Головне про себе:
Середній бал за період навчання 4,6. Свободно володію російською і українською. Маю досвіт роботи з програмними пакетами: AutoCad, ArcView, MathCad, CorelDraw, SQL, Microsoft Office (Word, Excel и Power Point), ArchiCAD8.0, ArcMap; з програмами по ландшафтному проектуванню; програмування в Delphi, Pascal, HTML.
Коротка біографія:
Дитинство
Народилася 3 травня 1985 року в місті Макіївка Донецької області, де й живу нині. За розповідями очевидців, дитиною я була вередливою, нікому не давала спокою. Як розповідає мама, ніхто не міг зрозуміти чого мені треба. Я й сама не дуже пам’ятаю , чого ж мені тоді хотілося... Дошкільні роки пам’ятаю не дуже добре. В дитячому садку мені не подобалося, і причин було багато. Наприклад, там змушували ЇСТИ! Не знаю чому, але там мені їсти не хотілося. Тому я навчилася хитро маскувати котлети та ковбасу під капустою та іншими гарнірами. Єдине, що приносило радість – компот. До того ж там було сумно, я навіть декілька разів тікала з дитсадка додому (доки ніхто не бачив). Додому мені дістатися не вдавалося – вертали назад до дитсадка, пояснюючи, що так робити не можна. У дворі не було жодного дерева, на яке я б не залізла... Взагалі то дитинство промайнуло швидко.
Школа
І ось у 1991 році я пішла в перший клас тоді ще середньої школи №4 м. Макіївки (згодом загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів). Адаптуватися було нескладно, бо майже з усіма однокласниками я була знайома ще з дитсадка. У школі було багато цікавого. Навіть інколи не хотілося йти додому. Та й нецікавого було теж багато... Вчилася я добре, але не була відмінницею. Були в мене й улюблені предмети. Наприклад, креслення, біологія, історія (та тільки коли вивчала древні цивілізації та середньовіччя), фізкультура (подобалося грати у волейбол). В старших класах полюбила фізику, електротехніку, астрономію. Дуже було приємно дивитися фільми по астрономії.
У 1995 році у мене з’явився братик Микита. Довелося взяти на себе частину виховальних обов’язків. Згодом він навчився непогано ховатися, прикидатися сплячим, але не скаржився. Ми разом дивилися мультики, читали книжки, гуляли і розважалися.
Університет
Над вибором професії думала часто, але ніяк не могла вирішити, що ж обрати. Обрати геодезію мені порадив тато. Дехто з моїх одногрупників не здогадувався на що себе обрікає, та я знала чого чекати. Почалися студентські будні. “Студентське життя - безтурботне” – неправда! Не вірте тому, хто так говорить. Принаймні не на нашій кафедрі. Тут розслабитися не давали. Почалася безкінечна низка лекцій, лабораторних, сесій, безсонних ночей, черг на консультації... Перші дві сесії далися нелегко. Було важко призвичаїтися до нової системи. Та якщо у школі і було весело, бо наш клас полюбляв забавлятися, та бажання повернутися не було. Най веселішою порою навчання були літні практики. Правда у моїй групі завжди були проблеми із здачею результатів. Та це не дуже засмучувало, бо я знайшла багато друзів, які в тяжку годину могли підтримати і допомогти.
В 2006 році я пройшла самий (як я тоді вважала) важкий іспит – державний екзамен. Після 4-го курсу була виробнича практика. Її я проходила в Макіївці у “Виробничому земельно-кадастровому бюро”. Тоді я зрозуміла, що мої зусилля не марі і робота приносить радість.
Плани на майбутнє
Зараз я навчаюся в магістратурі. Не можу сказати точно, що буде далі. Загадувати – погана прикмета. Банально буде казати, що після закінчення університету я хочу знайти достойну, добре оплачувану, роботу. Усі цього бажають! Зробити хочеться багато. Можливо я здійсню свою мрію дитинства – отримаю другу вищу освіту (з дитинства мрію бути архітектором). А можливо буду займатися ландшафтним дизайном – це дуже цікаво, адже у нас не так багато парків і зон відпочинку. Головне вірити, що все вдасться!
|
