Оригінальна будівля у маленькому скверику на вулиці Артема впадає у вічі і приваблює очікуваним інтересом. Це - Донецький планетарій. Він один із п’яти, що діють в Україні і наймолодший серед них; йому у цьому році, - сорок п’ять.
Кажуть: щасливе те місто, де можна зблизька поспілкуватися з зорями. Донецьку поталанило. Поталанило перш за все школярам, котрі мають змогу побувати там, де дохідливо і надзвичайно цікаво подається складна навчальна програма з астрономії. Установлена у зоряному залі апаратура демонструє нічне зоряне небо різних широт, планети, рідкісні та незвичайні небесні явища. Захоплюючі лекції спеціалістів формують наукове уявлення відвідувачів про Всесвіт, а це має важливе значення для світогляду сучасної освіченої людини.
Наче магнітом притягує планетарій підлітків та молодь. І не лише у зв’язку зі шкільною програмою. Ті, у кого витончена романтична душа, відчувають ні з чим незрівнянне піднесення на побаченні з зорями, з їхнім загадковим сяйвом. Саме для таких дітей створено спільний астрономічний гурток Донецького планетарію і Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва. Створила його у 1995 році Наталія Григорівна Сидоренко - завідувачка відділу науково-технічної інформації Донецького фізико-технічного інституту НАН України, лектор Донецького планетарію. Сама закохана у науку про Всесвіт, вона зуміла передати свої знання юнацтву, прищепити допитливим інтерес до наукової діяльності.
У Донецьку і раніше працювали астрономічні гуртки, вели їх, як правило, шкільні вчителі і великі ентузіасти. Це перш за все Ілля Федорович Шумило - патріарх астрономічної освіти у Донбасі, Леокадія Йосипівна Брянцева, яка повністю присвятила своє життя дітям, Юрій Дмитрович Онищенко, котрий не уявляє себе без астрономії, Олександр Матвійович Каплун - учитель школи № 20, Віктор Сергійович Антонов - лектор планетарію. Вони будували свою роботу так, щоб було цікаво і зрозуміло гуртківцям з різним рівнем підготовки - школярам, учням професійно-технічних училищ і студентам вузів.
Чим займаються в астрономічному гуртку? Перш за все діти поглиблено ознайомлюються з сузір’ями зоряного неба і найяскравішими в них зірками, умінню знаходити їх на справжньому небі. А щоб швидко і безпомилково їх знаходити, Наталія Григорівна з допомогою спеціального апарату «засвічує» зірки на куполі планетарію. Цю можливість та умови для спостережень з допомогою 150-міліметрового телескопа „Karl Zeiss” надає директор планетарію Ірина Вікторівна Філіпова. Рухома карта зоряного неба та Астрономічний календар - завжди у пригоді, коли гуртківці одержують завдання визначити розташування таких небесних тіл, як Сонце, Місяць, Земля та інших планет у будь-який час доби. А це не так просто, як може показатися, для молодших школярів. Крім того, керівник гуртка знайомить дітей з новинами астрономії та космонавтики, а також з майбутніми астрономічними явищами. Наприклад, гуртківці спостерігали часткове сонячне затемнення 29 березня 2006 року, а до цього сонячне затемнення 11 серпня 1999 року, котре фатально схвилювало землян.
Викликають не абияке захоплення у дітей паради планет та яскраві комети. А у 2004 році гуртківці спостерігали проходження Венери по диску Сонця - незвичайне явище на початку ХХI століття. Повторення його передбачено у 2012 році.
На заняттях гуртка обговорюються теми учнівських науково-дослідних робіт. Окремі гуртківці протягом п’яти років навчаються у заочній аерокосмічній школі українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» (м. Київ). Старшокласникам доводиться відповідати на досить складні запитання, поставлені у контрольних завданнях.
Про успішну діяльність гуртківців свідчать результати: діти одержують дипломи, свідоцтва, грамоти, цінні подарунки на астрономічних конкурсах, колоквіумах, форумах, на захистах своїх науково-дослідних робіт обласного та Всеукраїнського конкурсів Малої академії наук. Ці успіхи - результат тісної співпраці учнів з науковими керівниками Н. Г. Сидоренко – завідувачем астрономічної секції регіонального відділення Малої академії наук, керівником астрофізичного гуртка для старших школярів, А.К.Кіріловим – кандидатом фізико-математичних наук, головою жюрі астрономічної секції , Л.В.Літвіненко – керівником астрономічного гуртка для молодших школярів.
Дуже добре зарекомендував себе Ігор Захаров, який навчався у ліцеї при ДонНУ. Він посів третє місце у Всеукраїнському конкурсі МАН і одержав запрошення до Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Зараз він - студент четвертого курсу астрономічного відділення фізичного факультету. Не втрачає зв’язку з гуртком і на канікулах завжди приходить у Донецький планетарій. Неодноразово займали призові місця на обласних конкурсах Літвінова Марія та Літвінова Дар’я. Зараз дівчата навчаються у Донецькому Національному Технічному університеті. Також був призером обласних та Всеукраїнських конкурсів Дмитро Спиридонов. Запам’яталася його краща робота «Роздуми про деякі аспекти часу і простору». Зараз Дмитро - студент Донецької академії будівництва та архітектури.
Помітною «зірочкою» серед романтиків стала Тетяна Кабакова. Вона неодноразово перемагала у конкурсах, виступала на форумах, успішно захищала свої науково-дослідні роботи про метеорні потоки, незвичайні астрономічні явища. Таня - майстер астрофотографії, створює фотоальбом «Астрономія у Донецьку». У 2006 році нагороджена дипломом Донецького центру технічної творчості дітей та юнацтва за розробку та підтримку WEB-сайта «Донецький астрономічний гурток».
Юні астрономи - постійні учасники Всеукраїнських конкурсів і конференцій: «Мирний космос», «Космічні фантазії», «Зоряний шлях» та астрономічного колоквіуму «Людина. Космос. Духовність». У квітні 2006 року на IV Всеукраїнській освітньо-науковій конференції школярів у Дніпропетровську нагороджено грамотою «За кращу пошукову роботу» учня макіївської ЗОШ № 34 Олександра Бубелу. Його дослідження «Юпітер. Галілеєві супутники Юпітера» зацікавили багатьох учасників конференції. Третє місце у Всеукраїнському осінньому колоквіумі школярів, що проходив у жовтні 2006 року в Ужгороді, зайняла учениця 11 класу донецького ліцею №52 «Меркурій» Ірина Канна. В листопаді 2006 року на перше місце у Всеукраїнському конкурсі «Мирний Космос» у Києві вийшла учениця восьмого класу гімназії № 72 Ольга Проценко.
Сім років відвідувала астрономічний гурток учениця ЗОШ № 64 Євгенія Проценко. Нині вона студентка першого курсу історичного факультету ДонНУ та зі своїм дитячим захопленням не пориває. Її роботи завжди відзначалися оригінальністю і поглибленим дослідженням. Так у конкурсі «Мирний космос», що відбувався у Києві у 2005 року, Євгенія зайняла перше місце у номінації «Людина. Земля. Всесвіт». Ось як відгукнулася про її працю кандидат філософських наук Марина Ларченко: «Оригінальні, своєрідні, дуже цікаві роботи. Ось, скажімо, Євгенія Проценко з Донецька подала дослідження «Вивчення небесних явищ при народженні й розп’ятті Ісуса Христа». Несподіваний погляд, висока загальна підготовка, прагнення дати самостійну оцінку». Під час святкування 15-річниці УМАКО «Сузір’я» у 2006 році Є. Проценко було вручено цінний подарунок.
«За вагомий внесок у здійснення програми аерокосмічної освіти молоді України і з нагоди п’ятнадцятої річниці українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» грамотою правління та цінним подарунком відзначено натхненну працю керівника секції «Астрономія» Донецького регіонального відділення Малої академії наук, керівника Донецького астрономічного гуртка Наталії Григорівни Сидоренко.
Нове покоління гуртківців, закоханих у чудову науку астрономію, вивчає надбання своїх попередників, проводить не менш цікаві дослідження вічної і завжди загадкової теми «Людина. Земля. Всесвіт». Оля Проценко, Віктор Рябинін, Жанна Данилова, Микита Минаков, Ігор Гурін та інші гуртківці. Вони такі різні, ці дівчатка і хлопчики, що збираються під зірковим куполом сріблястого, схожого на подарований космічними прибульцями корабель, який приземлився у нас на вул. Артема, 165. Староста гуртка астрономічних романтиків Таня Кабакова повідомляє зацікавленим : «Наш сайт і адреса в Інтернеті - http: //donak.narod.ru».
Хочеться вірити, що інтерес до вивчення зоряного неба не згасне навіть, якщо в майбутньому хлопці та дівчата будуть працювати в інших галузях науки. Головне, що вони мають інтерес до збагнення таємниць природи, вміють працювати та доводити почату справу до кінця. А сила притяжіння мерехтливих зірок буде джерелом їхнього духовного збагачення.