УЛЬТРАЗВУКОВІ КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУ ВІДПОВІДІ ЯЄЧНИКІВ
В ПРОГРАМІ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ

І.Д. Гюльмамедова

УДК 618.177–089.888.11:618.11–073.48
онецький Державний медичний університет ім. М. Горького

Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. – Випуск 14, книга 4. – Київ, 2006. – С. 129-134.

Резюме

Мета: визначити прогностичну цінність ехографічного підрахунку числа антральних фолікулів, об’єму яєчників для відповіді на стимуляцію в про-грамі ЕКЗ.

Матеріали та методи: обстежено 60 подружніх пар, яким проводилось лікування безпліддя методом ЕКЗ чи ІКСІ. Число антральних фолікулів та об’єм яєчників оцінювали на 3 день менструального циклу, та після десинситизації Аг-РГ. Жінок розподілили на 2 групи. До першої увійшли 30 жінок з оперативним лікуванням яєчників в анамнезі, до другої 30 жінок з неоперованими яєчниками. Основними критеріями оцінки резерву яєчників були число фолікулів рівне, чи більше за 14 мм у день призначення ХГ, число отриманих ооцитів та ембріонів.

Результати. Число антральних фолікулів корелювало з числом фолікулів в день призначення ХГ (r=0,98; p<0,005), з числом отриманих ооцитів (r=0,89; p<0,005), з числом ембріонів (r=0,65; p<0,01). Об’єм яєчників корелював з числом фолікулів в день призначення ХГ (r=0,53; p<0,05).

Висновки. Наше дослідження виявило прогностичну значимість числа антральних фолікулів на відповідь яєчників в програмі ЕКЗ. Ехографія на 3-й день менструального циклу чи в період десинситизації Аг-РГ є дослідження недороге, яке можна легко повторити, його можна пропонувати перед кожною спробою ЕКЗ.

Ключові слова: антральні фолікули; об’єм яєчника; яєчниковий резерв; ультразвукове дослідження; відповідь яєчників.

Вступ. Оогенез забезпечується обмеженим числом яєчникових фолікулів. Загальне число примордіальних та первинних фолікулів яєчників складає яєчниковий резерв (ЯР). Оцінка ЯР, тобто біологічного віку яєчників, необхідна перед кожною спробою лікування за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Саме ЯР характеризує спроможність яєчників коректно відповідати на стимуляцію гонадотропінами. Для чого нам так необхідно знати ЯР?

Терапевтична мета – яєчники, з різною кількістю антральних фолікулів мають різні гормональні параметри, визначення яких дозволяє правильно вибрати протокол стимуляції суперовуляції для ДРТ.

Психологічна мета – уникнути поганих прогнозів та ризику ануляції циклу так, як з’являється можливість оцінити шанси отримання вагітності.

Економічна мета – уникнути високовитратного лікування гонадотропінами, якщо існує недостатність яєчникового резерву [1].

Метою нашого дослідження було визначення прогностичної цінності підрахунку числа антральних фолікулів, об’єму яєчників для відповіді на стимуляцію в програмі ЕКЗ.

Матеріали та методи. В дослідження включено 60 подружніх пар, яким проводилось лікування безпліддя методом ДРТ – екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), чи внутрішньоцитоплазматична ін’єкція сперматозоїдів (ІКСІ). Морфологічні критерії яєчників (число антральних фолікулів та об’єм яєчників) оцінювали на 3 день менструального циклу, та після десинситизації агоністами гонадотропін-релізінг гормону. В дослідження не включались жінки з кістозними новоутвореннями яєчників. Жінок розподілили на 2 групи. До першої увійшли 30 жінок з оперативним лікуванням яєчників в анамнезі, до другої 30 жінок з неоперованими яєчниками.

Критеріями оцінки відповіді яєчників були число фолікулів рівне, чи більше за 14 мм у день призначення ХГ, число отриманих ооцитів та ембріонів.

Ехографічне дослідження виконувалося на апараті Aloka SSD 3500 ендовагінальним зондом UST-984-5, з частотою 5 MHz, 14R 118. Ультразвукове дослідження виконувалось одним і тим же дослідником. Об’єм яєчника вимірювався автоматично. Два виміри виконувались в одній проекції, третій розмір яєчника отримували при повороті зонда на 90 градусів. Що стосується протоколу стимуляції, всі жінки з групи з неоперованими яєчниками стимулювались за довгим протоколом з використанням аналогів ГН-РГ. В групі жінок з оперованими яєчниками 22 стимулювались за довгим протоколом, 8 жінкам з підвищеним рівнем фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) проводилась стимуляція за коротким протоколом. Коли за даними УЗД мінімум 3 фолікула були більше за 17 мм, а рівень естрадіолу (Е2) вищий за 1 000 pg/ml вводили 5 000 – 10 000 ОД людського хоріонічного гонадотропіну (Profasi Serono). Забір яйцеклітин виконували через 36 годин після призначення ХГ, трансфер ембріонів через 2–3 дня після пункції. Підтримка лютеїнової фази проводилася за класичною схемою.

Статистичний аналіз прогностичної значимості отриманих даних здійснювався визначенням простого коефіцієнту кореляції Pearson. Вірогідним тест вважався у разі р < 0,05.

Обговорення результатів дослідження. В групі жінок з неоперованими яєчниками одна пункція була анульована через ризик синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ) (антральних фолікулів 24). У іншої пацієнтки рівень ФСГ на 3 день МЦ коливався від 11,7 до 8 МО, а загальне число антральних фолікулів складало 3; на стимуляцію було затрачено 41 ампула ФСГ і отримано всього 2 яйцеклітини, 0 ембріонів. В подальшому, цій парі було запропоновано ЕКЗ з донацією ооцитів.

В групі пацієнток з оперованими яєчниками випадки ризику розвитку СГЯ не спостерігались. Але було 8 пацієнток з числом антральних фолікулів = 3. Семи поміж них була проведена стимуляція за коротким протоколом, затрачено більш ніж 40 ампул лМГ на стимуляцію, отримано по 2 яйцеклітини, 0 ембріонів, і запропоновано ЕКЗ з донацією яйцеклітин. У пацієнтки з субтотальною резекцією яєчників в анамнезі з приводу ендометріозу, 3 антральними фолікулами на 3 день МЦ; була проведена стимуляція яєчників за коротким протоколом, отримана 1 яйцеклітина, 0 ембріонів, в цьому ж циклі було перенесено 3 донорських ембріона та отримана вагітність. Перебіг вагітності ускладнився розвитком прееклампсії. В термін 34 тижня проведено операцію кесарський розтин. Народився живий хлопчик 1650,0 г.

В наших дослідженнях проводився кореляційний аналіз між об’ємом яєчників, числом антральних фолікулів на початку циклу, числом фолікулів більших за 14 мм в день призначення ХГ, числом отриманих ооцитів та ембріонів.

1. Число антральних фолікулів корелює з високим ступенем вірогідності з числом фолікулів у день призначення ХГ (r = 0,98; p < 0,005), з числом отриманих ооцитів (r = 0,89; p < 0,005) та ембріонів (r = 0,65; p < 0,01).

2. Об’єм яєчників з високим ступенем вірогідності корелює з числом фолікулів у день призначення ХГ (r = 0,53; p < 0,05).

У всіх 30 подружніх пар першої групи спостерігалися поєднані форми безпліддя. У 8 (26,67%) випадках спостерігалося поєднання ендокринного безпліддя жінки, патології матки чи порушення рецептивності ендометрію (матковий фактор), та чоловічий фактор. 4 (13,33%) випадки поєднання трубно-перитонеального, ендокринного безпліддя та маткового фактора. Поєднання трубно-перитонеального та маткового фактора було в 8 (26,67%) випадках, в 4 (13,33%) поміж них у чоловіків спостерігалися порушення сперматогенезу.

В 10 (33,33%) випадках спостерігалися різні комбінації трубно-перитонеального, імунологічного, ендокринного безпліддя, ендометріозу, чоловічого та маткового фактора.

У всіх 30 подружніх пар другої групи зустрічалися поєднані форми безпліддя (різні комбінації трубно-перитонеального, ендокринного, імунологічного безпліддя, маткового та чоловічого фактору, ендометріоз).

У 2 (6,67%) жінок другої групи в анамнезі була одностороння оваріоектомія.

Таблиця 1 Базова клінічна, біологічна та морфологічна характеристика (на початку менструального циклу) у жінок порівнюваних груп

Таблиця 2 Характеристика відповіді яєчників в програмі ЕКЗ у жінок з неоперованими яєчниками (n=30)

В результаті нашого дослідження була виявлена кореляція між числом антральних фолікулів, числом отриманих ооцитів, та відсоток вагітностей.

Результати нашого дослідження показують дуже добру кореляцію між числом антральних фолікулів на 3 день менструального циклу чи в період десинситизації на параметри відповіді яєчників на стимуляцію. Ці результати підтверджуються також і даними літератури. Frattarelli et al. у 2003 р. вивчили прогностичну значимість об’єму яєчників, числа антральних фолікулів на момент десинситизації для прогнозу відповіді яєчників у 267 пацієнток в програмі ЕКЗ [2]. Кореляція між числом антральних фолікулів та числом зрілих фолікулів була позитивною і склала r =0,52 з числом отриманих ооцитів та r = 0,38 з с числом ембріонів.

Таблиця 3 Відповідь на стимуляцію, що передбачується, в залежності від загальної кількості антральних фолікулів

В нашій роботі ми підраховували число антральних фолікулів в одних випадках на 3 день циклу, в інших після десенсибілізації. В 2003 році Hansen [3] у 120 пацієнток в циклі ЕКЗ показав, що не існує вірогідної різниці в результатах УЗД на 3 день менструального циклу та після десинситизації АгРг. Тобто, підрахунок антральних фолікулів яєчника можливий і після блокування гіпофіза.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Наша робота показала високу прогностичну значимість числа антральних фолікулів на 3-й день менструального циклу чи на момент десинситизації для прогнозу відповіді яєчників в програмі ЕКЗ. УЗД на 3 день менструального циклу відмінно прогнозує результат стимуляції, є легким, недорогим методом, який можна легко відтворити. Він заслуговує стати рутинним в базовому протоколі. Він дозволяє оцінити шанси настання вагітності та уникнути поганих прогнозів.

Резюме

Цель: определить прогностическую ценность эхографического подсчета количества антральных фолликулов, объема яичников для ответа на сти-муляцию в программе ЭКО.

Материалы и методы: обследовано 60 супружеских пар, которым проводилось лечение бесплодия методом ЭКО или ИКСИ. Число антральных фолликулов и объем яичников оценивали на 3 день менструального цикла, и после десинситизации Аг-Рг. Женщин распределили на 2 группы. В первую вошли 30 женщин с оперативным лечением яичников в анамнезе, во вторую – 30 женщин с неоперированными яичниками. Основными крите-риями оценки резерва яичников было количество фолликулов больших или равных 14 мм в день назначения ХГ, количество полученных ооцитов и эмбрионов.

Результаты. Количество антральных фолликулов коррелировало с количеством фолликулов в день назначения ХГ (r=0,98; p<0,005), с числом полученных ооцитов (r=0,89; p<0,005), с числом эмбрионов (r=0,65; p<0,01). Объем яичников коррелировал с количеством фолликулов в день назначения ХГ (r=0,53; p<0,05).

Выводы. Наше исследование обнаружило прогностическую значимость количества антральных фолликулов в ответе яичников в программе ЭКО. Эхография на 3-й день менструального цикла или в период десинситизации Аг-РГ исследование недорогое, которое можно легко повторить, и его можно проводить перед каждой попыткой ЭКО.

Ключевые слова: антральные фолликулы; объем яичника; яичниковый резерв; ультразвуковое исследование; ответ яичников.

Література

1. Ebrard-Charra S., Reyftmann L., Hedon B. Facteurs echographiques predictifs de la reponse ovarienne en fecondation in vitro // Gynecologie Obstetrique Fertilite. – 2005. – Vol.33. – N.10. – Р. 762-767.

2. Frattarelli J.L., Levi A.J., Miller B.T. A prospective assessment of the predictive value of basal antral follicles in vitrofertilization cycles // Fertil. Steril. – 2003. – Vol. 80. – P. 350-355.

3. Hansen K.R., Morris J.L., Thyer A.C., Soules M.R. Reproductive aging and variability in the ovarian antral follicle count; application in the clinical setting // Fertil Steril. – 2003. – Vol. 80. – P. 577-583.

Вгору