Реферат Аль-десет Джамаль ЕЛЕКТРОПРИВОД НАКОПИЧУЮЧОГО КОНВЕЄРА З КРОКОВИМ РЕЖИМОМ РОБОТИ В УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА КЕРАМІЧНОЇ ЦЕГЛИ

Спеціальність: Електромеханічиі Системи Автоматизації і Електропривод.

ЕЛЕКТРОПРИВОД НАКОПИЧУЮЧОГО КОНВЕЄРА З КРОКОВИМ РЕЖИМОМ РОБОТИ В УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА КЕРАМІЧНОЇ ЦЕГЛИ

Джамаль Аль-Десет На Всеукраїнській науково –технічній конференції

У склад технологічної лінії заводу з виробництва керамічної цегли входить механізм - садчик, призначений для спеціальної укладки (садки) спресованих вологих цеглин на пересувну платформу для їх подальшої сушки та випалювання в нагрівальних печах.Конструкція судчика схематично наведена на листі 1

механізм містить падаючий 1 та накопичую чий 3 ланцюгові конвеєри, а також ланцюговий елеватор 2. судчик працює в кроковому режимі. Пересування ланцюгові конвеєра 1 здійснюється послідовними стрибками (кроками), довжина яких дорівнює ширині однієї цеглини. В результаті пересування на один крок двошаровий ряд цеглин із восьми штук заповнює одну касету нерухомого елеватора, що знаходиться на одному рівні з падаючим конвеєром. Після цього елеватор рушить та пересуває касету уверх на один крок, що дорівнює відстані між касетами. Місце піднятої заповненої касети займає чергова, що рухається знизу, яка заповнюється другим рядом цеглин. Заповнювання елеватора триває доти, доки передній (походу) ряд цеглин не досягне поверхні накопичуючого конвеєра. Останній зараз же рушиться, захоплює ці цеглини із касети та пересуває їх на один крок. Довжина кроку більша ніж у падаючому конвеєрі за рахунок збільшеної швидкості ланцюгів у кроці. При ширині цеглини 125 мм зазори між цеглинами складають по 105 мм. Коли накопиичуючий конвеєр заповниться цеглинами, садчик зупиняється. До накапичуючого конвеєра підводиться маніпулятор із восьми рухливих шок для захоплення цеглин, їх підняття та укладки на пічну платформу з дотриманням усіх технологічних зазорів, необхідних для вільного проходження між цеглинами розігрітих газів під час сушки й обпалення. Садчик поновлює роботу після повного розвантаження накапичуючого конвеєра.

Статистика відмічає часті простої технологічної лінії через неполадки в роботі садчика храповничо – важільного механізму (лист 2) з властивою йому ненадійністю, а налагодження його складне та трудомістке. У зв’язку з цим виникла задача заміни даної передачі альтернативним приводом, який не містив би храповничих пристроїв.

Огляд та аналіз літературних джерел, які торкаються силових частин електроприводів і засобів керування ними, показав, що можливими варіантами електропривода садчика є:

- діючий електропривод з храповичною передачею та одним привідним електродвигуном;

- багато двигун ний мотор – редукторний електропривод, керований застосуванням пуску – гальмових режимів самих привідних двигунів;

- багатодвигунний мотор – редукторний електропривод, керований з допомогою електромагнітних муфт при постійній швидкості обертання двигунів.

Кінематична схема садчика з діючою системою привода показана на листі 2.

привод обладнаний асинхронним короткозамкненим двигуном 10, працюючим з незмінною швидкістю обертання. Через редуктор 11 рух від двигуна передається кривошипно – шатунній передачі 12, тяга якої шарнірно зв’язана з повідцем 7 з собачкою, яка входить в контакт із зубцями храповика 5 елеватора. Тяга рухається зворотно – поступально, викликаючи качання повідця навколо осі обертання храповика 5. При кожному качанні даний храповик повертається на один крок. Оскільки храповик жорстко зв’язаний з ланцюговою ведучою зіркою 15 елеваторо касети останнього разом із захопленими цеглинами теж переміщуються на один крок.

Аналогічно діють храповики 4 і 6 падаючого та накопичую чого конвеєрів, зв’язаних тягами з храповиком 5.

Достоїнство храповичної передачі полягає в тому, що, завдяки однаковим дістанням між зубцями храпових колес, зберігаються однакові зазори між цеглинами по всій довжині конвеєра. Через це маніпулятор, який входить своїми щоками в проміжки між цеглинами накопичуючого конвеєра, не руйнує їх.

Недоліком храповичної передачі є те, що з-за частих розладів храповичного механізму мають місце відмови в роботі садчика, простої технологічної лінії. В результаті завод недодає до половини готової продукції.

В мотор – редукторному електроприводі кожний робочий орган судчика сумісно з редуктором в одному корпусі. Схема судчика з такими приводом показана на листі 3,

де МР1, МР2, МР3 - мотор – редуктор відповідно падаючого конвеєра, елеватора і накопичую чого конвеєра.

Спочатку була оцінена можливість здійснення крокового режиму садчика шляхом чергування включення та відключення двигуна мотор – редуктора з періодичністю 3,3 с, прийнятою при храповичній передачі. Перевірка теплового стану двигуна показала, що при указаній періодичності відбувається перегрів електричної машини, причиною якого є великі пускові струми при тривалості пуску до 15% від тривалості одного кроку електропривода. Перегрів усувається лише у випадку збільшення тривалості циклу крокового режиму до 10,5с і вище. Однак, в цьому випадку знижується у 3,7 рази і більше продуктивність садчика.

З метою недопущення перегріву двигуні в у кроковому режимі роботи садчика, пропонується установка на вихідних валах мотор – редукторів проміж них електромагнітних фрикційних муфт, з’єднаних з привідними зірками 14,15 і 16 механізму (див. лист 3). Тут двигуни обертаються з незмінною швидкість та для обертання привідної зірки достатньо включить муфту подачею на її обмотку збудження постійного струму. Зупинка зірки відбувається самовибігон після відключення муфти.

Достоїнствами даного привода є усунення впливу моменту інерції двигуна на формування крокового режиму робочих органів механізму та висока надійність силової частини, а недоліком – залежність шляху вільного вибігу відомої пів муфти від кількості цеглин на конвеєрі. Зазори між цеглинами стають неоднакові, тому щоки маніпулятор опускаються часткова у зазори та часткова на цеглини, руйнуючи останні. Однак, оскільки даний вид привода є найбільш придатний для садчика, його може бути прийнято для реалізації після відповідної доробки.