Навігація по сайту

Щербак Каріна Вікторівна

Факультет:  Екології та хімічної технології

Спеціальність: «Технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів»

Тема випускної роботи: «Дослідження властивостей сегнетокераміки в області морфотропного фазового переходу та при модифікуванні добавками складного типу».

Руководитель: доц. Прилипко Юрій Степанович

        Я, Щербак Каріна Вікторівна, 1986 року народження, в 2003 році з успіхом закінчила Макіївську загальноосвітню школу №12 і поступила за співбесідою в Донецький національний технічний університет. В 2007 році отримала диплом бакалавра за фахом «Технологія тугоплавких неметалічних силікатних матеріалів» і продовжую навчання в магістраті. Мій середній бал 4,95. Проходила практику в науково-технологічному інституті (НТЦ) «Реактивелектрон». Особливі якості: відповідальність, працьовитість, упевненість в собі і у всьому, тактовність, сумлінність і порядність. Навички: робота з ПК, мовою програмування Pascal, Latex, Word, Excel,  MathCAD, LabView, КОМПАС, технологія отримання п’єзокераміки.

        Особисті дані: громадянка України, замужем.

        Життєве кредо: «Відносься до людей так, як би хотів, щоб відносилися до тебе».

     23 лютого моя мама навіть не гадала про те, який подарунок піднести татові в цей день, моє народження стало найкращим подарунком. Мама - Шевченко Седа Альбертівна, 1964 року народження, має хореографічну освіту, працює приватним підприємцем. Тато – Шевченко Віктор Степанович, 1950 року народження, має музичну освіту, пенсіонер. В мені тече три крові: мій дідусь по маминій лінії був вірменином, бабуся – білорускою, а тато росіянином.

        По знаку зодіаку я риби, а це значить – людина цілеспрямована, що володіє практичною життєвою філософією, гарний організатор і працівник.

        Тато з мамою мене дуже любили і купували мені все найкраще: красиві іграшки, гарний одяг. Я була дитиною з характером і не могла собі дозволити піти в садок у платті, яке погано кружлялося, адже я була лідером у всьому і це розуміла. Ми з мамою обговорювали мій одяг з вечора. Особливо мені запам'ятався випадок, коли мені купували лакові чорні туфельки в Берліні. Я відчула себе найщасливішою дитиною на світі – такі туфельки в Радянському Союзі ще не бачили, а я гордо крокувала по рідних провулках, демонструючи свій скарб. Мені подобалося і то що мене любили як людину і в своєму дворі зі мною хотіли дружити всі.

        Коли мені виповнилося 6 років мене відвели в підготовчу групу. Буквар для мене був як біблія – з величезною пошаною і дбайливістю я відносилася до цього першого джерела знань. У мене було величезне бажання вчитися, мене не потрібно було умовляти вивчати уроки. Мама уклала в моїй голові одну просту істину, до якої я схиляюся до цього дня: «Зробив діло – гуляй сміливо». Тому я завжди прагну щонайшвидше вирішувати свої проблеми, щоб зі спокійною душею займатися іншими справами.

        В шкільні роки я завжди прагнула займатися важливими справами, такими, наприклад, як написання і постановка святкових програм, участь в змаганнях і олімпіадах. На мене покладалися мої подруги, однокласники і вчителі. Я ніколи нікого не підводила, намагалася бути самостійною. Маму просила вчити мене готувати їжу і ходити за покупками, оскільки мріяла бути доброю господинею. Тому, коли ми класом ходили в туристичний похід, я із задоволенням приймала пропозицію бути кухарем.

        В 11 класі я вирішила поступати на хімічну спеціальність, оскільки хімія цікавий предмет і мені легко давався. Коли моя вчителька по хімії дізналася, куди я хочу поступати, після екзамену з її предмету вона мені сказала: «Якщо ти станеш знаменитим хіміком, знай, що свої роки я прожила дарма!» Це дало мені якийсь стимул виправдати її очікування і я поступила в один з найстаріших вузів України - ДонНТУ.

        На другому курсі я закохалася. Це було моє перше справжнє кохання, а головне взаємним. Через деякий час мені любимий, якого звуть Щербак Олег Анатолійович, зробив пропозицію і я погодилася стати його дружиною. Після довгої повчальної бесіди батьки дали свою згоду (з причини моєї самостійності) і на 3 курсі 21 жовтня 2005 року я наділа шикарне весільну сукню – мрія кожної дівчини. Ця прекрасна подія не яким чином не вплинула на мої успіхи в навчанні, навіть навпаки, я стала краще вчитися і одержувати підвищену степендію, таким чином я вносила гроші до сімейного бюджету. Проте найважливішою подією стало 13 квітня 2007 року – на світ з'явився ще одна людина – мій син - Владлен. Можна сказати, що головне призначення жінки я вже виконала. І вже через місяць, відновивши своє здоров'я, набравшись сил я повернулася до навчального процесу, тому що не звикла здаватися.

        В 2007 році, захистивши дипломну роботу, отримала диплом бакалавра з відмінністю за фахом «Технологія тугоплавких неметалічних силікатних матеріалів» і написала заяву на подальше навчання в магістраті.

        Зараз я займаюся дослідницькою роботою під керівництвом доцента кафедри прикладної екології і охорони навколишнього середовища Прилико Юрієм Степановичем. Юрій Степанович високошановна людина, має великий досвід дослідницької роботи, грамотний, багато вкладає зусиль в своїх студентів і як істинний викладач метою ставить навчити і підвищувати рівень освіти. Він запропонував мені зайнятися дослідженням властивостей п’єзокераміки, яка є одним з альтернативних матеріалів. Таким чином, тема моєї магістерської роботи: «Дослідження властивостей сегнетокераміки в області морфотропного фазового переходу та при модифікуванні добавками складного типу».

        Оскільки мої дослідження я проводжу на власне виготовлених зразках, можу сказати, що я засвоїла всю тонкість технології отримання свого матеріалу (цирконату-титанату свинцю) і виробів на його основі, а також отримала можливість пройти інструктаж по техніці безпеки на робочому місці при роботі з обладнанням для виміру електрофізичних характеристик.

        Найближчі 3 роки планую влаштуватися на добру роботу, придбати квартиру, отримати другу вищу освіту – економічно-правову, зайнятися кар'єрним зростанням. Через 10 років – зайнятися розробкою нових способів отримання п’єзокераміки, для доведення її властивостей до більш стабільних та відтворювальних результатів (а можливо й інших шляхів рішення цього питання), а років через 20-25 планую організувати заходи, направлені на залучення інвестицій для упровадження нових технологій і винести українську продукцію на європейський ринок, яка б займала лідируючу позицію.

        На останнє хочу сказати, що «коли об'єкт або мета вже існують у вигляді думки, його реалізація у відчутній і видимій формі тільки питання часу. Бачення завжди передує здійсненню».

© ДонНТУ 2008 Щербак Каріна Вікторівна