ХХІ століття людство зустріло низкою екологічних проблем, що набули статусу глобальних. Масштаби національного природокористування, інтенсивність господарювання, забруднення природного середовища, з одного боку, є наслідками взаємодії в системі «людина-природа», з іншого, стали причиною небезпеки скорочення життя на землі. Земля, що живить людей, повітря, яким вони дихають, вода, яку п`ють, щорічно зазнають величезних утрат від їх необдуманих або змушених дій.
   В багатьох випадках в межах природно-господарської системи мають місце прямі та зворотні зв`язки, між якими виникають певні протиріччя. Так, посилення господарської діяльності зі рахунок природної повинно відбуватися лише до тих пір, поки у природній складовій не почнуться незворотні руйнування.
   Промисловий потенціал Донецької області складає основу господарського комплексу України, охоплюючи його п`яту частину. В той же час, економічний потенціал області характеризується наявністю власних паливо-енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів, близькістю до залізорудних родовищ Криворізького басейну, виходом до моря. Тому, історично склалася ситуація, що Донбас став регіоном зосередження різних галузей промисловості, підприємства яких, максимально використовують водний потенціал області.
   Водні ресурси області формуються за рахунок транзитного притоку поверхневих вод ріки Сіверський Донець, місцевого річкового стоку, а також експлуатаційних запасів підземних вод [1].
   Усього по території області протікають 246 річок довжиною більше 10 км. Водозабезпеченість місцевим природним річковим стоком на одного мешканця в 5 разів менша, ніж у середньому по Україні.
   Надмірне антропогенне навантаження на водні об`єкти, значне забруднення їх внаслідок невпорядкованого відведення стічних вод призвело до кризового зменшення само відтворюючих можливостей річок Донеччини та виснаження водо ресурсного потенціалу.
   Річка Кальміус є другою за значенням після Сіверського Донця разом зі своїми притоками Мокра і Суха Волноваха, Кальчик та річка Грузька. В свою чергу, протікаючи через всю територію області з півночі на південь, вона стала своєрідним «переносником» стічних вод від потужних коксохімічних і металургійних підприємств, а також шахт.
   Якщо порівняти об`єми забору і скиду води у поверхневі водні об`єкти (об`єми скидів досягають майже 80%), то стає зрозумілим тривога за екологічний стан водних ресурсів регіону і ,в тому числі ріки Кальміус, яка відіграє велику роль в економічно-соціальному розвитку населених пунктів, що розташовані в басейні річки. Великий негативний вплив, що призвів до їх обміління, пригнічення корисної флори і фауни, погіршення якості вод тощо[1].
   Показники, що у спрощеному вигляді відображають певну екологічну ситуацію, вважаються індикаторами. Одним з таких індикаторів є середній індекс забрудненості води. Його часто використовують для картографування та обґрунтування оцінки забруднення водоймищ. Індекс розраховується за наступною формулою [2]:

K_c=(C_i/ГДК_i)/n

   де K_c – середній індекс забрудненості водоймищ;
   С_i – концентрація забруднюючих речовин у річковій воді, мг/дм3;
   ГДК_i – відповідна гранично припустима концентрація забруднюючої речовини, мг/дм3 ;
   n – кількість аналізованих забруднюючих речовин.

   Розрахунок Кс виконувався за обмеженою кількістю інгредієнтів хімічного складу води за такими показниками як азот нітратний, азот нітритний, нафтопродукти, зважені речовини, сухий залишок і БСК5. Такий перелік показників, хоча й обмежений, має високу інформативність про екологічний стан водного об`єкту, так як відображає рівень забруднення вод.
   Для розрахунку середнього індексу забрудненості ріки Кальміус були використані дані аналізів за десять років створу річки Кальміус нижче міста Донецька, які були виконані РУ ДВП «Укрпромводчормет»

   Завдяки розрахованим індексам було побудовано графіки рисунку 1, на одному з яких відображена загальна динаміка забруднення за усіма 9 речовинами, а на іншому – без урахування показників, що впливають більш негативно на забруднення.

1– динаміка середніх індексів забрудненості з урахуванням сухого залишку, магнію, заліза, сульфатів; 2- динаміка середніх індексів забрудненості без урахування сухого залишку, магнію, заліза, сульфатів

Рисунок - Динаміка забруднення річки Кальміус

   Графік 1 показує, що велику роль у катастрофічному екологічному стані річки Кальміус відіграють відзначені вище чотири показника. Це призвело до того, що ріка до 2005 року відносилась до категорії «брудна», а вже у 2006 році змінила категорію на дуже «брудна».
   Незадовільна екологічна ситуація водних об`єктів міста і області є однією з основних причин погіршення стану здоров'я населення та демографічної ситуації в області. Наслідками цього є виникнення багатьох захворювань, що потребує негайної розробки стратегії формування збалансованої системи природокористування з урахуванням подальшого економічного і соціального розвитку регіону, визначення пріоритетних природоохоронних дій в галузях економіки і соціальної сфери, здійснення екологічного моніторингу довкілля та контролю джерел забруднення, екологічного інформування населення тата залучення його до охорони довкілля усього населення області.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

   1. Молодан Г.Н. , Паладий И.П. Социально-экономические аспекты сохранения аборигенной биоты бассейна реки Кальмиус.// Труди IV Міжнародної наукової конф. аспірантів в студентів «Оборона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів». – Т.2 – Донецк: ДонНТУ, ДонНУ, 2005. – С.73
   2. Молчак Я.О, Мисковець І.Я. Забруднення поверхневих територій м.Луцька.// Людина і довкілля. – 2003. - №4. – С. 62 – 65.

ДонНТУ      Магистратура ДонНТУ      Поисковая система ДонНТУ

---