Рудоквас О.Н., Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених "Сучасний стан і проблеми інвестиційного розвитку", Донецьк "ДонНТУ", 27-28 березня 2008 р.

СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ІННОВАЦІЙНИХ РИЗИКІВ

Актуальність даної проблеми та необхідність раціоналізації поведінки економічних агентів обумовлюють те, що питання невизначенності і ризику є одним із основних напрямків сучасного мікроекономічного аналізу.

Існує велика різноманітність точок зору з приводу поняття визначення, сутності і природи інноваційного ризику.

В ситуації інноваційного ризику існує можливість кількістно і якісно визначати ступінь імовірності того чи іншого варіанта і їй сприяють три умови:

- наявність невизначенності;

- необхідність вибору альтернативи (включаючи відмову від вибору);

- можливість оцінити імовірність здійснення обираємих альтернатив.

За своєю природою інноваційний ризик поділяють на три види:

- коли в розпорядженні субъекта, який здійснює вибір із декількох альтернатив, є об’єктивні імовірності отримання припустимого результату;

- коли імовірності наставання очікуваного результата можуть бути отримані тільки на підставі суб’єктивних;

- коли суб’єкт в процесі вибору і реалізації альтернативи має як об’єктивними, так і суб’єктивними імовірностями.

Із розглянутих визначень можливо виділити основні елементи, які будуть складати сутність поняття „ризик”.

1. Можливість відхилення від припустимої цілі, заради якої здійснювалась вибрана альтернатива (відхилення як негативної, так і позитивної властивості).

2. Імовірність отримання бажаного результату.

3. Відсутність впевненності в досягненні поставленої мети.

4. Можливість матеріальних, моральних і інших втрат, які пов’язані зі здійсненням вибраної в умовах невизначенності альтернативи.

Основними рисами інноваційного ризику є суперечність, альтернативність і невизначенність.

За джерелом виникнення ризик кваліфікується як господарська діяльність, яка пов’язана з людиною і обумовлена природними факторами.

За причиною виникнення ризик виступає як наслідок, спричинений невизначенністю майбутнього.

Основними причинами інноваційного ризику є:

- спонтанність природних процесів і явищ, стихийного лиха;

- випадковість;

- наявність протидіючих тенденцій, зіткнення протирічних інтересів;

- на процес відтворення невизначенності та ризику впливає імовірний характер НТП;

- джерела, які сприяють виникненню невизначенності і ризика.

Інноваційні ризики можуть бути класифіковані за наступними ознаками:

1) за зв’язком з підприємницькою діяльністю;

2) за приналежністю до країни функціонування господарського суб’єкта;

3) за рівнем вникнення;

4) за сферою походження;

5) за причинами виникнення;

6) за ступенем обгрунтованності прийняття ризика;

7) за ступенем системності;

8) за відповідністю допустимим межам;

9) за реалізацією ризиків;

10) за адекватністю часу прийняття рішення реагування на реалізацію ризиків;

11) за групою, яка аналізує ризик і приймає рішення про поведінку під час його реалізації;

12) за маштабом впливу;

13) за можливістю прогнозування;

14) за ступенем впливу на діяльність.

& Copy, DonNTU 2008