Яремко Анна Николаевна

"Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених "Сучасний стан і проблеми інвестиційного розвитку"" 27-28 марта 2008г. Донецк

Однією з сучасних тенденцій ринкової економіки є інтенсифікація інноваційних процесів, яка потребує використання прогресивних підходів до управління, зокрема, логістики. Це дозволить забезпечити гнучкий характер управління потоковими процесами, якими є інновації.

Аналіз наукових джерел свідчить, що логістика промислових підприємств набула широкого розвитку в країнах з ринковою економікою. В сучасних умовах вона виступає одним із дієвих та ефективних інструментів підвищення конкурентоспроможності підприємств, оскільки дозволяє оптимізувати матеріальні, фінансові та інформаційні потоки, витрати на їх забезпечення та управління ними, на чому наголошують А. Бутрин, Дж. С. Джонсон, Д.Ф. Вуд, Д. Л. Вордлоу, П. Р. Мєрфи, М. Василевський, Р. Патора, Є. Крикавський, Г. Радзейовська, І. Смірнов, І. Іванов, О. Гетьман. Однак, в цих дослідженнях в загальній системі логістики підприємства не відокремлюється такий вагомий елемент, як інноваційний поток.

Мета дослідження полягає у встановленні впливу інновацій на формування логістичних потоків на промислових підприємствах.

Доцільно в логістичній системі за умов значущості інноваційних процесів на підприємствах відокремлювати крім матеріальних, інформаційних, фінансових і інших потоків, що відносяться до класичних об'єктів логістичного управління, нематеріальний потік - інноваційний. Нематеріальний актив, який створюється безпосередньо в інноваційному процесі, представляє собою особливий ресурсний потік, траєкторія руху якого складає просторову сітку виникаючих інноваційних комунікацій. У довгостроковому періоді всі сукупні ресурси інновації можуть бути представлені у вигляді потоків, що існують на деякому тимчасовому інтервалі і вимірюваних за певний період часу. Основні параметри таких ресурсних потоків включають траєкторію, швидкість і час руху ресурсу, довжину шляху і інтенсивність.

Інформаційний потік в логістиці генерується вхідним матеріальним потоком конкретної логістичної системи. У інноваціях нематеріальний потік, що є рухом нововведення, має функцію схожу з функціями матеріального або фінансового потоків, але пріоритетну ним. Цьому потоку також відповідає свій інформаційний обслуговуючий потік, що генерується початковим нематеріальним активом. Таким чином у інноваціях доводиться моделювати абстрактні логічні конструкції інноваційних зв'язків і відносин з приводу впровадження новації в матеріальне виробництво.

Логістична система підтримує функціонування інновації в умовах постійних внутрішніх і зовнішніх змін, які торкаються не тільки кількісних характеристик інноваційних потоків, але і умов і узгоджених правил руху нововведення за стадіями життєвого циклу. Інформаційний потік є основою інноваційного на перших етапах його виникнення. Властивість підтримувати свої параметри в умовах нестійкого зовнішнього середовища може бути досягнена тільки при мінімальних втратах інформації під час комунікацій між суб’єктами інновації. У цьому відображається діалектика мінливості і стійкості, що притаманна кожній системі. З іншої сторони для ефективного руху матеріального і нематеріального потоків в інноваціях необхідний цільоспрямований рух фінансових коштів. Він по своєму призначенню містить перенесенну авансовану вартость об'єктів інноваційних процесів.

З урахуванням вищесказаного, взаємодія таких елементів логістичного потоку як інформаційні, матеріальні та фінансові потокі в інноваційному процесі, можна розглядати як логістичною операцією .інноваційних процесів.

Дослідження логістичних ланцюгів в інформаційних і фінансових потоках дозволяє виявити неспівпадіння між матеріальними і супутніми потоками, якщо до складу матеріальних потоків включаються нематеріальні активи. Це проявляється в відсутності ритмічності руху інноваційних, інформаційних і фінансових потоків. Окрім неспівпадання за часом досліджувані потоки розірвані і відокремлені в просторі, що значно ускладнює прийняття ефективних інноваційних рішень. Якщо врахувати, що поява кінцевого продукту інновації у сфері споживання припускає взаємозв'язок від десятка до декількох сотень господарюючих суб'єктів, то масштаб їх взаємодії і кількість логістичних операцій в економічній системі не підлягає врахуванню. Це ускладнює механізм управління логістичними потоками підприємств і потребує його більш детальної проробки.

Таким чином, рекомендується відокремлювати інноваційну складову від сукупності логістичних операцій, що дозволить забезпечити подальше удосконалення управління логістичними потоками на підприємствах і забезпечить необхідні умови реалізації інноваційних процесів.