ДонНТУ

Магістри


photo

Новіков Антон Іванович

Кафедра: Горниче обладнаня

Група: МАШ-07м

e-mail:  nolvikov@mail.ru

Тема магисторської роботи: "Збільшення ресурсу ріжучого инструменту прохідного комбайну з планетарним виконавчим органом"

Кірівник: к.т.н. професор Семенченко Анатолій Кирилович

Автобіографія Посилання Бібліотека Звіт о пошуке Индивидуальне завдання

Автореферат  магисторської  роботи


1. Проблема та її зв'яок з науковим і технічними задачами.
2. Постанова задачі.
3. Закономірності формування параметрів стружки й кінематичних змін кутів різання планетарного виконавчого органа.
4. Напрямок подальших досліджень.


1.  Проблема та її зв'зок з науковим і технічними задачами.

У цей час перед вугільною промисловістю стоїть завдання інтенсифікації видобутку вугілля з лави. Тобто збільшується энерговоовужонность, а отже й швидкості обертання виконавчого органу. Це приводить до зростання напруги діючої у різальному інструменті, а виходить, зменшується термін служби інструмента. Таким чином, збільшення термін служби різального інструменту є однією з актуальніших проблем  гірського машинобудування.

2. Постанова задачі

Ціль даної роботи - збільшення запасу міцності різця прохідницького комбайна із планетарним виконавчим органом, що супроводжує збільшенню терміну служби різального інструменту.

3. Закономірності формування параметрів стружки й кінематичних змін кутів різання планетарного виконавчого органа.

Виклад матеріалу і його результати. Для  рішення поставленого завдання при визначенні параметрів зрізу й кінематичних змін кутів різця була використана схема обробки вибою планетарним виконавчим органом, представлена на малюнку 1.


  

Малюнок 1-Схема обробки вибою планетарним виконавчим органом комбайна типу Урал-10КС

На малюнку прийняті наступні позначення:

Vпод  швидкість подачі виконавчого органа на вибій;                 

 ωв    кутова швидкість обертання редуктора й привода виконавчого органа

(переносний рух);                                                     

 ωд    кутова швидкість обертання ріжучого диска;

dд     діаметр ріжучого диска по вершинах різців;

С    відстань від осі обертання виконавчого органа до осі обертання

 ріжучих дисків (радіальний зсув осі виконавчого органа);

А    бічний зсув осі ріжучого диска;

Dзаб     діаметр забурника;

D     діаметр виконавчого органа;

Rв    радіус водила;

е – відстань

φ  -  кут положення  ί -го різця;

φвх    кут входу в контакт різального інструменту;

φвых    кут виходу з контакту різального інструменту;

х, в, z    координати різального інструменту в просторі.

З урахуванням наведеного малюнка товщина й ширина зрізу на різці визначаться по залежностях

         

 

де   пв – частота обертання водила;
пд – частота обертання ріжучого диска;
zд– число різців на ріжучому диску;
 φ кут положення  різця при обертанні диска;
кд   число ріжучих дисків на одному виконавчому органі.
Бокова швидкість переміщення різця (малюнок 2) визначається по залежності

де      -  радіус повороту різця при його переносному русі.


Малюнок 2 Складові швидкості переміщення вершини різця

 
Складові цієї швидкості (швидкість бокової подачі різця  Vбп і вертикального його переміщення Vбz) визначаються по залежностях:


Значення кінематичних змін заднього й бокового кутів різця можуть бути розраховані по нижче наведених залежностях:


Для комбайна Урал-10КС використовуючи пакет «MathCAD» були розраховані по залежностях (1), (2), (3), (4) значення товщини й ширини зрізу, і кінематичних кутів різця від кута повороту при його обертанні.

При розрахунках були прийняті наступні параметри виконавчого органа комбайна: Vпод=20 м/годину; пв=4,74 об/хв; пд=41,57 об/хв; zд=12...18…18; кд=2; φ=0…180; dд=1,04 м; А=0,43 м; З=0,89 м.

З використанням пакета «MathCAD» за результатами розрахунків були побудовані залежності, наведені на (малюнку 3).



Аналіз залежності показує, що товщина зрізу змінюється за синусоїдальним законом і здобуває найбільше значення при φ=90°, у цьому випадку досягається h≈3,5 см. Ширина зрізу t змінюється від 2 до 6 см.

Аналізуючи відношення ширини зрізу до товщини t/h для більшого значення кута повороту спостерігається зміна від максимуму до мінімуму, а при малому значенні t/h спостерігається постійність.

З обліком вище викладеного необхідно зменшити навантаженість різця й підвищити його надійність. Одним з виходів є оцінка сил діючих на різцевий інструмент і збільшення запасу міцності.

Рішення поставленого завдання здійснювалося шляхом побудови об'ємної моделі різця за допомогою прикладної програми ANSYS малюнок 4.

Подальшими кроками було:

 - Призначення необхідного матеріалу з його фізичними параметрами для кожного елемента моделі.
 - Розбиття на сітку у вигляді тетраедрів певних розмірів, для одержання точного результату.
 - Накладання необхідних сил і обмежень, що діють на різцевий інструмент малюнок 4.

Конструкція була спрощена в такий спосіб – частина різця фіксована в кулаку була не накреслена, тому що вона жорстко закріплена в кулаку й напруги діючі від сил будуть незначні. Сили були прикладені до ріжучої кромці в трьох проекціях, значення кожної складової 1 тона.



Так само було прикладене обмеження до нижньої частини різця. Після чого, методом кінцевих елементів був проведений розрахунок. Аналізуючи результати розрахунку малюнок 5 можна сказати, що напруги виникаючі у виділеній області А  складають 865 МПа починають розростатися, що приводить до подальшого відриву ріжучої пластини.

Так само була визначена сила, найбільш вліяюча на утворення настільки високих напруг, нею є бокова сила. При накладанні однієї бокової сили напруги в області А склали 745 МПа малюнок 6.



У ході роботи була запропонована нова конструкція різця представлена на малюнку 7 і розрахована з облікам однієї бокової сили. Результат розрахунку представлений на малюнку 8, звідси видно, що значення еквівалентних напружень від бокової складової в області А зменшуються й становлять 550 МПа. Варто визначити який же з розмірів буде оптимальний. Для цього будуємо графік залежності напруги від глибини паза малюнок9.

Із графіка бачимо, що найбільш оптимальним результатом є b=6 мм, а=10 мм.




4. Напрямок подальших досліджень.

З розрахунків бачимо, що напруга зменшилася в 1,5 рази, а отже й збільшився термін служби різального інструменту. Напрямком подальших досліджень є вишукування нових моделей для зниження діючої напруги.

На початок


Сьогодні :

© 2008 Новіков А.І.

© 2008 ДонНТУ