У цій доповіді автор робить огляд історії стандартів електронної комерції, їх розвиток, аналізує причини її нешвидкого розвитку та пропонує концепцію мережі розподілених взаємо з’єднаних систем електронної комерції на основі web-сервісів, призначеної для підприємств, торгівельних підприємств та кінцевих покупців. На думку автора така концепція сприятиме суттєвому розвитку електронної комерції та зробить її більш зручною і простою для користувачів.
Вступ
У сучасному світі важку уявити підприємства які б функціонували без використання абиякого програмного забезпечення. Сьогодні на ринку присутні багато різноманітних програмних рішень, які адресовані для підтримки і автоматизації різних аспектів діяльності підприємств: бухгалтерський облік, фінансовий менеджмент, управління відносинами з клієнтами та інші. Але найбільш цікавішими з них є системи, яки забезпечують електронний засіб здійснення комерційних взаємодій між підприємством та його контрагентами та клієнтами на базі Інтернет та Інтранет мереж як засобу комунікацій. З 1980-х років були створені різні стандарти і технології електронної комерції, які дозволили підприємствам розширити свою електронну комерційну діяльність та зробили можливим для простих споживачів здійснення електронних купівель через Інтернет. Багато компаній пропонують програмні рішення для електронної комерції і багато компаній використовують їх, але статистика виявляє нешвидкий розвиток електронної комерції та її використання простими споживачами на фоні швидкого розвитку самої мережі Інтернет. Аналізуючи цю проблему, автор пропонує рішення яке спроможне змінити традиційні уявлення про електронну комерцію і надати нові можливості підприємствам та користувачам Інтернет.
1. Історія розвитку електронної комерції
Перші системи електронної комерції у своїй найпростішій формі з’явилися у 1960-х роках в США та використовувались головним чином у транспортних компаніях для замовлення білетів та обміну інформацією між транспортними службами перед підготуванням до рейсів. Спочатку електронна комерція опиралася на комунікації, які не належали до Інтернет, та характеризувалися використанням різноманітних само визначених стандартів та протоколів. Першим загальноприйнятим стандартом став EDI (Electronic Data Interchange) у 1980 році. Цей стандарт визначає як типові бізнес-транзакції і документи (замовлення, накладні, митні декларації тощо) мають бути оброблені та передані через цифрові мережі. На початку 1990-х років ISO розробила новий стандарт EDIINT (Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport over Internet) який опирається на EDI та визначає засоби передачі EDI-транзакцій за допомогою протоколів мереж IP та Інтернет. Багато великих торгівельних організацій інвестували кошти у розвиток EDI, але він ніколи не досяг того рівня популярності, як web-орієнтована електронна комерція, за наступними причинами: 1) висока вартість впровадження EDI-рішень не дозволяла середнім та малим підприємствам стати учасниками електронної комерції; 2) повільний розвиток стандартів EDI; 3) складність розробки програм за специфікаціями EDI зумовила нестачу кваліфікованих спеціалістів.
З розвитком Інтернету у 1990-х роках та появленням Web виникла відповідна форма електронної комерції у формі Інтернет-магазинів, де користувачі можуть замовляти товари та послуги з оплатою за допомогою банківських карток. Розвиток Інтернету став чинником значного зниження витрат вживання електронної комерції завдяки низької вартості обміну інформацією. Це також викликало подальше розвинення електронної комерції, серед якої сьогодні розрізняють таки рівні її призначення: Бізнес-Бізнес (B2B — Business-to-Business), Бізнес-Споживач (B2C — Business-to-Customer) та інші.
2. Переваги електронної комерції
У багатьох випадках електронна комерція дозволяє скоротити шлях перепродажу продукту від виробника до споживача. Це можливо завдяки використовуванню Інтернет-технологій, що надають можливість ефективної прямої взаємодії з кінцевим споживачем, тому компанії можуть виконувати роль, яку традиційно виконували проміжні постачальники. Це також дозволяє накопичувати інформацію про усі продажі та про усіх клієнтів, що у свою чергу дозволяє виконати досконалий бізнес-аналіз та маркетингові дослідження. Це є великою перевагою у конкурентній боротьбі.
Електронна середа широко використовується для доставки цифрового медіа-контенту (музика, фільми, преса тощо), корисної інформації, освітніх матеріалів а також компаніями-виробниками програмного забезпечення для його продажу.
Найбільшою перевагою електронної комерції є суттєве зниження витрат на оформлення угоди та її подальше обслуговування. Тому бізнес-процеси, які можуть бути переведені на електрону основу мають потенціал зниження витрат на них, що у свою чергу призводить до зниження собівартості товару чи послуги. Найбільш відомим прикладом здійснення електронної комерції є Інтернет-магазин, який є web-сайтом з каталогом продукції та можливістю замовлення і оплати товарів, які сподобались покупцю. Все більше компаній у світі впроваджують рішення електронної комерції у своєму бізнесі. Наприклад, гарно відома у світі компанія CISCO не має традиційної мережі дистриб’юторів. Замість того, вона приймає замовлення тільки в електронній формі зокрема зі свого web-сайту. Інший гарний приклад — це виробники ноутбуків. На своїх web-сайтах вони розміщують інтерактивні web-сторінки, де користувач може зконфігурувати собі ноутбук за своїми потребами та оформити замовлення і оплату.
3. Причини повільного розвитку електронної комерції
Згідно з даними агенції «E-consultancy» у світі налічується більш 1 млрд. користувачів Інтернет. З них близько 60% користувачів із розвинутих країн хоча б один раз робили покупку в Інтернет-магазинах [1]. У Канаді сукупний об’єм продажу в Інтернет-магазинах становив 8.3 млрд. доларів США у 2006 році та зростає кожен рік приблизно на 23%, що є дуже скромним показником у порівнянні з потенційними можливостями Інтернет-технологій [2]. Варто зауважити, що головними факторами, які мотивують користувачів Інтернет-магазинів є наступні (за порядком вагомості):
- 1) зручність користування;
- 2) відсутність давлення збоку інших (у тому числі продавців);
- 3) збереження часу;
- 4) можливість одержання детальної інформації про товар чи послугу (це також включає можливість пошуку).
Аналізуючи ці фактори можна зробити висновок, що користувачі найбільше турбуються про зручність, збереження часу та детальну інформацію. Ці фактори суттєво залежать один від одного.
Аналізуючи сучасні Інтернет-магазини стає очевидно, що головною проблемою у мотивації користувачів є саме зручність користування Інтернет-магазином. Причина цього полягає у самої концепції реалізації абсолютної більшості Інтернет-магазинів — вони усі побудовані у якості web-сайтів, які за своєю природою є статичними та недостатньо гнучкими, щоб забезпечити повністю інтерактивне користування та обмін інформацією. Крім того, можна виділити ще наступні фактори, які стримують розвиток електронної комерції:
- 1) висока вартість існуючих програмних продуктів електронної комерції (наприклад, Microsoft BizTalk Server коштує 30 тис. доларів США);
- 2) відсутність уніфікованої інформаційної середи електронної комерції, яка б забезпечила постійний доступ до комерційних мета-даних між потенційно взаємо зацікавленими сторонами;
- 3) більшість сучасних рішень електронної комерції потребують інтенсивної ручної обробки та введення даних.
4. Розробка концепції мережі розподілених взаємо зв’язаних систем електронної комерції
Аналізуючи проблеми, наведені вище, автор пропонує концепцію розподілених взаємо зв’язаних систем електронної комерції, яка опирається на web-сервіси [3] та сервіс-орієнтовану архітектуру [4]. У цій концепції основною є ідея сервера (далі просто EC-сервер) та служби (далі просто EC-служба) електронної комерції. EC-сервер є спеціальним різновидом web-серверу, на якому розміщуються EC-служби — програмне забезпечення, яке функціонує відповідно до пропонуємого стандарту EC-Interaction, та базується на використанні протоколу SOAP [3]. Пропонуємий стандарт описує формати даних, процедури й правила взаємодії, принципи обміну мета-даними, синхронізації, типові бізнес-процеси, пошук та інше.
З архітектурної точки зору мережа згідно до концепції складатиметься з наступних компонентів:
- 1) web-сервер публічного доступу, який розміщує реєстр усіх наявних у мережі EC-служб а також web-сервіси для доступу, синхронізації та пошуку мета-даних про EC-служби, які зареєстровані на даному сервері;
- 2) EC-сервери, які розміщують: 1) EC-служби; 2) web-сайт(и) для взаємодії із службою за допомогою Інтернет-браузера; 3) web-сервіси для взаємодії із службою через клієнтське програмне забезпечення; 4) web-сервіси для адміністрування служби за допомогою спеціального програмного забезпечення;
- 3) програмне забезпечення для адміністрування EC-служби (EC-Administrator);
- 4) програмне забезпечення для взаємодії із EC-службою (EC-Client) користувачами.
Типова структура мережі наведена в ілюстрації 1.
У порівнянні із існуючими надана концепція відкриває новий засіб ведення електронної комерції та взаємодії з Інтернет-магазинами для користувачів Інтернет, — а саме за допомогою клієнтського програмного забезпечення EC-Client, яке є універсальним і спроможне взаємодіяти з усіма наявними у мережі EC-службами. Воно має наступні основні якісні функціональні риси:
- 1) пошук та уніфікована взаємодія із будь-якою наявною в мережі EC-службою через Інтернет (це включає обмін та синхронізацію мете-даних про наявні товари, послуги, види обслуговування тощо);
- 2) забезпечує здійснення уніфікованих комерційних транзакцій (замовлення, сплата тощо);
- 3) можливість роботи в режимах online та offline, забезпечуючи таким чином надзвичайну зручність у користуванні; так, навіть у режимі offline користувач спроможний виконувати загальні операції та комерційні трансакції, але з даними які передчасно були розташовані у кеші, а увійшовши до режиму online, операції будуть синхронізовані.
Ілюстрація 1. Типова структура прикладу реалізації концепції
Висновок
Запропонована концепція спроможна суттєво розвинути засоби організації, взаємодії та інтеграції учасників електронної комерції та кінцевих користувачів Інтернет. Зокрема, вона зможе значно підвищити ефективність обміну комерційною інформацією, її пошук та виявлення для усіх учасників комерційної діяльності. А найважливішою перевагою є новий уніфікований засіб взаємодії в електронній комерції незалежно від виконуваної ролі (виробника, перепродавця чи покупця) завдяки вирішенню головних на сьогодні проблем мотивації користування засобами електронної комерції. Сучасні Інтернет-технології вже сьогодні дозволяють втілити цю концепцію у реальність.
Джерела
- Internet Statistics Compendium. — http://www.e-consultancy.com/publications/internet-stats-compendium/
- eMarketer Inc. — http://www.emarketer.com
- Understanding Web Services. — http://msdn.microsoft.com/webservices/webservices/understanding/default.aspx
- Software Oriented Architecture (SOA) — http://www.service-architecture.com/