У системі Держкомзему України проблема створення та запровадження автоматизованої системи державного земельного кадастру закріплена за Управлінням державного земельного кадастру. У всіх розвинутих державах, коли мова йде про кадастр, то мається на увазі не тільки кадастрова інформація, але і сучасні комп'ютерні технології також, бо інакше і бути не може. Сьогодні в Держкомземі цю проблему саме так і розуміють. Дещо раніше підходи і розуміння цієї проблеми були інші: кадастр був сам по собі, а автоматизація сама по собі. Сьогодні, коли ми говоримо про кадастр, то маємо на увазі кадастрову інформацію в середовищі сучасних інформаційних технологій. У Держкомземі розробляється декілька проектів законів, вже розроблено проект Земельного кодексу в принципово новій редакції. Це новий по суті кодекс, який має багато граней і політичних, і економічних, і соціальних. На сьогодні цей документ прийнятий урядом і направлений до Верховної Ради, де буде проходити процес доопрацювання в комісіях. Я хотів би відмітити, що робота над цим проектом була організована досить ефективно та раціонально. Раніше практика була такою: в кабінетних умовах у досить короткий термін розроблявся проект, який погоджувався у міністерствах та відомствах, у кожному з яких вносились поправки, в результаті документ втрачав своє обличчя. У даному випадку з самого початку були запрошені представники всіх відомств та міністерств, які мають безпосереднє відношення до цієї проблеми, всі пропозиції та побажання вносились у процесі розробки кодексу. Держбуд також брав у цьому участь, відслідковуючи всі статті, які відносяться до містобудівних проблем.
Закінчена розробка проекту закону України Про державний земельний кадастр,
який проходить останню стадію погодження в Мінюсті України. Проект, на наш погляд, відповідає усім сучасним критеріям.
У цьому проекті закону є положення, згідно з яким земельний кадастр - це основа всіх інших кадастрів, тобто
інформаційна база для галузевих та відомчих кадастрів. Я вважаю, ця теза, що дійсно земельний кадастр можна
взяти за інформаційну основу, на якій слід будувати відомчі, галузеві і інші кадастри та автоматизовані
інформаційні системи, не перебільшена. Кадастр можна уявити як багатошарову інформаційну систему з декількох
прошарків. І першим (нижнім) шаром має бути геодезично-топографічна, а не земельна інформація.
У Держкомземі ведуться роботи із створення автоматизованої системи ведення
земельного кадастру. Декілька років тому була прийнята Постанова Кабінету Міністрів від 02.12.97 № 1355, якою затверджено
Програму створення автоматизованої системи ведення кадастру. На сьогодні ці роботи знаходяться на стадії розробки та
уточнення концепції створення автоматизованої системи державного земельного кадастру. Слід відзначити, що в деяких
регіонах України досить успішно ведуться роботи із автоматизації кадастру. Є хороші результати, є групи лідерів, які
мають певні напрацювання. Позитивні результати є в Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Луцьку, Львові, в
Кіровограді, тобто напрацювань багато. Завдання Держкомзему полягає в координації та інтеграції цих напрацювань в
єдину систему.
Далі хотілось би зупинитись на структурі бази даних. Передбачається,
що вона буде мати чотири реєстри, в першу чергу це реєстр земельних ділянок, який являє собою таблицю, що включає
кадастрові номери земельних ділянок і їх певні характеристики. Кадастровий номер має бути унікальним по території
України. Щодо системи кадастрових номерів, то ця система запроваджена. Структура кадастрового номеру земельної
ділянки розроблена Держкомземом і опублікована в нормативних відомчих документах Держкомзему.
В реєстр земельних ділянок заноситься номер, атрибути, адреса, кількісні
та вартісні характеристики, крім цього там є координати центроїду земельної ділянки. Цей параметр зв'язує
семантичну інформацію про земельну ділянку з її просторовою інформацією, тобто він дозволяє перейти на карту
і графічно відобразити цю земельну ділянку. Таким чином формується інформація про всі земельні ділянки в реєстрі
земельних ділянок.
Другий реєстр це реєстр власників та користувачів. Тут також використовується
унікальний номер: для фізичних осіб ідентифікаційний код, який надає податкова інспекція, для юридичних осіб це
код ЗКПО, який надає статуправління. Власники та користувачі також характеризуються певним набором атрибутів.
Третій реєстр це реєстр правових документів, він теж має код документа і
його атрибути. Хотів би звернути особливу увагу на правовий режим земельної ділянки, бо ми розуміємо права, як
право власності на земельну ділянку, але правовий режим це не тільки право власності на земельну ділянку, це права
всіх осіб (юридичних чи фізичних), які мають відношення до конкретної земельної ділянки. Особливо це важливо
зараз, коли у нас започатковується чи розвивається земельний ринок і створюється система реєстрації прав.
Правовий режим земельної ділянки визначається цілим пакетом правових документів, і якраз в цьому реєстрі і
передбачена реєстрація цих документів. Наприклад, це може бути державний акт, договір про оренду, іпотеку,
сервітут, ухвала суду щодо термінового обмеження прав на використання земельної ділянки, правила зонування,
рішення виконкому, містобудівних органів щодо поверховості забудови, якості ґрунтів, червоних ліній і таке інше.
Четвертий реєстр це реєстр прав на земельну ділянку. Всі правові документи
пов'язані як із земельними ділянками, так і з власниками чи користувачами. На одну земельну ділянку може бути десять
і більше правових документів, і коли людину цікавить інформація про земельну ділянку, то вона повинна мати повний
набір відомостей щодо правового режиму цієї ділянки.
Автоматизована кадастрова система повинна слугувати базою для Системи реєстрації
прав. Це вимога Світового банку і просто сучасності. В Україні обов'язково повинна функціонувати Система реєстрації
прав власності. Тільки маючи таку систему держава може гарантувати права власності та інші права на земельну ділянку,
тільки тоді може бути більш привабливий інвестиційний клімат і тільки в такому випадку будуть працювати інститути
іпотеки, з'являться на ринку землі, а в економіці України інвестори.
Кадастрова система в державі необхідна і Держкомзему для управління земельними
ресурсами, тобто для реформування земельних відносин, для управління землеустроєм, використанням земель, їх охорони,
моніторингу за цими процесами, для оцінки земель. Кадастрова система повинна слугувати інформаційною інфраструктурою
ринку землі. Ця інформація повинна бути доступною, актуальною та прозорою.
Щодо картографічного забезпечення, то закликає вас до консолідації та співпраці.
За даними ГУГККа в Україні є до 5% електронних карт (індексних карт, кадастрових карт), які використовуються для
ведення кадастру. Хоча електронна карта є важливим атрибутом для ведення кадастру, сьогодні головне завдання -
забезпечення фіскальної функції занесення інформації про земельні ділянки, щоб на базовому рівні не було
білих плям. На першому етапі необхідно запровадити первинний облік земельних ділянок на основі кадастрових номерів,
з даними про адресу, площу, кому належить земельна ділянка і її грошова оцінка, щоб забезпечити функції оподаткування
земель.
Система Держкомзему, організаційна вертикальна. Згідно з цим створюється
система державного земельного кадастру. Організаційна структура Держкомзему має трирівневу ієрархічну структуру.
Це національний державний рівень, рівень Держкомзему, потім рівень регіонів - це 25 областей і міста Київ та
Севастополь, тобто маємо 27 підрозділів. Далі базовий рівень це райони і міста обласного та районного підпорядкування
(496 районів і близько 165 міст обласного та районного підпорядкування). Ми вважаємо за необхідне створення таких
регіональних базових центрів земельні кадастрові бюро, вони в нас вже створені, тобто буде 660 таких центрів, бюро
по всій Україні, де буде формуватись земельна кадастрова база даних, первинна база автоматизованого земельного
кадастру. Є декілька поглядів щодо кількості земельних ділянок: від 30 до 100 млн. земельних ділянок, тобто вся
територія України розбита на мозаїку земельних ділянок, які не мають перекриттів, а також "білих плям". Звідси
виходить, що в одному районі база даних повинна містити близько 100 тисяч об'єктів обліку земельних ділянок. З
погляду на інформатику це керування невеликими базами даних, але, враховуючи недостатню кількість кваліфікованих
фахівців в регіонах, які ще й не забезпечені належними технічними засобами, програмними та ліцензійними продуктами,
то щоб розвивати ці роботи на певному рівні, потрібен час і потрібні кошти.
Щоб користуватися цією системою, необхідні потужні комп'ютерні мережі, бо це
розподілена база даних. При розробці концепції цієї системи є багато варіантів щодо реалізації даної системи трирівневої
структури. Є пропозиції вести ці бази на регіональному рівні, створити централізовану базу даних, як, наприклад,
це робиться в країнах з федеральним устроєм (Німеччина). Тут мова йшла тільки про кадастрову систему.
Завдання підрозділів Держкомзему в регіонах полягає не тільки в тому, щоб
накопичувати і вести бази даних. Як показує аналіз роботи цих систем, то насправді там створюється не кадастрова
система, а земельна інформаційна система, свого роду АСУ, тобто управління ресурсами, інформацією і документообігом.
Тому в цій системі можна виділити декілька підсистем, в першу систему, що займається кадастровими справами,
яка накопичує первинну інформацію, чітко вести її в цих стандартах, в форматах, делегувати цю інформацію наверх.
Крім цього, є багато інших підсистем, які повязані з оцінкою земель, з підготовкою різних документів на забудову,
на відведення земель і просто системи документообігу.