Автореферат Богомяков В.І."СКС діагностики психомоторних реакцій людини"

Автореферат

Актуальність

У психології, психіатрії й інших областях, зв'язаних з дослідженнями психіки людини, значну роль грають експериментальні психодіагностичні методики. Ці методики дозволяють кількісно виражати різні особливості людей, що визначають їхній внутрішній стан і відносини з навколишнім світом. Таке кількісне вираження досягається шляхом організації спеціальної стимульного середовища, у яку міститься людина, реєстрація тих чи інших показників реакцій випробуваного і завдання правил перетворення регестрируемих показників в оцінку діагностируемих властивостей.

Важливе значення в розвитку експериментальних психодіагностических методик мають технічні засоби стимуляції, реєстрації й обробки психодиагностичної інформації. Ці технічні засоби знайшли своє найбільш повне втілення в сучасних високопродуктивних комп'ютерах з їх могутніми операційними й образотворчими можливостями.

Використання в психодіагностиці можливостей сучасних комп'ютерів: компактно зберігати, швидко витягати, оперативно і всебічно аналізувати і наочно відображати експериментальну інформацію спричиняє ефекти, що умовно можна назвати кількісними і якісними.

Перший тип кількісних ефектів зв'язаний головним чином з автоматизацією рутинних операцій традиційного експерименту, таких як інструктаж випробуваного, пред'явлення стимулів і реєстрація відповідей випробуваного, ведення протоколу, розрахунок і видача результату і т.п. За рахунок такої автоматизації підвищуються рівень стандартизації, точність і швидкість одержання вихідних діагностичних даних, що буває вкрай необхідно в таких областях, як клінічне чи обстеження психологічне консультування. Крім того, оперативність обробки інформації при комп'ютерному експерименті дозволяє проводити в стислий термін масові психодиагностичні обстеження, що, зокрема, використовуються для рішення задач професійного психологічного чи добору професійної орієнтації в умовах дефіциту тимчасових і інших ресурсів .

Якісні ефекти можна розділити на двох категорій. Першу состовляють ефекти, забезпечувані можливостями сучасних комп'ютерів реалізовувати нові види психодіагностичних експериментів. Сюди відносяться можливість генерувати нові види стимулів (динамічні і полімодальні), по-новому організовувати стимульну послідовність (наприклад, так називане адаптивне тестування), реєструвати ранні не доступні параметри реакцій випробуваних, оформляти психодиагностичні методики у виді комп'ютерних ігор і т.п. Друга категорія якісних ефектів сполучена з застосуванням у психодіагностиці останніх досягнень в області інформаційних технологій. Ці досягнення стосуються способів створення і ведення комп'ютерних баз даних, алгоритмів розпізнавання образів у психодіагностиці і методів штучного інтелекту, заснованих на маніпулюванні знаннями в розглянутій предметній області.

Огляд існуючих досліджень

Комп'ютерні психодіагностичні системи призначені для проведення комплексних експериментів. Ці експерименти можуть переслідувати практичні, дослідницькі і змішані цілі.

У практичних цілях спеціальні засоби комп'ютерних систем дозволяють оформляти набір психодіагностичних методик, результати яких відбивають різні сторони психіки випробуваних, у виді батареї тестів. Єдине інформаційне забезпечення батареї тестів у рамках комп'ютерної системи часто є основою для синтезу інтегральних психодіагностичних показників.

Цілями досліджень є вивчення нових закономірностей психічних феноменів за допомогою відомих психодіагностичних методик і конструювання нового інструментарію психодіагностичних вимірів. Для досягнення зазначених цілей у дослідницьких комп'ютерних системах функціонують засобу формування вербальних і невербальних, статичних і динамічних тестових стимулів, завдання порядку їхнього пред'явлення випробуваним, визначення реєструемих параметрів психодіагностичного експерименту й опису алгоритмів обчислення тестових оцінок. Ці засоби представлені в дослідницьких комп'ютерних психодіагностичних системах у виді метаязиків і так званих оболонок, що набудовуються, крім того, у даних системах передбачаються засоби архивированія експериментально-психологічної інформації, маніпулювання з нею і статистичного аналізу психодіагностичної інформації.

Прикладом практичної комп'ютерний психодіагностичної системи може служити діагностичний комплекс АСПД (Автоматизована Система Психологічної Діагностики). АСПД призначена для рішення комплексу задач, зв'язаних із професійною діагностикою шкільної молоді, і функціонує в трьох режимах: «Школьник», «Оптант» і «Вільний». Діагностичний режим «Школьник» дозволяє здійснювати профдіагностику інтересів, схильностей і особистісних особливостей учнів, починаючи з 11-літнього віку. Спеціалізований режим «Оптант» орієнтований на обстеження школярів старших класів з метою визначення спрямованості і професійно важливих якостей особистості. Режим «Вільний», як це випливає з його назви, не має прив'язки до якої-небудь стратегії психодіагностичного обстеження.

АСПД містить 17 експрес-методик оцінки професійних інтересів і схильностей, особливостей уваги і пам'яті, деяких спеціальних здібностей і індівідуально-характелогических особливостей особистості. Вхідні в АСПД психодіагностичні методики досить добре відомі й адаптовані в даній системі до умов технічного вузу.

Процедура психодіагностичого обстеження починається зі знайомства випробуваного з інструкцією, що з'являється на екрані. У ній указується мета проведення обстеження, підкреслюється необхідність відповідати на питання швидко і щиро, порозуміваються нескладні правила роботи. Висновок на екран питань здійснюється послідовно в автоматичному режимі, а відповідні інтерпретації діагностичного результату з'являються відразу після виконання кожного тесту. У тексті вербальної інтерпретації дається в загальному виді характеристика особливостей конкретної особистості, пропонується зразковий перелік професій і т.д. Крім того на екран виводиться кількісна характеристика результатів тестування, що призначена для профконсультанта і є основою індивідуальної співбесіди.

АСПД є частиною автоматизованої системи «Орієнтир». Крім АСПД у «Орієнтир» входять також наступні системи: АИПС - автоматизована інформаційно-пошукова система; АПКС - автоматизована профконсультаціна система; АСПА - автоматизована система профвідбіра абітурієнтів; АСМАС - автоматизована система адаптації абітурієнтів; АСОД - автоматизована система обробки експериментальних даних.

Програмні засоби системи «Орієнтир» включають чотири компоненти. Перший – операційна система ПК, що забезпечує режим поділу часу між одночасно працюючими користувачами. Другий – пакет прикладних програм, що здійснюють діалог з користувачем, запис протоколу опитування в БД, статистичну обробку результатів, накопичених у БД. Третій компонент - інформаційна база системи, куди входять структуровані набори даних (файли), що містять тексти психодіагностичних методик, довідкову інформацію. Четвертий компонент системи – БД, призначений для реєстрації і тривалого збереження відповідей користувачів.

Описані характеристики (деякі з них) комплексу АСПД у складі системи «Орієнтир» дозволяють використовувати дану розробку для рішення деякого кола дослідницьких задач. Але коло цих задач визначений стандартними для будь-яких досліджень можливостями архівированія експериментально-психологічної інформації. І її наступної обробки. У той же час у розглянутій системі відсутні спеціальні інструментальні засоби, що дозволяють варіювати в широких межах видом психодіагностичного експерименту, не прибігаючи до послуг професійного програміста. Усе це обумовлює віднесення комплексу АСПД до класу практичних комп'ютерних психодіагностичних систем, що, безсумнівно, мають велике прикладне значення, але уних є недостатня гнучкість елементів, так необхідна для проведення різноманітних психологічних досліджень.

Система АЛІСА є інструментом психолога-експериментатора для підготовки і проведення різноманітних експериментів, а також обробки отриманих даних. Система функціонує в пакетному і діалоговому режимах реального часу з забезпеченням мультидоступа, що дозволяє працювати багатьом користувачам. Діалогова процедура здійснюється послідовною інтерпретацією команд, що дозволяє створювати нові процедури при мінімальному часі на їхню підготовку і налагодження. Важливою властивістю використовуваної мови є можливість динамічної модифікації команд під час виконання процедури в залежності від одержуваних відповідей.

Система АЛІСА має три основних діалогових режими:

1) «системні роботи», у якому виробляється підготовка всієї роботи системи, включаючи складання програм експериментів, завдань на обробку даних і т.п.;

2) «експеримент», у якому здійснюється проведення експериментів з випробуваним відповідно до розробленого психологом автоматизованою методикою;

3) «обробка даних», у якому експериментатор може застосовувати різні програми статистичного аналізу накопичених системою даних. Система допускає одночасну роботу різних користувачів у всіх трьох режимах.

АЛІСА має всі ознаки дослідницької комп'ютерний психодіагностичної системи. У розпорядженні користувача-психолога надається спеціальна мова, що дозволяє йому оперативно створювати, коректувати і редагувати автоматизовані версії різних психодіагностичних методик. Зручний доступ до БД експериментально-психодіагностичних даних для наступного статистичного аналізу дозволяє проводити за допомогою системи комплексні психодіагностичні дослідження. У той же час можливості системи обмежені в конструюванні і відтворенні стимульного матеріалу психодіагностичного експерименту, статичністю стимулів, а також можливими способами реагування випробуваного на стимульний матеріал - відповідями типу «вибір».

Ще один приклад дослідницької комп'ютерний психодіагностичної системи у визначеній мері позбавлений зазначених вище обмежень, але також має як сильні, так і слабкі сторони. Це комп'ютеризована система, призначена для проведення експериментальних досліджень і діагностики в області психології і психофізіології – КСИДО.

Розроблювачі КСИДО мали на меті створити на ПК автоматизоване робоче місце психолога (АРМ - П), що дозволяє пред'являти випробуваним зорові стимули й алфавітно-цифрову інформацію, слухові стимули і мовну інформацію і керувати контрольно-вимірювальними приладами. Також автори прагнули створити систему засобів зворотного зв'язку з ПК, що забезпечують у процесі роботи введення в ПК алфавітно-цифровій інформації, реєстрацію і уведення фізіологічних показників (ЕЕГ, ЕКГ, ритмограми й ін.).

Програмне забезпечення реалізоване у виді пакетів прикладних програм, що забезпечують виконання наступних функцій системи:

1) проведення експериментальних досліджень в області психофізіології зорового сприйняття і лабораторних занять студентів-психологів у Загальному практикумі по експериментальній психології;

2) проведення психодіагностичних обстежень і навчальних занять по психодіагностиці;

3) комп'ютеризоване навчання мовам програмування ФОРТРАН і БЕЙСІК.

Розглянута психодіагностична система КСИДО в порівнянні з АЛІСА має перевагу в здатності конструювати й оперувати динамічними зоровими тестовими стимулами. Спеціальна мова КСИДО надає психологу, що не має професійної підготовки в області програмування, широкий спектр можливостей у підготовці і проведення психодіагностичного експерименту. У той же час технічне рішення процедури психологічного тестування в системі КСИДО накладає принципові обмеження на організацію даного виду експериментів. Форма пред'явлення випробуваним тестової методики у виді буклету фактично не дозволяє вийти за рамки «ручного» психодіагностичного експерименту і реалізувати значну частину потенційних можливостей ПК.

Прогрес комп'ютерної техніки стрімкий. У той же час багато недоліків і обмеження розглянутих вище систем обумовлені недосконалістю технічної бази, на якій вони реалізовані. Тому дані системи варто оцінювати в основному з погляду корисності їхніх окремих фрагментів. Тепер на перший план висуваються не стільки питання технічного втілення психодіагностичного експерименту, скільки питання структури інформації і методології аналізу інформаційних структур.

Перелік задач

Спеціалізована комп'ютерна система діагностики коефіцієнта уваги і психомоторних реакцій людини при тривалій роботі за персональним комп'ютером «Психодіагностика» призначена для:

1) для генерації стімульних послідовностей;

2) для оцінки коефіцієнта уваги і психомоторних реакцій людини;

3) для збереження й обробки інформації про проведений психодіагностичом дослідженні;

4) для обробки статистичних даних.

Об'єктом діагностики є люди, робота яких вимагає підвищеної уваги, наприклад, оператори електростанцій, авіадиспетчери і т.д. Об'єктом автоматизації є процес психодіагностичного дослідження.

Метою проектованої комп'ютерної системи діагностики коефіцієнта уваги і психомоторних реакцій людини є швидке одержання психодіагностичних результатів, звільнення врача-психодіагноста від трудомістких рутинних операцій, досягнення високої точності реєструемих результатів, зниження кількості помилок при проведенні діагностики, а також підвищення продуктивності процесу психодіагностики за рахунок скорочення часу на обробку отриманих результатів. При цьому не тільки зменшується трудомісткість самого процесу, а також прискорюється процес обробки даних.

Теоретичний аналіз

Класифікація психодіагностичних методик

Психодіагностика характеризується широким спектром методологічних підходів. Різноманіття цих підходів обумовлює існування різних систем класифікації психодіагностичного експерименту в залежності від виділюваних різними авторами значимих для класифікації атрибутів. Для психодіагностики таким значимим атрибутом може служити формалзіуемость психодіагностичної методики, який визначається можливість використання в психодіагностичном експерименті комп'ютерної інформаційної технології.

Для конкретизації поняття “формалиізуемость” доцільно виділити порівняно самостійні елементи психодіагностичного експерименту, що піддаються систематизації. До них відносяться, у першу чергу, вплив на випробуваного в ході експерименту (стимули), відповіді (відгуки) випробуваного на цей вплив і операції з інформацією, породженою реакцією на стимули. Відповідно, підставою для класифікації психологічних методик можуть служити різні сполучення форм тестових завдань зі способами реагування випробуваних, доповненими характеристиками процедур обробки експериментальних даних.

У таблиці 1.1 представлені форми тестових завдань психодіагностичних методик. У цій таблиці усі види стимулів розділені на вербальні і невербальні. У свою чергу, серед вербальних вичленують стандартизовані й індивідуально орієнтовані стимули, а невербальні містять у собі статистичні динамічні стимули. Вербальні стимули – це питання, твердження і завдання, виражені словами. Стандартизовані стимули є однаковими для усіх випробуваних, у той час як індивідуально орієнтовані підбираються окремо для кожного конкретного випробуваних. Невербальні – це картинки, фігури, значки, плями і т.п. Крім того, невербальні стимули можуть звертатися до сфери не тільки зорового сприйняття, а й інших почуттів (слух, дотик, нюх, смак). Параметри статичних невербальних стимулів постійні в часі, а в динамічних об'єктів можуть зміняться форма, колір, висота тону звуку і т.д.

Таблиця 1.1 Види тестових завдань

Види стимулів				Порядок пред'явлення стимулів
Вербальні		Невербальні		Фіксовані	Перемінний
Стандартизовані	Індивідуально орієнтовані	Статі стичні	Динамічні		Випадковий	З зворотним зв’язком

Приклад найпростішого психомоторного тесту.

Приклад найпростішого психомоторного тесту. При появі зеленого стимулу, піддослідний має найшвидше нажати на кнопку, при появі будь-якого іншого стимулу не віконує ніяких дій. Анімація складається з 6 кадрів, кількість повторень 10, займаєме місце 43 кб, для створення використовувався gif-animator

Характеристика форм тестових завдань доповнюється описом порядку пред'явлення стимулів у процесі психодіагностного експерименту. Цей порядок може бути фіксованим і перемінної. Різновидом перемінного порядку є випадкове пред'явлення стимулів, що застосовується, наприклад, для організації рандомізированого дослідження. Інший різновид зв'язаний з використанням у ряді психодіагностичних методик зворотного зв'язку з випробуваним, коли зміст і форма поточного стимульного матеріалу залежать від реакцій випробуваного на попередні стимули.

Способи відповідей випробуваного на тестові стимули розділяються на закрите, відкрите і динамічне реагування через органи керування (табл. 1.2). При закритому способі усі відповіді в сукупності утворять повну групу, чи, іншими словами, усі можливі види відповідей заздалегідь відомі. Ці відповіді можуть здійснюватися у формі вибору з “меню відповідей” (у залежності від обсягу меню розрізняють методики з альтернативним і множинним вибором), за допомогою оцінювання значення якої-небудь ознаки по заданій шкалі, шляхом відновлення частин пропозицій, фігур і т.д., а також за допомогою переструктурування даних. Відкриті способи припускають відповіді випробуваного на пропоновані стимули у вільній формі. При цьому можуть бути регламентовані лише загальні вимоги до форми відповіді (вербальна чи невербальна, орієнтовані обсяг і час). Відкриті способи містять у собі відповіді у виді доповнення заданого стимулу і відповіді, у яких цілком допускається вільне конструювання. При динамічному реагуванні через органи керування використовуються перцептивні і моторні здібності випробуваного.

Таблиця 1.2 Види відповідей на тестові завдання

Закриті

Відкриті

Динамічне

реагування через органи керування

Вибір

Оцінка ознаки

по заданої

шкалі

Відновлення- частин

Переструкту-рування

Допов-нення

Вільне конструю-

вання

Нижче приведена характеристика форми сполучення тестових завдань з видами відповідей випробуваних, котре буде використовуватися в дипломному проекті.

Стимули: Невербальні

Динамічні

Порядок пред'явлення: Перемінний, випадковий

Відповиді: Динамічне реагування

через органи керування.

Розглянуте сполучення стимулів і відповідей відповідає класу психодіагностичних методик, що звичайно називають апаратурними тестами. Ці тести використовуються в дослідженнях параметрів часу реакції (реактометры, рефлексометры), типологічних особливостей вищої нервової діяльності й ін. Наявність зворотного зв'язку між відповідями (реакціями) випробуваного і стимулами властиво великій кількості критеріально-ориентованих апаратурних тестів, у яких моделюються умови який-небудь критеріальной діяльності. До порівняно недавнього часу реалізація цих методик вимагала спеціального і часто дорогого устаткування. Розвиток обчислювальної техніки, поява, зокрема, мікропроцесорних контролерів і персональних комп'ютерів відкрило нові перспективи розвитку апаратурних методик. Автоматизовані пульти для випробуваних можуть бути об'єднані, у цьому випадку, з інформаційними системами, що дозволяє оперативно і всебічно аналізувати різну психодіагностичну інформацію при обстеженні широких контингентів випробуваних. На моніторі ПК можуть моделюватися різноманітні види діяльності, імітуватися об'єкти спостереження, керування і т.д. Паралельно за допомогою спеціальних датчиків і мікропроцесорних контролерів може вироблятися знімання і введення в ПК психофізіологічній інформації.

Упровадження комп'ютерів у психодіагностику в даний час йде головним чином по шляху створення автоматизованих версій окремих методик. Більшість цих версій стосується методик зі стандартизованими стимулами, на які випробуваний дає відповіді закритого типу. Перекладання на комп'ютерну основу таких методик, раніше розроблювальних для ручного вживання і мающих добре формалізовану структуру, не представляє особливої складності. У даному випадку ПК виконує функцію звичайного калькулятора з тією лише різницею, що він забезпечує автоматичне пред'явлення випробуваним тестових завдань, видає протокол експерименту. Однак уже тут спостерігається позитивний для практичної психодіагностиці ефект. Составні цього ефекту наступні.

По-перше, швидке одержання діагностичних результатів буває вкрай необхідно в таких областях, як, наприклад, клінічне чи обстеження консультування. По-друге, експерт звільняється від трудомістких рутинних операцій і може сконцентруватися на рішенні сугубо професійних задач (до рутинних операцій відносяться інструктування випробуваного, пред'явлення йому завдань, перевірка правильності відповідей, ведення протоколу експерименту й обробка результатів). По-третє, немаловажної є точність реєстрації результатів, а також істотна відсутність помилок обробки результатів, що неминучі при ручних методах розрахунку вихідних показників об'ємних тестів. По-четверте, оперативність обробки даних при комп'ютерному експерименті дозволяє проводити в стислий термін масові психодіагностичні обстеження шляхом рівнобіжного тестування багатьох випробуваних. Як наслідок перерахована складових, комп'ютеризація психодіагностичних методик робить позитивну дію на підвищення якості і зниження вартості психодіагностичних експериментів. Крім того, звертається увага, що конфіденційність автоматизованого тестування дозволяє випробуваному бути більш відвертим і природної під час проведення експерименту. Також у ряді випадків вважається корисної можливість сховати від випробуваного особливості експерименту, технологію одержання результуючих показників.

Як відзначалося, сучасний ПК надає фахівцю ряд якісно нових технічних можливостей у формуванні стимульного матеріалу, у реєстрації, обробці і відображенні корисної інформації.

Загальний погляд на структуру психодіагностичного дослідження в контексті взаємодії експериментатора зі складними інформаційними потоками дозволяє виділити три основних напрямки розвитку комп'ютерної психодіагностики:

- створення розвитих БД;

- розробка ефективних методів аналізу психодіагностичної інформації;

- побудова інтелектуальних психодіагностичних систем;

Данні теоретичних досліджень

На підставі уявлень про кодування інформації циклами нейронній активності, співробітниками лабораторії Лебедєва було отримане рівняння для розрахунку часу прийняття рішень (t) про кількість одночасно отображаемих стимулів K у залежності від числа М равновероятно очікуваних: t = KT (1 - p^k)(1 - p)^k / (K +1) (1).

Де p = (1 - (1 - R)/ KM( T = 1 / FR( F - константа Бергера, а R - константа Ливанова. Особливістю цього рівняння є те, що воно містить у собі дві фізіологічні константи: константу Бергера (F = 10) і константу Ливанова (R = 0,1) і дозволяє оцінити на підставі фізіологічних показників, психічні. При цьому, як відзначають автори, численні експериментальні перевірки підтвердили правомірність їхнього підходу. Використовуючи дане рівняння ми оцінили значення витрат часу, необхідних для визначення кількості одночасно пред'явлених об'єктів у наших дослідженнях. При цьому минулому отримані наступні результати: для ухвалення рішення у випадку одного сигналу необхідно 489 мс, двох - 659 мс, трьох - 742 мс, чотирьох - 791 мс, п'яти - 824 мс, шести - 848 мс, семи - 865 мс, восьми - 879 мс і дев'яти - 890 мс. Однак відомо, що рівень функціональної напруги, а також стан здоров'я обов'язково позначаються на швидкості переробки інформації.

Використання ЕКГ у психофізіології

Навантаження на визначені функціональні системи організму людини в процесі виконання різних видів діяльності часто носять надмірний характер (такі фактори називають стресорами), приводячи до напруги і зривів механізмів адаптації. Виявлено, що надмірна напруга окремих систем і організму в цілому є джерелом психофізіологічних розладів, що надалі можуть розвитися у визначене психосоматичне захворювання . Тому їхнє оперативне виявлення й усунення є надзвичайно важливим. ФІЗІОЛОГІЧНИМИ ІНДИКАТОРАМИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ (ФС) є три групи фізіологічних реакцій, по яких судять про зміну ФС людини: рухові, вегетативні й електроенцефалографічні. Серед рухових показників часто використовують рівень рухової активності.

Відповідно до двох видів стресоров розрізняють фізіологічний стрес і психологічний. Останній підрозділяють на інформаційний і емоційний. Інформаційний стрес виникає, коли людина не справляється з задачею, не встигає приймати вірні рішення в необхідному темпі при високій відповідальності за наслідки прийнятих рішень. Аналізуючи тексти, вирішуючи ті чи інші задачі, людина переробляє інформацію. Завершується цей процес ухваленням рішення. Обсяг інформації, що переробляється, її складність, необхідність часто приймати рішення - усе це і складає інформаційне навантаження.

Зміна ФС людини в першу чергу знаходить висвітлення у виді погіршення його здатності до переробки інформації. Тому, для оцінки впливу різних видів діяльності на функціональний стан організму чоловік багатьма дослідниками застосовується вимір його швидкості, точності рухових реакцій і періодів серцевих сокращеній на пропоновані інформаційні навантаження. При цьому зміна періодів серцевих скорочень використовується для оцінки рівня фізіологичної напруги.

Огляд результатів та висновки

У ході проектування спеціалізованої комп'ютерної системи “Діагностика коефіцієнта уваги і психомоторні реакції людини” були визначені наступні положення:

- тестові завдання засновані на психодіагностичній методиці, що використовує: стимули - невербальні, динамічні; порядок пред'явлення - випадковий, перемінний; реакції тестуемого - динамічне реагування через органи керування;

- для збереження отриманих при тестуванні результатів була спроектована і створена БД, що складається з чотирьох таблиць;

- для нормальної роботи і функціонування СКС було обрано технічне забезпечення;

- для визначення до якому з діагностируемих класів відноситься пацієнт використовується екстенсіональний метод ДО - найближчих сусідів з теорії розпізнавання образів. Для визначення діагностуемих класів використовується алгоритм ИСОМАД, що дозволяє робити розбивку статистичної вибірки без відомих початкових умов;

- для визначення індивідуальних характеристик людини була розроблена програма, що формує тестові завдання, а також дозволяє вести базу даних і робить розбивку на класи, і робить визначення до якому з класів відноситься пацієнт;

- також був зроблений розрахунок економічної ефективності спроектованої системи, що показав, що за певних умов система може бути впроваджена і буде приносити прибуток.

Розроблена комп'ютерна методика забезпечила можливість одержання кількісної оцінки коефіцієнта уваги і психомоторних реакцій людини. Установлено статистичні показники мінімальних відрізків часу, необхідних для безпомилкового сприйняття зорових стимулів з випадково змінюючими просторовими і кількісними характеристиками.

Літературою для створення автореферату були книги з розділу Бібліотека та інформація з мережі Інтернет з розділу Зсилки.

Види стимулів

Порядок пред'явлення стимулів

Стандартизовані

Стимули: Невербальні