Вплив часу оброблення за пружною схемою на об'єм зшліфованого матеріалу

      У випадку плоского врізного шліфування за пружною схемою, загальний об'єм зшліфованого матеріалу за час τ визначаеться за формулою, запропонованою нами в роботі [91]

      У рівнянні (6.20) коефіцієнт перед інтегралом становить собою площу оброблюваної поверхі заготовки в одиницю часу:

де V_д - подовжня швидкість столу, м/хв;

l_пер, - величина перебігу шліфувального круга, мм.

      Отримане нами рівняння (6.18) дозволяе за формулою (6.20) розраховувати об'єм зшліфованого матеріалу у випадках, коли зниження різальної здатності круга обумовлене процесом зношування зерен та коли інтенсивність видалення продуктів засалювання в процесі електроерозійних керуючих дій перевищує інтенсивність процесу засалювання круга. Рівняння (6.19) разом із залежністю (6.18) дає можливість розраховувати за формулою (6.20) об'єм зшліфованого матеріалу у випадку, коли інтенсивність видалення продуктів засалювання з РПК менше, ніж інтенсивність процесу засалювання круга.

      Проаналізуємо зміну в часі об'єму зшліфованого матеріалу, розрахованого за формулою (6.20) з використанням математичної моделі процесу шліфування за пружною схемою, та об'єму, визначеного експериментально при спільній дії процесів засалювання міжзеренного простору круга та зношування зерен.

      Визначимо значення коефіцієнта перед інтегралом у формулі (6.20). Розміри оброблюванної заготовки В_д = 15 мм, L_д = 196 мм. Подовжня швидкість столу V_д = 6 м/хв, величина перебну l_пер = 10 мм. 3 урахуванням цих даних за формулою (6.21) одержимо

      Поставивши значения S_1ппз і рівняння (6.18) у формулу (6.20), одержимо залежність для розрахунку об'єму зшліфованого матеріалу у випадку, коли зниження різальної здатності круга обумовлене процесом зношування зерен

      Використовуючи формулу (6.22), побудуемо график зміни в часі оброблення об'єму матеріалу, зшліфованого за 1 хвилину, тобто продуктивності процесу шліфування, для зазначених умов і1 порівняємо його з експериментальним графіком, побудованим за даними табл. 6.2 (рис. 6.7).

      3 наведених графіків видно, що в початковий момент часу об'єм видаленого за 1 хвилину матеріалу, який розрахований з використанням математичної моделі процесу шліфування за пружною схемою, попадає в довірчий інтервал експериментально точки, що підтверджує адекватность запропонованоі моделі процесу. Разом з тим уже через 10 хвилин оброблення продуктивнють шліфування при спільній дії на різальну здатність круга процесів зношування зерен та засалювання міжзеренного простору стає в 3 рази меншою, ніж при впливі на різальну здатність круга тільки процесу зношування зерен. Це говорить про переважну роль в зниженні різальної здатності круга при обробленні ванадієвих сталей процесу засалювання міжзеренного простору. Так, через 30 хвилин обробки об'єм матеріалу, що видаляється, стабілізується на досить низькому рівні (нижче вихідного в 12-15 разів), причому зменшення за рахунок зношування зерен становить 30%, а інше - за рахунок засалювання міжзеренного простору [88, 92].

      Можна припустити, що в цей момент часу, коли продуктивність шліфування стабілізується на певному рівні, продуктами засалювання, заповнюється весь об'єм міжзеренного простору. При цьому круг фактично втрачае різальну здатність.