УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В СВІТІ

Сагін Олександр, Купирева Валерія, ЕСіМ-04а

Науковий керівник - ас. Кульбіда Н.І.

І Міжвузівська студентська науково-практична конференція «Актуальні проблеми мовної культури фахівця» 22 травня 2008 року. Збірник наукових робіт. - Донецьк,2008. - с.58-59

Донецький національний технічний університет


Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного окремого суспільства. Виділяють національні культури – українську, російську, французьку та ін.

Українська культура має стати впізнаваною у світі. Міністерство зовнішніх справ (МЗС) дбатиме про подолання нинішньої відірваності української інтелектуальної та творчої еліти від основних мереж і каналів міжнародного спілкування, сучасних цивілізаційних процесів. Міністерство також сприятиме створенню організаційних засад та започаткуванню діяльності інформаційно-культурних центів України. У рамках конкретних зовнішньополітичних популяризаторських акцій МЗС буде пропагувати за кордоном кращі надбання культурної спадщини України. До пріоритетів належатиме робота з повернення українських культурних цінностей, насамперед тих, які становлять державну та історичну цінність для України.

Наша вітчизняна культура як така у світі майже не представлена (хіба що трішки завдяки гастролям хору Верьовки чи ансамблі як культуру, але треба розуміти, що іноземці не трактують ці ансамблі як культуру, а радше як розвагу-екзотику).

Щоправда, деякі наші співаки, художники і навіть оркестри виступають по світу. Однак виступати успішно це ще аж ніяк не визнання. Тих виступів мізерна кількість – що для нашої держави взагалі нічого. Міністерство культури України протягом багатьох років перебувало далеко від радянської столиці в такому собі статусі провінціалки. Після здобуття незалежності, на жать, так нічого не змінилося. Попереднім міністерствам культури було зручно залишатися традиційно провінційними.

Входження вітчизняної культури до Європи може відбутися виключено професіонально в певних галузях – у поодиноких музеях, галереях, на театральних чи концертних сценах, у кіно... Це довготривалий проект, у якому всі галузі української культури могли б достойно показати себе в європейських (і не тільки) державах, у друкованому (книжки, альбоми) і в живому (вистави, концерти) вигляді. Для успіху цим проектом повинні займатися професіонали найвищого рівня зі знанням іноземних мов, які зможуть налагодити особисті зв’язки і контакти.

Ось головне: нам треба перейти до глобального осмислення нашої культури, не обмежуючи її тільки внутрішнім споживанням.