ПРО СЕБЕ(ГОЛОВНЕ)

   Середній бал за період навчання в університеті за перші 4 роки навчання склав 4,8. Вільно володію російською та українською мовами. Англійською та французькою - у обсязі, достатньому для читання та листування. До кінця 2009 року планую значно вдосконалити рівень англійської. Захоплення: електротехніка, інженерне мистецтво (в архитектурі, авиації, космосі, автомобілебудуванні та ін.), російська історія, релігіознавство.

ДОШКІЛЬНЕ ДИТИНСТВО

    Я Мінаєв Олег Валерійович народився 3 січня 1987 року у місті Донецьку.
   Мати — Мінаєва Валентина Андріївна за освітою фізик-гідродинамік, працювала старшим науковим співробітником у науково-дослідницькому інституті “Южнігіпрогаз”, потім та й зараз вчителем фізики в загальноосвітній школі. З дитинства мати виховувала в мені лише найкраші риси характеру, такі як миролюбність, дипломатичність та обов’язковість, що зараз дуже допомогають мені при спілкуванні з усіма людьми. Своїм особистим прикладом вона довела, наскільки важливо у нашому житті бути освідченою людиною, причому не тільки у вузькій галузі, но, що також важливо, мати широкий світогляд та вміти самостійно формувати свою власну думку про усі обставини із якими зіштовхуємось на життєвому шляху. Батько загинув при усуненні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
    Особливих талантів за собою не помічав, правда, у маминих записах відшукав, що в дитинстві бачив навколишній світ приблизно так, як бачать художники, що дотримуються кубізму (вихователька у дитячому садку була в мене із прямокутною головою та трикутними бусами), опановував доступні технічні засоби, у тому числі і електротехніку методом "наукового втику" або, як він зветься "метод експертних оцінок". Коли мені було три роки, узяв кип’ятильник та вставив його до розетки. Навіть зараз пам’ятаю, як стався пробій спіралі, що супроводжувався дугою.Що дуже запам’яталося, так це улюблена іграшка — залізниця, яка займала три кімнати та була загальною протяжністю метрів 15!
   У три роки пішов до дітячого садку “Ландиш”, потім у логопедичний садок, а ще по тому у підготовчу групу. В загалі, підсумки у дошкільного дитинства були: навчився ходити, красиво говорити, по складах читати і навіть писати літери у прописі, а також битися (спочатку не вмів).

ШКОЛА

   У 1994 році пішов до першого класу загальноосвітньої школи №122. Моя школа була новою, її двері були відчинені для учнів роком раніше, у 1993 році. Так що я ріс разом із цією школою.
      Школа швидко заявила про себе на районному, областному та навіть республіканскому рівні та у 2001 році їй було присвоєно почесний статус гімназії., як повністю відповідаючий високому рівню знань, що отримували учні у її стінах. Заслуга таких успіхів належить, головним чином, педагогічному колективу школи, який із самого початку був сформований із досвідчених педагогів. Серед них було більше десяти вчителів, що мали звання вчителя-методіста, а два вчителя мали звання відмінників народної освіти. За багатьма з них до школи потягнулися їхні учні з інших шкіл, де вони раніше працювали, які й стали першими нашими випускниками. Важливою складовою у системі навчання, яку з успіхом опанувала 122-а школа, сталі профільні класи. Після сьомого класу, учень може обирати групу предметів, якої він надає перевагу, яка потім буде вивчатися більш поглиблено. Так було створено шість профільних класів:
   1) фізико-математичний;
   2) хіміко-біологічний;
   3) економіко-правовий;
   4) гуманітарний;
   5) спортивний;
   6) загальноосвітній.
   З предметів дуже подобалась географія, з неї я неодноразово займав призові місця на районих олімпіадах та одного разу брав участь у обласній олімпіаді. Також любив точні науки, особливо математику, що й обумовило мій вибір профільного класу — обрав фізико-математичний профіль.
   Рівень школи відчував завжди, коли спілкувавсь з учнями інших шкіл. Навіть загальна кількість уроків в нас завжди була більшою ніж у звичайних школах (завжди було не декілька уроків на день більше, навчалися шість днів), вимоги були значно вище. Цей період життя дав мені робочу витривалість, терплячість, навикі характеру, що сприяли самодисциплінуванню, що є дуже необхідним людині, яка має жити та працювати у бурному інформаційному 21-му сторіччі і знадобилися мені вже в університеті.
   Школу закінчив у 2004 році хорошистом (в атестаті 4 оцінки відповідні до рівня "добре", інше — "відмінно").
   Від усього серця кажу спасибі усім своїм вчителям, що вклали у мене частинку своєї душі. Особливу подяку висловлюю педагогам:

1. Сюмка Людмилі Миколаївні — вчителю начальних класів;
2. Приходько Людмилі Миколаївні — вчителю начальних класів;
3. Папа Натальї Олексіївні — класному керівникові у 5-7 класах;
4. Айріяну Рубену Аркадієвічу — вчителю математики;
5. Томашевській Світлані Анатоліївні — вчителю української мови та літератури;
6. Муценко Галині Петрівні — вчителю історії;
7. Трусовій Тетяні Іванівні — класному керівникові у 8-11 класах, вчителю фізики;
8. Бережецькій Просковії Прокофіївні — вчителю географії;
9. Шишкіній Лідії Василівні — вчителю російської мови та літератури;
10. Машовській Тетяні Василівні — вчителю російської мови та літератури;

1. Донецький Державний Університет Економіки і Торгівлі ім. Туган-Барановського на специальність "Обладнання перероблюючих та харчових виробництв";
2. Донбаську Національну Академію Будування та Архітектури "Інженерна механіка. Автомобілі та автомобільне господарство".

1. "Електричні машини";
2. "Промислова електроніка";
3. "Теорія електроприводу";
4. "Системи керування електроприводами";
5. "Математичне моделювання електромеханічних систем".

1. Ізмайлову Генадію Георгійовичу — викладачеві інформатики;
2. Корецькій Ірині Миколаївні — викладачеві інженерної графіки;
3. Есауленко Володимиру Олександровичу — викладачеві ТОЕ;
4. Шумяцькому Валерію Матвійовичу — викладачеві промислової електроніки;
5. Толочко Ользі Іванівні — викладачеві математичного моделювання ЕМС;
6. Розкаряці Павлу Івановичу — викладачеві КЕП;
7. Світлічному Олексію Васильовичу — викладачеві ЦСКА;

1. високу оцінку викладачами сумлінного відношення студента до освітнього процеса при навчанні у бакалавраті;
2. наявність у магістранта творчих здібностей та інтереса за фахом;
3. високий особистий рівень магістранта;
4. власний інтерес та бажання магістранта до самодосконалення в обраному напрямку.