АВТОБІОГРАФІЯ
Я, Калінкіна Ольга Миколаївна, народилася 25 грудня 1987 року в смт. Чернігівка Запорізької області. На годиннику було 14.25, надворі лежав перший сніг, а я тоді навіть не мала уявлення «що, де, коли й навіщо». Через тиждень із пологового будинку мене відвезли в невідомому напрямку, як потім правда з'ясувалося – додому, зустрічати перший Новий рік у моєму житті й найщасливіший – у житті моїх батьків. Адже про такий подарунок можна тільки мріяти!
Мама, Калінкіна Світлана Миколаївна, працює в Чернігівській ЗОШ №2 вчителем німецької мови.
Тато, Калінкін Микола Миколайович, працює в правоохоронних органах, має спеціальне звання – підполковник.
У моїх батьків я друга дитина. Мій старший брат, Калінкін Андрій Миколайович, має вищу юридичну освіту, живе й працює в м. Запоріжжя.
Дитинство (скорочено-оглядовий варіант)
Чесно зізнатися, не пам'ятаю я подробиць свого дитинства. У дитячий садок я не потрапила, оскільки батьки вирішили віддати мене під опіку бабусі й дідуся (добре, що тільки тимчасово). У зв'язку із цим перші 3 роки я провела в Донецьку (напевно тому я так люблю це місто). Коли батьки в черговий раз приїхали мене відвідати, вони всерйоз вирішили забрати мене додому. Швидше за все просто злякалися, що я буду знати більше, ніж вони. Дитиною я була дуже обдарованою: в 4 роки вміла читати, писати, рахувати, все як треба. Цікаво, куди це подінеться з віком?:(
Роки, проведені до школи, були найяскравішими й безтурботними; дитинство проминуло весело, завдяки моєму старшому братикові, оскільки з ним ніколи не було нудно.
Золоті шкільні роки
Моя мама – вчителька і постійно повинна бути в курсі усіх моїх шкільних подій, тому вибір школи був визначений ще до мого дитинства. Так 01.09.1994г. я стала ученицею Чернігівської ЗОШ №2.
Навчання мені давалось легко, оскільки я виконувала всі завдання своєчасно й пропрацьовувала весь матеріал до повного розуміння. За період навчання активно брала участь у конкурсі з української мови ім. П.Яцика, у районних й обласних олімпіадах із різних предметів – англійської й української мов, права, хімії, біології. За це одержала величезну кількість грамот, які чергувалися із листами подяки за успішне навчання.
У 9 класі дуже захопилася вивченням права (та й не дивно, адже тато в мене працює у цій сфері). Тому 3 роки активно брала участь у Малій академії наук в секції «Право». Як результат – 2 місце в області за цим напрямом й декілька грамот за повноту й вичерпність відповідей і за емпіричне використання матеріалу. Нагородою за всі мої старання в школі була довгоочікувана золота медаль!
Моє бурхливе шкільне життя чергувалося з веселими участями в спартакіадах, шкільних вечорах і КВК й 8-літнім заняттям танцями. Взагалі, шкільні роки дійсно були чудовими!
Складний життєвий вибір...
Як видно з вищесказаного, моє захоплення хімією, а тим паче екологією, не було відомо нікому (навіть мені) до моменту складання іспитів на факультет екології й хімічної технології в ДонНТУ. До цього я вже була студенткою соціально-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету, була мрія навчатися на юридичному факультеті Запорізького національного університету. І ось питання – два міста й дві зовсім різні спеціальності.
Вибір виявився настільки несподіваним, що навіть батьки були трохи здивовані. Оскільки був визначений третій варіант! Тітка (Савчина Лариса Миколаївна) мені запропонувала спробувати свої сили у ДонНТУ і, як виявилося, – це була геніальна ідея! От так, готуючи зовсім інші предмети до вступу, за два дні до співбесіди (спасибі золотий медалі – хоч тут вона знадобилася) я довідалася, що здавати потрібно хімію. Ну, хімія, так хімія. Сказано – зроблено.
ДонНТУ – ось правильний вибір!
Що таке ДонНТУ?
Навчання в групі ЕП-04 було дуже захоплюючим як у плані самого одержання знань, так й у плані веселого студентського життя.
Це тільки спочатку все було страшно – лекції, аудиторії, викладачі, пари, заліки, іспити.... Але потім я познайомилася із одногрупниками, які стали мені майже рідними, і життя потекло своєю чергою. Разом з ними я переживала і успіхи, і розчарування; весело проводила пари й вільний час. Зараз для мене багато хто з них – це вірні друзі, на яких я можу завжди розраховувати! Вчитися з ними – одне задоволення! Крім того, мене навчали відмінні викладачі, завдяки яким я одержала безліч знань і життєвий досвід, адже вони є професіоналами своєї справи.
У період навчання в університеті я брала участь у різних конференціях, пов'язаних з питаннями екології, також неодноразово брала участь в олімпіадах із екології, які проходили в Києві й Одесі.
Магістратура
Від сесії до здачі держіспиту ми дожили дуже весело. Одержавши свою п'ятірку й диплом бакалавра із відзнакою, вступила до магістратури, де зараз і навчаюся.
Вибір теми випускної роботи й вибір наукового керівника не викликав у мене сумнівів ні на хвилину, оскільки ще із другого курсу я почала займатися науковою діяльністю і питання про вибір для мене як таким не був взагалі.
Мій науковий керівник – Бєляєва Ірина Вікторівна – не просто кандидат хімічних наук, а прекрасна Людина. Це дійсно щирий викладач, головною метою якого є навчити студентів і передати їм величенні знання! Тема магістерської роботи «Дослідження впливу стану навколишнього середовища на біологічний вік людини» є дуже актуальною на сьогоднішній день і дуже цікавою.
Світле майбутнє
Планів звичайно багато, адже життя одне й хочеться чогось у ньому досягти.
У плані кар'єри хотілося б знайти гідну роботу, у якій я змогла б реалізувати себе. Можливо, зайнятися науковою діяльністю, захистити кандидатську дисертацію. І реалізувати свою мрію – одержати юридичну освіту.
Звичайно хочу створити щасливу родину й виховати чудових дітлахів.
Що стосується захоплень, то хотілося б вивчити в досконалості англійську й німецьку мови й побувати в Німеччині і Японії.
|
