БІОЛОГІЧНИЙ ВІК ЯК ПОКАЗНИК ВПЛИВУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

Калінкіна О.М., Бєляєва І.В., к.х.н., доцент
Донецький національний технічний університет

Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів/Збірка доповідей VII Міжнародної наукової конференції аспірантів та студентів. – Донецьк:ДонНТУ, 2008, с.163-164.


     Донецька область є однією з найбільш розвинених областей з напруженою екологічною ситуацією. Визначення взаємозв'язку між станом середовища перебування людини та її здоров'ям дає перспективу здійснення заходів щодо попередження негативних впливів. Одним із головних завдань на сучасному етапі рішення екологічних проблем є поглиблене вивчення взаємин людини й факторів навколишнього середовища з розробкою заходів щодо охорони й оздоровлення навколишнього середовища. У рамках соціально-гігієнічного моніторингу вирішується таке завдання, як виявлення причино-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення й впливом факторів середовища перебування людини на основі системного аналізу й оцінки ризику для здоров'я населення. Тому й виникає проблема вибору індикаторів здоров'я – параметрів, сукупність яких дає адекватну оцінку стану здоров'я тієї або іншої людської популяції.

     Мета даної роботи – визначення залежності між показником біологічного віку людини та станом атмосферного повітря.

     У зв'язку з цим було проведено анкетування молоді Донецької області, визначений їх біологічний вік та темпи старіння. Для того, щоб встановити зв'язок між біологічним віком та станом атмосферного повітря всі міста та райони Донецької області було поділено на 4 групи відповідно до стану забруднення атмосферного повітря (за показником ІЗА). Стан атмосферного повітря як основний показник довкілля було обрано з тих причин, що це більш стійкий показник на відміну від якості питної води (вже кілька років більшість людей використовує очищену за допомогою побутових фільтрів питну воду). Крім того, люди споживають продукти харчування, завезені з різних областей України.

    На основі даних (за С.В.Грищенком) відповідно до ІЗА було виділено 4 типи регіонів за рівнем забруднення і ступеня небезпеки: 1 регіон – слабко небезпечний; 2 регіон – помірно небезпечний; 3 регіон – небезпечний; і 4 регіон – дуже небезпечний.

    Залежно від результатів анкетування та розрахунку темпів старіння всіх опитуваних розділили на п'ять груп:

    – 1 група – від (–15) до (–9) років (різко уповільнений темп старіння);

    – 2 група – від (–8,9) до (–3) років (уповільнений темп старіння);

    – 3 група – від (–2,9) до (+2,9) років (біологічний вік відповідає календарному);

    – 4 група – від (+3) до (+8,9) років (прискорений темп старіння);

    – 5 група – від (+9) до (+15) років (різко прискорений темп старіння).

     Оскільки здоров'я людини за даними експертів ВОЗ зумовлено не лише екологічними факторами, а й умовами та способом життя, тому враховувалися анкетні дані лише тих опитаних, які не мають негативних звичок. Таким чином, у кожному регіоні було визначено відсоток людей по кожній групі за темпами старіння і проаналізовано отримані результати.Результати розрахунку залежності % людей з різко уповільненими темпами старіння (1 група) та різко прискореними темпами старіння (5 група) в залежності від індексу забруднення атмосфери (окремо для юнаків та дівчат) показані на рисунку 1.


                                                                          Залежність % людей даної групи (по темпах старіння) від стану атмосферного повітря

1– юнаки; 2 – дівчата

Рисунок 1 – Залежність % людей даної групи (по темпах старіння) від стану атмосферного повітря

     Аналіз рисунку показав, що між темпами старіння організму та індексом забруднення атмосфери для обох груп (по темпам старіння) є чітко виражена прямолінійна залежність. Чим менше ІЗА тим більш високий відсоток як юнаків, так і дівчат із різко уповільненими темпами старіння (25% та 15% відповідно), а в дуже небезпечному регіоні по стану атмосферного повітря % і юнаків, і дівчат значно енший (2% та 0% відповідно). Таким чином було виявлено, що чим більш чистий регіон, тим більше людей із різко уповільненими темпами старіння та менше із різко прискореними темпами старіння та навпаки.

     Для оцінювання сили зв'язку між темпами старіння та ІЗА за допомогою методу регресійного аналізу були отримані регресійні рівняння для юнаків та дівчат з різко уповільненими темпами старіння (рівняння 1,2) та різко прискореними темпами старіння (рівняння 3,4).

    Для 1 групи (різко уповільнений темп старіння):

                              Юнаки: у = –0,71*ІЗА + 25,098                                                                                               (1)

                              Дівчата: у = –0,5279*ІЗА + 15,901                                                                                          (2)

5 група (різко прискорений темп старіння):

                              Юнаки: у = 0,832*ІЗА + 9,9179 r                                                                                              (3)

                              Дівчата: у = 0,7064 *ІЗА + 24,634                                                                                           (4)

    В рівняннях (1–4) y – % людей даної групи по темпах старіння; ІЗА – індекс забруднення атмосфери; r – коефіцієнт кореляції

    Отже, високе значення коефіцієнта кореляції R лише підтверджує наше припущення, що біологічний вік та темпи старіння організму залежать від стану атмосферного повітря регіону, в якому проживає людина. Тому можна використовувати такий параметр як біологічний вік для визначення впливу забруднення атмосферного повітря на здоров'я людини.


Вернуться в электронную библиотеку 

© ДонНТУ 2009 Калинкина О.Н.