АНАЛІЗ ВПЛИВУ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ НА ТЕМПИ СТАРІННЯ ЛЮДИНИ

Калінкіна О.М., Бєляєва І.В., к.х.н., доцент
Донецький національний технічний університет

Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів/Збірка доповідей VIII Міжнародної наукової конференції аспірантів та студентів. – Донецьк:ДонНТУ, 2009, с.153-154.


    Екологічні проблеми в Донецькій області накопичуються тривалий час, а негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на території регіону, набувають, на думку фахівців, незворотного характеру. Провідні вчені області в останні роки все частіше підіймають питання негативного впливу стану довкілля Донеччини на здоров'я людей.

    Для оцінювання стану довкілля було розраховано комплексні показники забруднення атмосферного повітря, питної води та продуктів харчування.

    Комплексний показник забруднення атмосферного повітря (Кпов) в роботі розрахувався по 7 пріоритетних забруднюючих речовинах. Комплексний показник забруднення питної води (Квод) проводився по таких показниках, як вміст у воді фтору, кальцію, натрію, сульфатів, заліза та сухого залишку. Комплексний показник забруднення харчів (Кпрод) проводився по перевищенню ГДК по важким металам та пестицидам. Комплексний показник КН розраховувався, як середнє арифметичне з комплексних показників забруднення атмосфери, питної води та продуктів харчування.

    В таблиці 1 наведено дані розрахунку комплексних показників повітря, води, продуктів харчування, а також комплексного показника забруднення довкілля для ряду міст та районів Донецької області.

Таблиця 1 – Дані розрахунку комплексних показників складових біосфери по містах та районах Донецької області

Назва міста (району)

Кат

Квод

Кпрод

КН

1

Олександрівський р-н

3,2

10,12

14

9,11

2

В-Новоселківський р-н

3,4

12,06

16,7

10,72

3

Волновахський р-н

8,2

12,42

29,90

16,84

4

Горловка

29,1

4,93

52,2

28,74

5

Дзержинськ

20,3

4,45

37,9

20,88

6

Донецьк

42,4

4,4

37,5

28,10

7

Константинівка

27,3

4,77

32,5

21,52

8

Красноармійськ

17,2

7,36

32,6

19,05

9

Краснолиманський р-н

2,2

7,29

4,70

4,73

10

Макіївка

36,9

4,78

61,5

34,39

11

Маріуполь

38,1

12,58

31,6

27,43

12

Маріїнський р-н

8,6

12,69

47,4

22,90

13

Селідове

14,3

8,44

23,3

15,35

14

Сніжне

10,6

2,84

17,5

10,31

15

Торез

11,4

2,89

19,7

11,33

16

Харцизськ

15,8

9,36

31,5

18,89

17

Шахтарськ

12,1

6,0

31,1

16,40

18

Ясинуватський р-н

7,0

9,79

34,1

16,96

    Для оцінки темпів старіння було проведено анкетування молоді 16–22 років по містах та районах Донецької області.

    По даних 368 анкет було розраховано біологічний вік та темпи старіння кожного опитуваного. Весь масив даних по цих показниках було оброблено в програмі Statistica, де проводилося визначення ряду статистичних показників. Аналіз вихідних даних по темпах старіння показав, що середні темпи старіння для молоді Донецької області складають 6,3 роки. Розмах даних по темпах старіння становить від –15,6 до 27,7 років. Показники темпів старіння зі знаком "–" характеризують уповільнене старіння організму, а показники зі знаком "+" характеризують прискорені темпи старіння.

    В програмі Statistica було побудовано гістограму розподілу даних по класах темпів старіння. Таких класів виділяють 5. Гістограма наведена на рисунку 1.

    За допомогою критерію хи-квадрат було встановлено, що виборка даних по темпах старіння підпорядковуються нормальному закону розподілення. Тому, для їх статистичної обробки можна застосувати регресійний аналіз.


                                                                                                       Гістограма розподілу темпів старіння молоді Донецької області

Рисунок 1 – Гістограма розподілу темпів старіння молоді Донецької області

    На підставі даних таблиці було проведено регресійний аналіз по методу множинної регресії. Було отримано регресійне рівняння залежності темпів старіння (ТС) молоді 16–22 років, які мешкають в перелічених в таблиці містах та районах Донецької області в залежності від якості атмосферного повітря, питної води та продуктів харчування.

ТС = –5,81 + 0,13·Кпрод + 0,46·Квод + 0,13·Кат

    Коефіцієнт Дарбіна-Уотсона, рівний 1,38 свідчить про те, що отримана модель є адекватною. Коефіцієнт множинної регресії складає 65,6 %. Недостатньо високе коефіцієнту множинної регресії можна пояснити тим, що темпи старіння залежать не тільки від стану довкілля регіону, де мешкають люди, а й від способу та образу їх життя.

    В роботі проведений регресійний аналіз по методу простої регресії з метою оцінювання тісноти зв'зку між темпами старіння та комплексним показником стану довкілля КН. Було отримано наступне рівняння:

ТС = –8,57 + 3,03·КН.

    Коефіцієнт кореляції складав 0,77. В статистиці вважається, що величина коефіцієнта кореляції більша ніж 0,7 характеризує зв'язок, як сильний.


Вернуться в электронную библиотеку 

© ДонНТУ 2009 Калинкина О.Н.