Проблеми здоров'я населення Донецької області значною мірою пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, яке визначається тривалим та безперервним негативним впливом промисловості, перш за все чорної, коксохімічної та кольорової металургії, а також гірничодобув-ної промисловості.
Несприятливі екологічні фактори разом із соціальним та економічним неблагополуччям суспільства протягом останніх років зумовили стійкі негативні тенденції у стані здоров'я населення. Останні десятиліття відмічені різким погіршенням стану здоров'я всіх вікових категорій населення. Провідний показник, який інтегрально характеризує стан здоров'я та відбиває найбільш повно рівень розвитку та добробуту держави – тривалість життя. Все більшу популярність та поширення отримує зараз оцінка старіння за допомогою показника біологічного віку.
Біологічний вік – це показник рівня зношеності структури та функції певного структурного елементу організму, групи елементів та організму в цілому, виражений в одиницях часу шляхом співвіднесення значень вимі-ряних індивідуальних біомаркерів з еталонними середньопопуляційними кривими залежностей змін цих біомаркерів від календарного віку [2]. Він залежить від функціональної активності серцево-судинної, нервової, дихальної систем, а також від суб'єктивної оцінки здоров'я.
При цьому біологічний вік є показником не тільки морфофункціональної, але й тимчасової організації, тобто об'єктивно відбиває стан основних систем у часі. З цієї точки зору показник біологічного віку тісно зв'язаний з проблемою тривалості життя. На жаль, до цього часу немає відомостей про відповідність біологічного віку календарному, хоча часто вказується, що людина має значно більший біологічний вік, ніж календарний. На підставі серйозних досліджень вводиться навіть спеціальний "коефіцієнт старіння".
За даними експертів ВОЗ [2] здоров'я людини зумовлено на 50 % умовами та способом життя, на 20–25 % – екологічними факторами, на 15–20 % – генетичними особливостями організмі, на 5–10 % – станом та рівнем роз-витку медицини. На сьогоднішній день існує несприятлива тенденція по-пуляційного та індивідуального здоров'я. Це багато в чому визначається не лише нездоровим способом життя, несприятливими екологічними факторами, складними соціальними умовами, але і безграмотним ставленням до свого здоров'я конкретної людини. Все це призводить до передчасного "зношування", старіння організму. Оцінити індивідуальний стан здоров'я можна з використанням динаміки інтегральних показників, головними з яких є біологічний вік та темпи старіння організму.
Мета даної роботи – визначення залежності між показником біологічного віку людини та довкілля, та в перше чергу, станом атмосферного повітря.
В роботі було проведено анкетування студентів Донецького національного технічного університету віком від 16 до 22 років. В опитуванні брало участь близько 50 осіб, у яких фіксували вагу, зріст, артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, частоту дихання, час затримки дихання, час статичного балансування, на підставі яких розрахували біологічний вік та темпи старіння.
Необхідно відмітити, що календарний вік опитуваних був від 16 до 22 років. Поділивши всі отримані дані на дві групи за статевою ознакою, ми виявили, що організм 70% юнаків підданий різко прискореному темпу старіння, а організм 55% дівчат відповідає ууповільненому темпу старіння. Практично здорові молоді люди 16–22 років, які проживають в Донецьку мають біологічний вік, який значно перевищує календарний.
Проведена оцінка достовірності відмінностей між двома групами за статевою ознакою. Ця перевірка проводилася по критерію Стьюдента. Дані перевірки підтвердили, що між цими двома групами є достовірні відмінності (рівень довірчої імовірності р=0,05).
Підвищені темпи старіння молоді Донецької області пов'язані переважно з об'єктивними змінами в організмі, які відбуваються під дією несприятливих зовнішніх умов, а також умов та способу життя.
Роботу в даному напрямку необхідно продовжувати, оскільки вона дозволяє індивідуально підходити до прогнозу стану здоров'я кожної конкретної людини, а такий інтегральний показник як біологічний вік, є критерієм еколого-соціальної адаптації людини.
Список літератури
1. Алексеев С.В., Янушанец О.И., Иванова И.Ф. Экология человека и проблемы гигиенического мониторинга. – СПб.: КЭМ, 1994. – 48 с.
2. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. – К.: Здоров'я, 1998. – 247 с.