Сучасна вітчизняна і міжнародна політика у області охорони здоров'я вимагають кількісної оцінки здоров'я людей в масштабах регіонів і країн. Це необхідно для грамотного виділення пріоритетних проблем у області здоров'я і планування програм по здоров'ю населення на всіх рівнях, від місцевого і регіонального до національного і міжнародних. В цьому випа-дку постійно виникає питання про вплив параметрів навколишнього природного середовища, перш за все антропогенних забруднень, на здоров'я людей, що, природно, вимагає кількісного підходу. Таким чином, виникає проблема вибору індикаторів здоров'я - параметрів, сукупність яких дає адекватну оцінку стану здоров'я тієї або іншої людської популяції.
Мета даної роботи – визначення залежності між показником біологічного віку людини та станом атмосферного повітря.
У зв'язку з цим було проведено анкетування молоді Донецької області, визначений їх біологічний вік та темпи старіння. Для того, щоб встановити зв'язок між біологічним віком та станом атмосферного повітря всі міста та райони Донецької області було поділено на 4 групи відповідно до стану забруднення атмосферного повітря (за показником ІЗА). Стан атмосферного повітря як основний показник довкілля було обрано з тих причин, що це більш стійкий показник на відміну від якості питної води (вже кілька років більшість людей використовує очищену за допомогою побутових фільтрів питну воду). Крім того, люди споживають продукти харчування, завезені з різних областей України.
На основі даних (за С.В.Грищенком) відповідно до ІЗА було виділено 4 типи регіонів за рівнем забруднення і ступеня небезпеки:
– 1 регіон – слабко небезпечний (кратність перевищення ПДК > 1–2);
– 2 регіон – помірно небезпечний (кратність перевищення ПДК > 2–4,4);
– 3 регіон – небезпечний (кратність перевищення ПДК > 4,4–8,0);
– 4 регіон – дуже небезпечний (кратність перевищення ПДК > 8,0).
Залежно від результатів анкетування та розрахунку темпів старіння всіх опитуваних розділили на п'ять груп:
– 1 група – від (–15) до (–9) років (різко уповільнений темп старіння);
– 2 група – від (–8,9) до (–3) років (уповільнений темп старіння);
– 3 група – від (–2,9) до (+2,9) років (біологічний вік відповідає календарному);
– 4 група – від (+3) до (+8,9) років (прискорений темп старіння);
– 5 група – від (+9) до (+15) років (різко прискорений темп старіння).
Оскільки здоров'я людини за даними експертів ВОЗ зумовлено не лише екологічними факторами, а й умовами та способом життя, тому враховувалися анкетні дані лише тих опитаних, які не мають негативних звичок. Таким чином, у кожному регіоні було визначено відсоток людей по кожній групі за темпами старіння і проаналізовано отримані результати.
Була встановлена залежність між темпами старіння організму та регіо-ном проживання. У слабо небезпечному регіоні (1 регіон) більш вищий відсоток людей із різко уповільненими темпами старіння (36 %), а в дуже небезпечному регіоні (5 регіон) така група людей складала лише 7 %. Також у слабо небезпечному регіоні населення із прискореними та різко прискореними темпами старіння складають 50 %, в той час як у дуже небезпечному регіоні ці групи складають 80 % всіх опитаних. Результати досліджень для найменше (а) та найбільше (б) забруднених регіонів показані на рисунку.
1 регіон (а) 5 регіон (б)
Рисунок – Залежність % людей даної групи (по темпах старіння) від стану атмосферного повітря
Таким чином, існує пряма залежність між показником біологічного віку людини та забрудненням атмосферного повітря. Тому, ми вважаємо, що його можна використовувати для визначення впливу стану атмосферного повітря на здоров'я людини.