Метою роботи було визначення комплексних показників забруднення повітря, питної води і ґрунтів по містах та районах Донецької області й встановлення залежності темпів старіння людини від цих показників методом множинної регресії.
Антропотехногенне навантаження на довкілля характеризується рядом показників: комплексним показником забруднення атмосферного повітря Кпов, питної води Квод та ґрунтів Кгр.. Комплексний показник забруднення атмосферного повітря (Кпов) розрахувався по 7 пріоритетних забруднюючих речовинах, характерних для даного міста або району. Комплексний показник забруднення питної води (Квод) включав такі показники, як вміст у воді фтору, кальцію, натрію, сульфатів, заліза та сухого залишку. Комплексний показник забруднення ґрунтів (Кгр) проводився по 7 важких металах (марганець, магній, нікель, цинк, свинець, хром, ртуть).
На рисунку 1 наведено дані розрахунку комплексних показників повітря, води, ґрунтів для ряду міст та районів Донецької області.
Рисунок 1 – Дані по комплексних показниках забруднення
Одночасно проводилося анкетування молоді Донецької області у віці 16–22 роки. По даних 368 анкет було розраховано біологічний вік та темпи старіння кожного опитуваного. Весь масив даних по цих показниках було оброблено в програмі Statistica, де проводилося визначення ряду статистичних показників. Аналіз вихідних даних по темпах старіння показав, що середні темпи старіння для молоді Донецької області складають 6,3 роки. Розмах даних по темпах старіння становить від – 15,6 до + 27,7 років. Показники темпів старіння зі знаком "– " характеризують уповільнене старіння організму, а показники зі знаком "+" характеризують прискорені темпи старіння.
В програмі Statistica було побудовано гістограму розподілу даних по темпах старіння по класах. Гістограма наведена на рисунку 2.
Рисунок 2 – Гістограма розподілу темпів старіння молоді Донецької області
За допомогою критерію хі-квадрат було встановлено, що вибірка даних по темпах старіння та показниках забруднення повітря, питної води та ґрунтів підпорядковуються нормальному закону розподілення. Тому для них можна застосувати метод множинної регресії.
В програмі Statistica було проведено розрахунок по методу множинної регресії з метою встановлення ступеню впливу комплексних показників довкілля на темпи старіння (ТС) організму людини. Було отримано наступне рівняння:
ТС = – 1,48 + 0,16·Квод + 0,10·Кпов + 0,11·Кгр
Коефіцієнт множинної регресії склав 72,5 %. Це свідчить про досить тісний зв'язок між темпами старіння та параметрами навколишнього середовища. Критерій Дарбіна-Уотсона, рівний 1,66. дозволяє зробити висновок, що отримане рівняння є адекватним. Аналіз коефіцієнтів Ст'юдента та очікуваних рівнів довірчої ймовірності (р) дозволив зробити висновок, що найменший вплив на темпи старіння має якість питної води.
